Реферат на тему:
Міжнародна торгівля
1. Міжнародна торгівля: визначення, основні поняття, рівновага на
світовому ринку
2. Товари, що торгуються та товари, що не торгуються
3. Класифікація теорій міжнародної торгівлі
4. Класичні та альтернативні теорії міжнародної торгівлі
1. Міжнародна торгівля: визначення, основні поняття, рівновага на
світовому ринку
Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є переміщення
товарів і послуг між країнами.
Міжнародна торгівля
– сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність
зовнішньої торгівлі усіх країн світу.
Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів —
експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо и торговим
обігом.
Прибуток від торгівлі
– економічний ефект, який отримує кожна з країн, що приймає участь у
торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у
виробництві якого вона має відносну перевагу.
Умови торгівлі
– відношення експортних та імпортних цін конкретного товару країни в
цілому або групи країн.
Експорт
– продаж товару, що передбачає його вивіз за кордон.
Імпорт
– купівля товару, що передбачає його ввіз із-за кордону.
Еластичність імпорту
– зміна попиту на імпорт, внаслідок зміни умов торгівлі.
Еластичність експорту
– зміна пропозиції товарів на експорт, внаслідок зміни умов торгівлі.
Торгове сальдо
– різниця вартості обсягів експорту та імпорту.
Торговий оборот
– сума вартісних обсягів експорту та імпорту.
За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі
основним елементом для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару —
експортом, а купівлі — імпортом є факт перетину товару митного кордону
держави та фіксації цього факту у відповідній митній звітності.
У міжнародній торгівлі товар важливий не як продукт виробництва, а як
об’єкт попиту і пропозиції.
Сукупний попит і сукупна пропозиція
– обсяги сукупного виробництва всіх товарів у національних і
міжнародного масштабах залежно від певної узагальненої світової ціни на
них.
Сукупний попит
– обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати
при існуючих рівнях цін.
Сукупна пропозиція
– обсяги виробництва товарів, які виробники готові колективно
запропонувати ринку при існуючому рівні цін.
Рівновага на світовому ринку розкриваються наступним чином:
світовий ринок представляє собою сферу міжнародного балансу попиту і
пропозиції на товари, що експортуються та імпортуються країною.
розміри експорту визначаються розмірами надмірної пропозиції товару,
розміри імпорту — розмірами надмірного попиту на товари;
факт наявності надмірної пропозиції та надмірного попиту встановлюється
у процесі порівняння (проходить на міжнародному ринку) внутрішніх
рівноважних цін на однакові товари в різних країнах;
ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між
мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, що існують в
країнах до початку торгівлі;
з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів на
світовому ринку, що експортуються та імпортуються, з іншого — зміна
кількості товарів, що експортуються та імпортуються, призводить до зміни
світової ціни.
2. Товари, що торгуються та товари, що не торгуються
Товари, що торгуються
– товари, які можуть переміщуватися між різними країнами, приймають
участь у міжнародній торгівлі.
Товари, що не торгуються
– товари, які використовуються в країні, де вони виробляються, і не
переміщуються між країнами.
Таблиця 3.1. Групи товарів, що торгуються та не торгуються
Група товарів Тип товарів
Сільське господарство, полювання, лісне господарство та рибальство
Видобувна промисловість
Обробна промисловість
Торгуються
Комунальні послуги та будівництво
Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі
Транспортування, зберігання і зв’язок і фінансове посередництво
Оборона та обов’язкові соціальні послуги
Освіта, охорона здоров’я та суспільні роботи
Інші комунальні, соціальні та особисті послуги
Не торгуються
Товари, що торгуються поділяються на ті, які експортують і ті, які
імпортують.
Товари, що експортують, у свою чергу, складаються з товарів реального
експорту та субститутів експорту — тих вітчизняних товарів, які на даний
момент продаються тільки на внутрішньому ринку, але при бажанні можуть
бути продані і за кордон.
Товари, що імпортуються, складаються з товарів реального імпорту і
субститутів імпорту — тих національних товарів, якими при бажанні можна
замінити іноземні товари.
Основні риси товарів, що торгуються та товарів, що не торгуються:
– ціни на товари, що торгуються визначаються співвідношенням попиту та
пропозиції на світовому ринку;
– ціни знаходяться під впливом попиту та пропозиції на них як всередині
країни, так і за кордоном.
– ціни на товари, що не торгуються визначаються співвідношенням попиту і
пропозиції на національному ринку.
– коливання цін на такі товари в інших країнах значення не мають;
– підтримка балансу внутрішнього попиту і пропозиції не так важлива, як
товарів, що не торгуються, оскільки недостача внутрішнього попиту може
бути завжди компенсована збільшенням попиту із-за кордону, а недостача
внутрішньої пропозиції — збільшенням поставок іноземних товарів.
– для товарів, що не торгуються підтримка внутрішнього балансу попиту і
пропозиції критично важлива. Якщо її порушити, виникають серйозні
соціально-економічні проблеми;
– динаміка і рівень внутрішніх цін на товари, що торгуються відповідають
динаміці та рівню цін в інших країнах.
– внутрішні ціни на товари, що не торгуються можуть суттєво відрізнятися
від цін інших країн, а їх зміна може не призвести до зміни закордонних
цін на такі ж товари.
Правило торгових / неторгових товарів: підвищення сукупного попиту
призводить до збільшення виробництва товарів, якими не торгують,
скорочення виробництва торгових товарів і зростання імпорту. Зниження
сукупного попиту призводить до збільшення виробництва торгових товарів,
скороченню виробництва неторгових товарів і зростання експорту.
3. Класифікація теорій міжнародної торгівлі
Класифікація теорій міжнародної торгівлі:
теорія меркантилізму;
класичні (теорії абсолютних і порівняльних переваг);
неокласичні (теорія Хекшера-Оліна, теорія вирівнювання цін на фактори
виробництва, парадокс Леонтьєва);
альтернативні (теорія розподілу прибутків від міжнародної торгівлі,
теорія пересічного попиту);
теорії ефекту масштабу.
Зовнішньоторговельна політика визначає наступне:
товари для експорту;
товари для імпорту;
перелік країн, з якими можна торгувати;
обсяги торгівлі;
ступінь втручання держави у вільний потік товарів;
обсяги втручання.
За станом зовнішньоторговельної політики теорії торгівлі поділяються на
два типи.
Перший тип – держава не повинна втручатись у структуру торгівлі.
Теорії вивчають та пояснюють, якою продукцією, в якому обсязі та з якими
країнами будуть торгувати за відсутності будь-яких державних обмежень
(теорії абсолютних переваг, відносних переваг, розміру країни,
співвідношення факторів виробництва, життєвого циклу продукту,
подібності країн, “міжнародної конкурентоспроможності націй” тощо).
Другий тип теорій передбачає державне втручання у вільний потік товарів
між країнами для зміни обсягу, складу та напрямків торгівлі (теорії
меркантилізму, неомеркантилізму, залежності та інші).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
