Реферат на тему:
Міжнародний фонетичний алфавіт: еєктивні приголосні
Вивчення звукових типів у мовах світу спирається на дані про механізми
звукотворення. Виділяють три функціонально сформовані механізми
звукотворення: артикуляцію, фонацію, ініціацію. Американський фонетист
Пітер Ладефогед описує їх таким чином у підручнику A Course in Phonetics
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftn1#_ftn1” \o “” [1] :
· артикуляція характеризується місцем і способом творення в
ротовій порожнині;
· фонація вирізняється за типами активності голосових зв’язок, а
саме творенням квазіперіодичних коливань (для голосних, сонорних,
дзвінких), творенням відносно широкої й довгої щілини для глухих,
творенням вібрацій без належного зімкнення (шепіт або хриплий голос)
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l “_ftn2#_ftn2”
\o “” [2] , творенням голосу зі зведеними зі сторони черпалоподібних
хрящів голосовими зв’язками (ларингалізовані звуки);
· ініціація характеризується дією загального аеродинамічного
(пульмонічного) механізму руху повітря, а в його межах такими
специфічними різновидами, як гортанний (активний рух гортані вгору або
вниз при закритій голосовій щілині, від чого повітря в надгортанній
частині або виштовхується, або втягується) та велярний (змінюється тиск
повітря в окремих частинах ротової порожнини внаслідок його “затискання”
язиком).
Поєднання між собою різновидів трьох зазначених механізмів створює
цільову тимчасову координацію вимовних зусиль, керованих мовцем.
В українському мовленні ми використовуємо загальний аеродинамічний
механізм, а рух повітря за допомогою гортані та язика не використовуємо,
хоча можемо це робити в окремих випадках для передачі емоційного стану
чи ставлення до предмета розмови.
Розглянемо еєктивні приголосні. Спосіб творення еєктивів (англ. –
ejectives, рос. – эйективные) характеризується використанням гортанного
механізму ініціації. Еєктивні приголосні поширені в африканських мовах,
мовах американських індіанців та картвельських мовах. У міжнародній
фонетичній класифікації ці звуки вміщені в окрему таблицю і
характеризуються як непульмонічні, або невидихові приголосні (Consonants
non-pulmonic) HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376”
\l “_ftn3#_ftn3” \o “” [3] . За артикуляцією ці звуки належать до
велярних задньоязикових чи передньоязикових (місце творення) зімкнених
(спосіб творення). За фонацією – до глухих або дзвінких. У міжнародній
фонетичній транскрипції для позначення еєктивних приголосних
використовується літера відповідного зімкненого приголосного з
додатковим діакритичним знаком [’] праворуч. Транскрипція картвельських
мов має для цього крапку під літерою [?]. Самі ж еєктивні називаються
абруптивами.
Для того, щоб вимовити, наприклад, задньоязиковий еєктивний [k’],
необхідно усвідомити послідовні артикуляційні моменти, або фази
виконання. Спочатку вимовимо простий склад [ka] і простежимо, як, коли й
де відновлюється потік видихуваного повітря після зімкнення [k]. Тепер,
повторюючи весь склад, будемо кожного разу все більше напружувати
гортанні м’язи одночасно із зімкненням язика з піднебінням. При цьому
можна відчути, що разом із посиленням напруженості гортанної частини,
підняттям гортані виникає перешкода потоку повітря, а саме зімкнення в
голосовій щілині. Потренуємо вимову такого [k’] із закритою голосовою
щілиною кілька разів підряд. Щоб відновити звичний режим видиху для
вимовляння наступного голосного [a], необхідно розслабити гортанну
частину м’язів. Як бачимо, вимова еєктивного [k’] характеризується
синхронною координацією зусиль язика й гортані, а саме одночасним
зімкненням язика з піднебінням і підняттям закритої для видиху гортані.
Перехід до вимовляння наступного голосного, який потребує перелаштування
зусиль на загальний пульмонічний видих, сприймається як різкий котраст
між способом ініціації для приголосного та наступного голосного.
У картвельських мовах (грузинській, мегрельській, чанській, сванській)
гортанний механізм видиху притаманний також артикуляції [t’], [q’]. Крім
того, ці приголосні зустрічаються у сполученнях приголосних: мегр.
[zit’q’va] ‘слово’, чан. [ok’rebule] ‘вогнище’, груз. [saq’dari]
‘церква’, груз. [mat’li] ‘хробак’, сван. [laq’vra] ‘постіль’ HYPERLINK
“http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l “_ftn4#_ftn4” \o “”
[4] .
Детально ознайомитися з принципами універсальної фонетичної класифікації
мов світу можна в підручнику “Загальна фонетика” С.В.Кодзасова та
О.Ф.Кривнової HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376”
\l “_ftn5#_ftn5” \o “” [5] .
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftnref1#_ftnref1” \o “” [1] P.Ladefoged. A Course in Phonetics
(second ed.). – San Dieg- – Toronto: Harcourt Brace Jovanovich
Publishers, 1982. – C.119-134.
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftnref2#_ftnref2” \o “” [2] В окремих мовах використовується як
диференційна ознака.
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftnref3#_ftnref3” \o “” [3] Handbook of the International Phonetic
Association. A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet.
– Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 214 pp.; з
класифікацією можна ознаймитися також в публікації: Дудник З., Мосенкіс
Ю. Фонетична скарбниця МФА (матеріали до спецкурсу “Актуальні проблеми
сучасної філології”) // Мова та історія. – К., 2003. – Вип. 65. – С.56.
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftnref4#_ftnref4” \o “” [4] Жгенти С. Сравнительная фонетика
картвельских языков. Проблема структуры слога. – Тбилиси, 1960. – С.188.
HYPERLINK “http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=376” \l
“_ftnref5#_ftnref5” \o “” [5] Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая
фонетика. – М., 2001. – С.294–304 та далі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
