Реферат на тему:
Українські семеми негативної оцінки
В сучасній лінгвістичній науці поняття “картина світу” використовується
в багатьох роботах. Ми притримуємося думки, що феномен “картини світу”
виступає яке найзагальніші параметри цілісності лексичної семантики та
її фрагментів. Ці параметри “картини світу” виступають як “мерехтливі
орієнтири” смислового каркасу значень даної мови, тому що мова нам дана
для обміну інформацією про навколишній світ.
Притримуючись Ж.П.Соколовської, вважаємо, що “картина світу” виступає
системою уявлень людини про оточуюче середовище. Система розглядається
нами як сукупність одиниць, що підпорядковується певним закономірностям,
які об’єднані в матеріальну субстанцію, з’єднані сіткою відношень, що
утворюють ієрархічно впорядковане ціле (цілісне утворення), яке виконує
в суспільстві визначені функції. Будучи однією з характерних систем
структура має практичне і теоретичне значення, суть якої полягає в тому,
що системний опис не можна зводити ні до опису однієї з характеристик
системи, ні до опису тільки її одиниць, ні до опису цілісності системи,
ні до опису функціонування. Ні до опису закономірностей системи.
Система не тільки складається із частин, одиниць, елементів, але і
визначає їх сутність, за цілим можна відшукати частину. Для того, щоб
осмислити значення слів, як ціле, виявилось необхідним вивести з глибини
підсвідомості на рівень усвідомлення те, що семантичне об’єднання
’оцінка’ має свою структуру, будову, наявність матеріальних одиниць, які
втілюють ідею ’оцінка’.
На інтуїтивному рівні були відібрані 110 семем. При аналізі виявилося,
що у цьому цілісному об’єднанні є своя внутрішня структура, а саме:
були виділені семеми, що позначають узагальнену негативну оцінку (УНО);
виділені семеми конкретної негативної оцінки (КМО);
виявилося, що існує не тільки негативна і позитивна оцінки, але між ними
є середній “ярус”, що складає невизначену оцінку: слабкий, слизький,
слинявий, строкатий, хворобливий.
Власне словникові тлумачення показали, що кожне значення не
відокремлюється одне від одного, а вони (значення переливаються одне в
одне, доповнюють і поточнюють одне одне, завдяки чому і створюється
структура семем, яка відображається у словниковому тлумаченні.
Ці підгрупи не відокремлені одна від одної, а переплітаються; якщо їх
відносимо до смислового каркасу, вони складають модель взаємовідношень,
в якій існує складна сітка зв’язків.
Аналіз словникових тлумачень підтверджує думку, що мовна модель світу
(ММС) не нав’язується мові, а вона є в основі мовних значень, які
смисловим каркасом.
Аналізуючи групу семем ’негативна оцінка’ як систему, виділяємо одну з
найважливіших її характеристик – функціонування в суспільстві. Під
функціонуванням ми розуміємо мовленнєву діяльність як один із рівнів
структури мовної системи – поряд із рівнем абстракції або структури (у
деяких авторів норми – Соссюр, Косеріу). Зобразимо це графічно:
На рівні 1 тотожними виступають семи смислу (коли тотожні тільки семи
смислу). На рівні норми ця сукупність семем, які існують у даній мові
певної спільноти і ця сукупність семем відображається у словнику
синонімів (напр..: поганий: недобрий, незадовільний, негарний, негожий,
нехороший, неладний, жахливий, поганенький, кепський, незугарний,
абиякий, казка-який, ніякий, такий-сякий, невірний, неважний, лихий,
поганючий, препоганий, паршивий, паскудний, підлий, чортзна-який,
ледачий, чортів, бісів, чортячий, худий, леда-який, шпетний,
недоброякісний, незавидний. миршавий, дрантивий, злиденний, останній,
послідущий; абиякий: будь-який, звичайний, поганий; лихий: недобрий,
чорний. На цьому рівні норми зібрані не тільки семи смислу, а й інші
компоненти семантичної структури слова: емоційно-стилістичне
забарвлення, лексична і синтаксична сполучуваність. На рівні норми у
словнику не подається диференціації; нами зібрані семеми на позначення
негативної оцінки (МО), враховуючи:
На третьому рівні (мовленнєва діяльність) ця сукупність семем для
визначення негативної оцінки (МО) зазначає дирекції: ні людська
спільнота. Ні окрема людина не вживає семем однаково (професійна,
регіональна. Діалектна, наукова, розмовна лексика), так як та чи інша
людина у процесі спілкування віддає перевагу тим чи іншим семемам для
позначення негативної оцінки. Крім того, живій мові в процесі
спілкування використання слова не відокремлюється так як у словниковому
тлумаченні одне значення багатозначного слова від інших (напр.: лихий),
вони ніби присутні (всі значення лексеми) на рівні мовленнєвої
підсвідомості, коли ми вживаємо те чи інше значення даної лексеми лихий.
По-друге, у процесі спілкування, крім того. що зв’язок між значеннями
багатозначного слова, у нашій підсвідомості присутні значення з
співвіднесеними значеннями семи чи то в об’ємі синонімічного роду, чи то
в лексемі семантичного поля. Семема лихий не має конкретного значення. а
є відтінки значення. Але в процесі спілкування семеми лихий – поганий
вживаються як синоніми, але тільки як перше значення слова лихий, однак
мають місце зв’язки з словами: недобрий, недоброякісний, тяжкий,
недостатній.
У структурі словникового тлумачення мозок людини розрізняє відтінки
значення слова, а в житті це відбувається в підсвідомості, як підґрунтя
визначення оцінки, для відчуття інших значень семем.
Сторінка з словника лихий1
У Семені лихий1 у словниковому тлумаченні виділяються три значення і
словосполучення:
’який чинить лихо, здатний чинити лихо’: лиха година – погана година –
тому що чинить лихо;
’який сердиться. Лютує; сердити, лютий’: – це конкретна негативна
оцінка, в якій простежується нашарування значень, що уособлює вузол
вживання: лихий12//1 – ’дуже злий, люти (про тварин)’; лихий12//2 –
’який виражає недобрі наміри’;
’сповнений лиха, страждання’ – ствердження якоїсь якості. Лихий13//1 –
’який несе з бобою лихо’ – йде констатація фактів. Немає відношення. Але
другий відтінок (лихий13//2) – ’недобрий у певному відношенні; поганий’
– тільки у відтінку випливає сема поганий, тобто оцінка. Як ми бачимо,
це перелив, момент самого переходу конкретної негативної оцінки в
узагальнену (КНО?УНО): у мовленнєвій діяльності сприймається як поганий,
а у підсвідомості недобрий у певному відношенні, який чинить лихо,
страждання, горе біду. Лихий13//3 – ’недоброякісний, недостатній’ –
простежується діалектика, динаміка переливу конкретної якості в
узагальнену. Лихий13//4 – ’пройнятий чимось недобрим (про слово, вислів
і т.ін.’ – спостерігаємо обмеження у лексичній сполучуваності: про
слово, вислів. Лихий13//5 – ’дуже тяжкий’ – конкретна характеристика
якості. Лихий13//6 – знач. ім. ’що-небудь погане, недобре’ – повністю
сформована категорія оцінки.
Таким чином, аналіз словникового тлумачення підтверджує думку, що мовна
модель світу (ММС) не нав’язується мові, а вона є в основі мовних
значень, які є смисловим каркасом значень даної мови, якщо ми приймаємо.
Що мова нам дана для обміну інформацією про світ. І якщо цю інформацію
вважали ”зовнішньою” по відношенню до семантичної системи мови, то
останню (систему) слід визнати іманентною, замкнуто в собі системою,
системою “чистих” відношень.
Мова 3
Норма 2
Система 1
лихий1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
