UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовно-культурне поле Східної України (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2809
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовно-культурне поле Східної України

 

Загальнонаціональна ідеологія

 

Це найважливіший фактор консолідації суспільства і найбільш стійкий в

часі (на сторіччя), потужний і всеохопний чинник соціальної, політичної

та культурної інтеґрації. Слід констатувати, що, на жаль, ще й до

сьогодні немає чітко сформульованої української національної ідеї - одні

її розуміють як державотворчу, інші - як ідею української культури,

треті - як ідею відновлення моці України-Руси [3]. Якщо ставити перед

собою мету дати формулу національної ідеї, то слушно послуговуватися

тими конструктами, які вже "спрацювали". Як правило, такі формули

містять у собі ряд підтекстів, перекидають місток "минуле-майбутнє",

відповідають глибинним сподіванням всіх - від лідерів нації і реґіонів

до простих трударів. Серед таких апробованих в Україні формул на початку

1990-тих була ідея духовно і матеріально багатої нації - вона відсуває

на задній план питання "соціалізм чи капіталізм?", не є ворожою для

неукраїнців, і у висліді консолідує всіх громадян України. Схоже саме ця

ідея спрацювала у 1991 році і Східна Україна, промисловий Донбас

виступили як найбільш консолідуюча і державотворча спільність,

проголосувавши на рівні 93% за незалежність України. Причому саме

шахтарі Донбасу стали чи не найактивнішими і вже цілком однозначно -

найорганізованішими - опонентами радянського режиму.

 

Загальнонаціональна ідеологія - це взаємоврахування інтересів різних сил

суспільства. В українських реаліях - це взаємоврахування інтересів Сходу

і Заходу. Цікаво, що ще перед розпадом Союзу в літературі з'явилася

майже пророча оповідь про двох лідерів - російськомовного

східняка-шахтаря і україномовного західняка, які порозумілися і дали

початок радикальним змінам в Україні. Були факти такого порозуміння і в

житті. Так під час "оксамитової революції" 1990-х років шахтарські

страйкоми Донбасу разом з першою українською масовою

громадсько-політичною організацією - Товариством української мови,

точніше його Донецькою філією разом виступали за відродження в Донецьку

української школи (копія відповідного листа у республіканські, обласні,

міські владні структури та до преси поміщена в книзі [4]). Тобто на

початках відродженої Української держави настрої

національно-демократичних і робітничих рухів реґіону Донбасу корелювали

в принципових питаннях, що створювало добрий ґрунт для подальших

інтеґративних процесів. На жаль цей делікатний процес не набув розвитку

- йому завадили і внутрішньопартійні чвари, поділи молодих українських

партій популярних серед робітників Сходу (зокрема у Республіканській

партії зразка 1990-тих), і акцентація РУХу на мовно-культурних

проблемах, в той час як соціально-економічні відсувалися на другий план.

У робітничих рухів Донбасу навпаки - програмними домінували

соціально-економічні питання. Спроби зближення позицій шляхом перебудови

самого РУХу були втрачені у середині 1990-х років. Згадаймо хоча б

пропозицію Д.Павличка про поєднання еліт у РУСі, яка не пройшла на

партійному з'їзді РУХу, внаслідок чого Л.Кравчук його покинув.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ