UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль фольклору в розвитку української літературної мови XVI-XVIII ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5586
Скачало575
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Роль фольклору в розвитку української літературної мови XVI-XVIII ст.

 

Фольклор - це мудрість народу, це народна поетична творчість. Сама

наука про фольклор, фольклористика, оформилася як окрема галузь на

початку ХІХ ст. у працях М.Цертелєва, М.Максимовича, І.Срезневського,

М.Костомарова. Специфічними ознаками фольклору є спосіб збереження

(фіксації) в пам’яті поколінь, усна форма творення й побутування,

традиційність, варіантність, неспеціалізованість, колективність.

Найпоширенішими жанрами українського фольклору, які побутували у

ХУІ-ХУІІІ ст., були думи, історичні пісні, пісні-хроніки та балади.

 

Століттями тривала боротьба українського народу проти гноблення

соціального, національного, релігійного. Історичні обставини склалися

таким чином, що довго ворожою народу силою була, окрім турецьких і

татарських орд, шляхетська Річ Посполита, «ляхи – мостиві пани». Отже,

зрозуміло, що гнів українського народу спрямований не на польський

народ, а не магнатів і старшину. Та й на власних «дук-срібляників», які

найчастіше відхрещувалися від свого народу. «ляхами» в думах названо і

зрадника Барабаша, переяславця Довгополенко, ніженця Войтенка,

чернігівця Золотаренка, ключника на турецькій галері Ботурлака.

 

Питання про витоки думового епосу залишається відкритим. Якщо

замислитись над значенням терміну «дума», то можна побачити, що ще в

ХУІ ст. в українсько-польських писемних джерелах натрапляємо на цей

термін на означення пісень з історичною тематикою. У першому

опублікованому збірнику українських дум (1819р. Цертелєв) термін «дума»

не фігурував. Але вже у 1825р. виходить збірник «Думи» Рилєєва.

Напрошується також порівняння із тотожним за змістом болгарським «дума»,

що означає «слово». Термін «слово» на означення епічного твору відоме

слов’янам ще з ХІІ ст.(«Слово о полку Ігоровім»). Якщо «слово» і «дума»

означають одне і те ж, а твори, названі цими термінами, близькі за

вибором тематики і способом виконання, то є певні підстави вважати, що

родовід дум можна вивести з ХІІ ст., тільки як жанр українського

фольклору вони виокремилися пізніше, десь у ХУ ст.

 

Завдяки тому, що думи, історичні пісні, балади жили лише в усній формі і

передавалися з уст в уста від покоління до покоління, а також що в них

найбільше відображалася жива мова українського народу, його життя і

побут того періоду, ми маємо реальне підтвердження багатьом історичним

подіям та постатям (бо в думах та історичних пісням відображено дуже

багато історичних імен та історичних подій), а також - що дуже важливо

- відображення тогочасної української народної живої мови.

 

Величезне значення має перша публікація українських народних пісень, як

спроба фіксація народної поетично-пісенної мови. Мається на увазі

закарпатська пісня про воєводу Стефана, вміщена в рукописній граматиці

чеської мови Яна Благослава (1522-1571), і пісню про козака й Кулину,

надруковану в польській сатиричній брошурі Яна Дзвоновського 1625 року

(щоправда, мова цих пісень дуже попсована тому, що вони передані

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ