UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня обробка дерева на Гуцульщині (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12136
Скачало903
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

крібляк. Його

вироби були надзвичайно популярні серед народу. Вони вражали й радували

людей, були їм близькі й зрозумілі. У них мовою орнаменту втілювався

самобутній світ поетичних образів, створених народною уявою, його

естетичні ідеали, його віра в краще майбутнє. Неписьменна людина, Юрій

Шкрібляк пройшов тернистою стежкою до мистецької слави. Його твори з

успіхом експонувались наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. на виставках у

Коломиї, Стрию, Тернополі, Львові, Одесі, Кракові, Тріесті, Відні а

інших містах.

 

З юних літ Юрій полюбляв різьблення, уважно придивлявся до батькової

роботи й сам роби барильця, посуд для зберігання бринзи – ракви.

Захоплювався ще й виготовленням традиційних лож для вогнепальної зброї –

“пістолів”, “крісів”, прикрашаючи їх писанням, викладанням, жируванням.

Юрій Шкрібляк уважно вивчав традиційні гуцульські дерев язі побутові

вироби, їх форми й прийоми декорування їх плоскою різьбою, випалювання,

інтарсією, інкрустацією. Він жив у такому середовищі, де створювались за

допомогою примітивних інструментів справді чудові речі, де неповторна

краса карпатської природа надихала на творчість. Навколишня краса, давні

традиції плекали й формували смаки молодого майстра, визначаючи ґрунт

для його нових творчих пошуків. Працюючи в межах усталених традицій,

Юрій Шкрібляк поступово робив усе нові й нові кроки по шляху їх дальшого

розвитку. І що більше працював різьбяр, то яскравіше розпалювався вогник

пошуків нових прийомів різьблення, то частіше не покидала його думка

поліпшити знаряддя праці. Після повернення з царської армії, де він

прослужив шість років, Юрій сконструював оригінальний на той час

токарний верстат. Це значно полегшало працю й дало можливість добиватися

різноманітних форм виробів, котрі були б найдоцільніші в побуті, зручні

в конструюванні. Зокрема, це держало для коси, жердка, без якої не

обходився жоден інтер’єр гуцульського хати, домашній посуд – боклажки,

бочівки, берівочки, плесканки, палочки-“кемфи”, копірці, кріси, пістолі,

що також були потрібні в суворому гуцульському житті. Таким чином

практичні потреби зумовлювали необхідність численних різноманітних

виробів. У свою чергу потреба естетичного збагачення життя диктувала

необхідність їх декорування. Майстри домагалися органічної єдності краси

й доцільності. Скажімо, не випадково стільки уваги різьбярів приділяли

орнаментуванню окіля. Гуцули завжди заздалегідь готувалися до косовиці,

щоб провести її вчасно й швидко. Заготівля сіна – один з найважливіших і

найважчих їхніх клопотів.

 

Кожен виріб Юрія Шкрібляка дбайливо оздоблював вишуканою плоскою

різьбою, часто застосовував інкрустацією з баранячого білого і чорного

рогу, мідного дроту, цвяхів з головками. У ранній період своєї творчості

він використовував характерні мотиви гуцульської плоскої різьби:

“кривульок”, “пасочки”, “риски”, “головкаті”, “деревця”, “колоски”,

“сливки”, “кучері”, “ружі” та ін. Дошкрібляківський період гуцульського

різьблення був характерний тим, що майстри вирізували на деяких виробах

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ