UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітизація мовного питання (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1464
Скачало253
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з на тему:

 

Політизація мовного питання

 

Мовне питання в Україні повинно було вирішуватися одразу. Час на

початку періоду незалежності втрачено, питання загострилось (звичайно,

не само по собі). Питання переросло у проблему. На перший погляд, воно

непримітне, але у разі суперечок виноситься "на перші сторінки".

Спекулювати ним дуже і дуже вигідно. Мабуть, тому його й загострюють.

Питання у тому, хто і навіщо це робить.

 

От про останнє - спекуляції, загострення - ми і поговоримо докладніше.

 

Щоб розкрити суть, я поставлю навідні запитання:

 

1. Чому мовне питання не є серед десяти-двадцяти найголовніших у думках

громадян України, але про нього так багато говорять у ЗМІ?

 

2. Що ближче до пересічного громадянина - політичний бік питання чи

життєвий?

 

Почнемо з початку — з логіки.

 

Чи можуть одночасно сотні тисяч або мільйони людей дійти єдиної думки у

засобах вирішення їхньої проблеми та так одностайно вимагати цього?

Звичайно, що ні, хоча можливо, що усі одразу збагнули, ніби щось

відбувається не так. Щоб велика кількість громадян дійшла єдиної думки

щодо конкретних засобів, потрібен єдиний керівний центр, ідеологічний

керівник.

 

Я припускаю, що у середовищі переконаних російськомовних (прихильників

другої державної) й виникали подібні думки, але вони ніколи не виходили

за рамки права на користування і не перетворювались на вимоги, які можна

було б розцінювати як претензію на подальшу русифікацію майбутніх

поколінь й викорінення української мови зі сходу держави. Це вже

занадто. А саме так можна розцінювати державні зазіхання прихильників

державності для російської мови. Тобто постановка питання була іншою ...

на початку. Ніхто не ставив так гостро питання у середовищі пересічних

громадян, як це роблять зараз - одразу про державний статус російської

мови і баста.

 

Коротше кажучи, акцент (тобто об'єкт обговорення) був спрямований на

своє право, тобто своє право виступало як кінцева мета вимог й не

пов'язувалось з якимись конкретними засобами вирішення (чи статус мови,

чи новий закон, чи ще якось).

 

Тепер все інакше: об'єктом обговорення, суперечок та кінцевою метою став

вже конкретно статус російської мови. Ніби право російськомовних може

бути вирішено лише при умові державному статусі російської мови. Я дуже

сумніваюсь, що люди дійшли такої думки самостійно. Звичайно, що їх до

такого способу вирішення підштовхнули політики і люди зрозуміли що

"нізко плавалі" у своїх вимогах, що можна вимагати "на всє сто!". От і

"пошло-поєхало"... Політики гріли руки, обіцяли усім усе, але нічого не

вирішували, а ці бідні люди навіть таким терміном, як "державний статус"

не володіли, поки їм не підказали що він існує.

 

Вирішувати життєві питання наданням державного статусу мові все одно що

вбивати маленький віконний цвях (рос.-гвоздик) кувалдою: для вирішення

такого питання існують інші шляхи: окремий закон, наприклад, підзаконні

акти, тощо. Для цього й існують державна мова та інші.

 

Задля захисту прав зовсім не обов’язково надавати російській мові

державного статусу. Це неадекватний засіб вирішення щодо такого питання.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ