UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПетрушевич Євген - керівник уряду ЗУНР у 1919-1923 роках (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2673
Скачало790
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат натему:

 

Петрушевич Євген - керівник уряду ЗУНР у 1919-1923 роках

 

(1863 – 1940) (керував урядом: червень 1919 р. – березень 1923 р.)

 

 

 

Народився 3 червня 1863 р. у м. Буськ, нині Львівської області, в сім’ї

греко-католицького священика. Батько був знавцем української історії й

літератури, людиною широкого духовного кругозору, глибокої національної

свідомості. Відповідно виховав своїх трьох синів.

 

Після закінчення Академічної гімназії записався на студії правничого

факультету Львівського університету. Вже в студентські роки став одним

із лідерів молодіжного руху, очолював «Академічне братство». Після

отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль (нині Львівської

обл.) адвокатську канцелярію. Виявив себе талановитим організатором

суспільно-політичного й культурно-освітнього життя у віддаленому від

галицької столиці повіті. Був головою повітової «Просвіти». Закладав

мережу її осередків у регіоні, заснував повітову ощадну касу, очолював

боротьбу проти москвофільства, яке мало досить сильні позиції в

Сокальщині. Як адвокат здобув прихильність широкого загалу населення

професійним захистом від свавілля властей.

 

Із утворенням 1899 р. Української національно-демократичної партії став

її активним членом. Отже, не випадково на перших (після прийняття в

Австро-Угорщині демократичного закону) виборах до парламенту

1907 р. його обрано послом від великої виборчої округи

Сокаль–Радехів–Броди (нині міста Львівської обл.). Серед 30 українських

депутатів став одним із лідерів (поряд з К. Левицьким), а згодом –

головою парламентської репрезентації, виступи якого на сесіях

відзначалися цілеспрямованістю і глибокою аргументацією. Критикував

політику австрійського уряду в національному питанні, постійно звертав

увагу парламенту на нехтування властями інтересів бідноти, наполегливо

вимагав впровадження реформ, насамперед виборів до Галицького сейму, в

якому існуюча більшість українців мала всього 12 послів. Унаслідок

чисельної переваги поляки часто приймали закони у власних інтересах.

Саме цій проблемі він присвятив першу промову в Палаті послів 1908 р..

 

Наступного року переніс адвокатську канцелярію до м. Сколе (нині

Львівської обл.), де невдовзі став посадником міста. 1910 р. його від

Стрийської виборчої округи обрано послом до Галицького сейму у Львові.

На першій осінній сесії того ж року він виступив з доповіддю від

радикального крила українських депутатів під час гострої дискусії з

приводу обговорення нового закону про вибори

 

до сейму. Впродовж майже двох років як провідний діяч Українського

сеймового клубу очолював боротьбу галицьких послів за новий виборчий

закон, який, врешті-решт, було ухвалено. На виборах 1913 р. до

Галицького сейму увійшли 34 українські депутати. На цьому керівництво

українського клубу не зупинилося. Зайнявши провідні позиції в комісії

для опрацювання нового виборчого закону, Є. Петрушевич і К. Левицький

домоглися збільшення квоти українців у сеймі до 62 мандатів, що було

схвалено послами сейму. Крім того, після довголітньої боротьби, нарешті,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ