UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУряди Української Народної Республіки доби Директорії - історія (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4681
Скачало265
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уряди Української Народної Республіки доби Директорії - історія

 

 

 

 

Осінь 1918 р. принесла Україні велетенську політичну бурю. Режим П.

Скоропадського, базований на нмецькій та австро-угорській військовій

підтримці, після війни виявився нежиттєздатним. Слабкість режиму була

використана Українським національним союзом для організації

антигетьманського повстання. Керівництво ним було доручене спеціально

створеній для цього Директорії.

 

Державний статус Директорії був невизначений. В одній з листівок вона

назвала себе Тимчасовим народним урядом Української Народної Республіки,

якому доручено управління всіма справами. До складу Директорії входили

В. Винниченко (голова), С. Петлюра, П. Андрієвський, А. Макаренко та Ф.

Швець.

 

Повстання почалося 14 листопада, а рівно через місяць, 14 грудня, П.

Скоропадський зрікся влади. Звичайно, хід повстання насамперед визначали

військові дії. Проте в цей час були зроблені й перші кроки до

будівництва нових державних структур та адміністративно-управлінського

апарату. При Директорії була створена Рада завідувачів державними

справами, яка технічно від імені Директорії здійснювала керівництво

цивільним життям країни. В Києві в середині листопада, після від’їзду

Директорії до Білої Церкви, був залишений Український військовий

революційний комітет, до першого складу якого входили М. Авдієнко, В.

Чехівський, А. Псоцький, З. Висоцький, М. Галаган, Н. Завгородній, М.

Марченко, а пізніше додалися Б. Мартос, М. Порш, В. Мазуренко, Л.

Михайлів. Згодом вони відігравали помітну роль в державних органах УНР.

Одразу ж після зречення влади гетьманським урядом Революційний комітет

перебрав владу в Києві в свої руки і встановив контроль над діяльністю

державного апарату. З цією метою комітетом 14 грудня була створена

спеціальна Рада комісарів. На неї покладалися обов’язки проводити

поточну урядову роботу. Головою Ради комісарів був призначений голова

Революційного комітету В. Чехівський, комісарами міністерств – Д.

Симонів, М. Галаган, В. Мазуренко, Л. Бабир-Бухановський, П. Пилипчук,

Л. Михайлів, М. Ковальський, Д. Донцов, М. Левитський, С. Шелухин, О.

Лотоцький, А. Пісоцький, П. Холодний, Б. Мартос, І. Фещенко-Чопівський,

Б. Матюшенко, комісаром державної канцелярії – М. Корчинський.

 

Того ж дня відбулося перше засідання Ради комісарів, на якому було

розглянуто 10 поточних питань. Рада Комісарів проіснувала до 24 грудня,

засідала майже щоденно (відбулося 8 засідань). Серед цих засідань варто

відзначити те, на якому були присутні

 

всі члени Директорії УНР. Відбулося воно 18 грудня, в день переїзду

Директорії до Києва, і було присвячене переважно звітам комісарів.

Виявилося, що Рада комісарів в стислий строк зуміла взяти під свій

контроль технічний апарат міністерств і забезпечити роботу уряду на

найголовніших ділянках. Вона розпочала кадрові зміни, перевірку

діяльності гетьманського уряду. Одразу ж були виявлені зловживання у

міністерстві фінансів, знайдено матеріали на 160 млн крб. військового

майна, проданого німцями гетьманському уряду через консорціум кількох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ