UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУряди Західноукраїнської Народної Республіки - історія (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3107
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уряди Західноукраїнської Народної Республіки - історія

 

 

Відновлення у 1917-18 рр. державності України, зокрема в західних

землях, після багатовікового поневолення та розчленування її земель

сусідніми країнами - феноменальне явище у політичній історії

українського народу. Воно, однак, не було випадковістю, а зумовлювалося

кількома обставинами загальноукраїнського та міжнародного характеру.

 

Наприкінці ХIХ ст. на всіх українських землях зростав

національно-визвольний рух. Політичні партії в своїх програмних

документах усе чіткіше окреслювали стратегічне завдання - здобути

державну незалежність та забезпечити соборність України. «Ми, галицькі

русини, часть українсько-руського народу, - читаємо у програмі

Української національно-демократичної партії за 1899 р., - … заявляємо,

що остаточною метою наших народних змагань є дойти до того, щоби цілий

українсько-руський нарід здобув собі культурну, економічну і політичну

самостійність та з’єднався з часом в одноцільний національний організм».

 

 

Найсприятливіші умови для розгортання національно-визвольного руху були

у Східній Галичині. З огляду на те, що в Австро-Угорщині існували досить

тривкі демократичні традиції, прогресивне українство намагалося

перетворити Галичину в «П’ємонт» для реалізації програми державної

самостійності України. Створене 1892 р. у Львові Наукове товариство ім.

Т. Шевченка згуртувало інтелектуальну еліту й прислужилося консолідації

політичних сил українського народу на всіх його етнічних землях. Широко

розгалужена мережа культурно-освітніх, кооперативних та

військово-спортивних організацій і товариств у Східній Галичині та

Буковині сприяла зростанню національної самосвідомості,

ідейно-політичному загартуванню та залученню населення до визвольних

змагань. Крім того, участь українських політиків в діяльності Галицького

краєвого сейму та Віденського парламенту стала, з одного боку, доброю

школою державотворчої праці, а з іншого - засвідчувала поступову

інтеграцію українського національно-визвольного руху в боротьбу всіх

народів Австро-Угорської імперії за її перебудову на федеративних

засадах як важливого етапу здобуття державної незалежності.

 

Тому закономірно вже на початку Першої світової війни, коли була

підважена легітимність державних кордонів блоків воюючих країн,

українство виявило рішучу готовність стати активним учасником захисту

своїх прав - здобуття державної незалежності та соборності України.

1 серпня 1914 року три українські політичні партії Галичини,

національно-демократична, радикальна та соціал-демократична, створили

Головну Українську Раду, яку очолив керівник Української парламентарної

репрезентації у Відні К. Левицький. У маніфесті Рада закликала

«український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій

державі, в якій українське національне життя найшло свободу розвитку». З

метою прискорити «годину визволення України» 2 серпня Рада ухвалила

організувати добровольчий легіон Українських січових стрільців, який

брав участь у військових операціях Першої світової війни, а згодом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ