UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВинниченко В.К. - керівник уряду Центральної Ради 1917 - 1918 (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4019
Скачало1057
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

Реферат на тему:

 

Винниченко В.К. - керівник уряду Центральної Ради 1917 - 1918

 

(1880 – 1951) (керував урядом: червень 1917 р. – січень 1918 р.)

 

 

 

Народився 26 липня 1880 р. у селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту

на Херсонщині (нині с. Григорівка Новоукраїнського району

Кіровоградської області) у селянській родині. Навчався в

Єлисаветградській гімназії, а після складання екстерном іспитів вступив

на юридичний факультет Київського університету. Тут він прилучається до

участі в русі за визволення українського народу з-під національного

гніту російського царату.

 

З 1902 р., після публікації в «Киевской старине» оповідання «Краса і

сила», стає відомим як письменник. Вступає до Революційної української

партії (РУП), яка з 1905 р. стала називатися Українською

соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). За її дорученням

проводив агітаційно-пропагандистську роботу серед робітників Києва та

селян Полтавської губернії, за що 1903 р. був заарештований, виключений

з університету й ув’язнений до одиночної камери Лук’янівської в’язниці в

Києві, звідки йому згодом вдалося втекти. Незабаром новий арешт,

дисциплінарний батальйон. Але він знову втікає і нелегально відбуває в

еміграцію. Ризикуючи життям, не раз переходить кордон, беручи участь у

переправці революційної літератури в Росію. Після чергового арешту й

ув’язнення із загрозою довічної каторги В. Винниченку за допомогою

товаришів вдається вирватися з рук царської охранки. Не ризикуючи далі,

він емігрував. Та на початку Першої світової війни В. Винниченко

вернувся до Росії і жив до 1917 р. під чужим ім’ям переважно в Москві,

займаючись літературною діяльністю.

 

Після Лютневої буржуазно-демократичної революції, в часи формування

перших українських державних інституцій В. Винниченка обирають

заступником голови Центральної Ради. Від червня 1917 р. йому доручають

очолити її виконавчий орган – Генеральний секретаріат. В. Винниченко –

автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. З них досить чітко

простежується еволюція його поглядів від «культурно-національної

автономії» України в складі Російської федеративної республіки до

відродження самостійної української національної державності.

 

В. Винниченко пройшов складний шлях політичного діяча з широкою

амплітудою коливань своїх поглядів, за що його критикували як «зліва»,

так і «справа». Безперечно, він не був застрахований від помилок, однак

його вагання були викликані пошуками вірних безкровних політичних

рішень.

 

Особливо виразно це простежується під час його перебування на посту

голови Генерального секретаріату, який діяв з 15 червня 1917 р. до 9

січня 1918 р. Крім В. Винниченка, який водночас був і генеральним

секретарем внутрішніх справ, до складу уряду входили Б. Мартос –

генеральний секретар земельних справ, С. Петлюра – генеральний секретар

військових справ, В. Садовський – генеральний секретар юстиції, І.

Стешенко – генеральний секретар освіти, всі – члени соціал-демократичної

партії. С. Єфремов був генеральним секретарем міжнаціональних справ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ