UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧубар В.Я. - керівник уряду УРСР (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1269
Скачало175
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему:

 

Чубар В.Я. - керівник уряду УРСР

 

(1891 – 1939) (керував урядом: липень 1923 р. — квітень 1934 р.)

 

 

 

Народився 22 лютого 1891 р. в с. Федорівка на Катеринославщині, нині с.

Чубарівка Запорізької області, у селянській родині. По закінченні

Олександрівського механіко-технічного училища працював на заводах

Краматорська, Гуляй-Поля, Маріуполя, Москви, Петрограда. У революційному

русі з 1905 р. Член РСДРП(б) з 1907 р. Активний учасник жовтневих подій

1917 р. у Петрограді. Член Всеросійської ради фабзавкомів, комісар

Військово-революційного комітету Головного артилерійського управління. З

1918 р. — член президії ВРНГ, голова правління державних заводів

(Сормово-Коломна), очолював комісію Вищої ради народного господарства з

відбудови Уралу.

 

У 1920 р. працював у складі Всеукрревкому та Укртрударму. Був членом ЦК

КП(б)У. Очолював Промислове бюро, пізніше перейменоване в Українську

раду народного господарства. Водночас — заступник голови РНК. Керував

націоналізацією промисловості й створенням органів управління

одержавленими підприємствами.

 

Багато уваги приділяв відбудові Донбасу. Входив до складу спеціальної

комісії для розробки проекту адміністративного влаштування Донецького

басейну, на основі якого Донбас було оголошено єдиною

воєнно-адміністративною й економічною одиницею. Сприяв мілітаризації

управління донецькою промисловістю та запровадженню трудової повинності.

З метою наближення органів промислового управління до виробництва

запропонував перенести Центральне правління кам’яновугільної

промисловості (ЦПКП) з Харкова до Бахмута.

 

На жовтневому (1920 р.) пленумі ЦК КП(б)У разом із А. Івановим

проголосував проти обрання на посаду секретаря ЦК КП(б)У секретаря

Донецького обкому В. Молотова, який за місяць до цього прибув в Україну.

Свій протест обґрунтував «недостатнім знайомством Молотова з

українськими умовами і, особливо, партійними течіями».

 

Під час запровадження політики «воєнного комунізму» підтримав пропозиції

В. Леніна про організацію виробництва на принципах «ударності», про

залучення фахівців старої школи до управління виробництвом та про

централізацію управління промисловістю на принципах «главкізму».

Відстоював всупереч В. Леніну принцип колегіальності управління

промисловістю, але вчасно виправився і висловився за одноосібність

керівництва. На IV Всеукраїнській конференції КП(б)У спочатку підтримав

«децистів», однак при обранні нового складу ЦК КП(б)У за списком

«децистів» зняв свою кандидатуру з голосування.

 

Після Х з’їзду РКП(б) підтримав курс на запровадження нової економічної

політики. Увійшов до складу комісії з розробки декрету ВУЦВК про заміну

продовольчої розверстки продовольчим податком. Очолив роботу УРНГ щодо

реорганізації управління промисловістю на основі госпрозрахунку,

проводив концентрацію та трестування промисловості. Особисто ним або під

його керівництвом розроблено й надано на затвердження УЕР проекти

багатьох трестів республіки, серед яких «Хімвугілля», маслоробний та ін.

На VI Всеукраїнській конференції КП(б)У (грудень 1921 р.) обґрунтував

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ