UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1038
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР

 

(1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)

 

Народився 8 вересня 1903 р. у м. Єлисаветград Херсонської губернії,

нині м. Кіровоград, у родині робітника-коваля. У цьому ж місті закінчив

початкову школу і вище початкове училище.

 

Із 1917 р. почав працювати учнем молотобійця, згодом – токарем на

місцевому заводі Ельворті (підприємство сільськогосподарського

машинобудування), який за більшовиків перейменовано на «Червону зірку».

 

Наприкінці 1919 р. вступив до комсомолу. У 1919–22 рр. завідуючий

культвідділом завкому підприємства, на якому працював. Від 1923 р.

кандидат, а з січня 1925 р. – член РКП(б).

 

У 1923–24 рр. працював завідуючим клубом у Єлисаветграді, згодом

(1925–26) – очолював відділ агітації й пропаганди партійного комітету

щойно згаданого заводу. У 1926– 27 рр. М. Бондаренко – завідуючий

Єлисаветградським окрвиконкомом, у 1927–28 рр. – секретар

Компаніївського райкому КП(б)У, 1929 р. очолював культвідділ

окрпрофради, у 1930 р. працював редактором Єлисаветградської окружної

газети. Після ліквідації округи 1931 р. був завідуючим культпропвідділом

Єлисаветградського міськкому КП(б)У. У тому ж році почався новий,

«кавказький» етап його біографії.

 

У 1931–33 рр. М. Бондаренко – заступник завідуючого і завідуючий

агітмасовим відділом Закавказького крайкому ВКП(б) у Тифлісі (нині

Тбілісі, Грузія). Дещо пізніше – 30 серпня 1937 р. М. Бондаренко

акцентував на такому моменті цього періоду своєї біографії: «Весь час

працював у той період, коли в цій організації працював т. Берія» (тоді

другий, від 1932 р. – перший секретар Закавказького крайкому ВКП(б)). У

1933–34 рр. Михайло Ілліч – заворг Бакинського міськкому компартії

Азербайджану.

 

У 1934–35 рр. він – секретар Азизбеківського міськкому компартії

Азербайджану, згодом (1935–36) – секретар Шаумянівського райкому.

Водночас його обрали кандидатом у члени ЦК КП Азербайджану. Працював, за

його словами, «на нафті, на великих ділянках нафтової промисловості»2,

виявивши себе непоганим господарником. У лютому 1936 р. М. Бондаренка

відзначили урядовою нагородою – орденом Трудового Червоного Прапора –

«за успішне виконання планів по нафті, у зв’язку з 15-річчям АзРСР».

 

Але, за власним свідченням М. Бондаренка: «Зрозуміло, я, як українець,

прагнув весь час повернутися в Україну – пропрацював якийсь час поза

Україною й тягнуло повернутися. Трапилася слушна оказія…»4. У тому ж

1936 р. Михайла Ілліча викликали до Москви й запропонували перейти

працювати до Харкова. Він дав згоду. 4 грудня 1936 р. М. Бондаренка

затвердили другим секретарем Харківського міськкому КП(б)У (фактично

працював на цій посаді з жовтня 1936 р.). Невдовзі він став другим

секретарем Харківського обкому партії. Влітку 1937 р., за умов

розгортання масового терору і пов’язаних з ним перманентних кадрових

втрат, М. Бондаренка призначили виконуючим обов’язки першого секретаря

Вінницького обкому КП(б)У.

 

Новоспечений керівник вінницьких комуністів на пленумі ЦК КП(б)У 30

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ