UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСКРИПНИК М.О. - керівник уряду УРСР у 1918 році (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1986
Скачало312
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

Реферат на тему:

 

СКРИПНИК М.О. - керівник уряду УРСР у 1918 році

 

(1872 – 1933) (керував урядом: березень – квітень 1918 р.)

 

 

 

Народився 25 січня 1872 р., в с. Ясинувате Бахмутського повіту

Катеринославської губернії, нині м. Ясинувата Донецької області, в сім’ї

залізничного службовця. Початкову освіту здобув у Барвінківській

двокласній сільській школі, а далі – в Ізюмському реальному училищі в

Харківській губернії та реальному училищі в м. Курськ (нині РФ). Багато

займався політичною самоосвітою, вивчав марксистську літературу. Від

1897 р. вважав себе свідомим членом соціал-демократичної партії.

 

У 1900 р. вступив до Петербурзького технологічного інституту, де цілком

поринув у революційний рух. Активний учасник марксистського гуртка, член

Петербурзької соціал-демократичної групи «Рабочее знамя». «Бойове

хрещення» дістав у березні 1901 р. під час політичної демонстрації

протесту проти віддавання в солдати за непокору владі студентів

Київського університету. Тоді вперше заарештовано і вислано до м.

Катеринослав (нині Дніпропетровськ). За цим слідували один за одним нові

покарання і ув’язнення. Всього заарештовувано 15 разів, 7 разів

перебував на засланні. Загалом був засуджений на строк 34 роки і один

раз – до страти, 6 разів «звільнявся» втечами.

 

Глассон, Петербуржець, Валер’ян, Г. Єрмолаєв, Щур, Щенський – такий

далеко не повний перелік псевдонімів, якими користувався М. Скрипник,

ведучи революційну роботу в містах Петербург, Катеринослав, Царицин

(нині Волгоград), Саратов (обидва нині РФ), Одеса, Рига (нині Латвія) та

багатьох інших. Був учасником легальних всеросійських з’їздів:

кооперативних підприємств (1908 р.), фабрично-заводських лікарів і

представників промисловості (1909 р.). Активною була його участь у

багатьох партійних виданнях, починаючи від «Искры». У 1913 р. редагував

більшовицький легальний журнал «Вопросы страхования», у 1914 р. входив

до складу редколегії газети «Правда».

 

Повернувшись після Лютневої революції 1917 р. з Моршанська Тамбовської

губ., місця чергового заслання, до Петрограда, обирається секретарем

Центральної ради фабрично-заводських комітетів. Під час жовтневого

збройного повстання – член Військово-революційного комітету при

Петроградській раді робітничих і солдатських депутатів.

 

Від грудня 1917 р. життя й діяльність М. Скрипника пов’язані з Україною,

куди він прибув за розпорядженням В. Леніна. Певний час він вагався, не

зважуючись взяти на себе відповідальну роль у подіях на Батьківщині, від

якої був відірваний протягом 12 років. Невпевненість породжували і

слабке знання української проблеми, заплутаність, суперечливість

процесів в Україні, де виник гострий конфлікт між силами соціальної й

національної революцій, дедалі загострювалося протистояння між РНК

Росії і УЦР.

 

В автобіографії М. Скрипник так описав приїзд і початковий період роботи

в Україні: «Перший Всеукраїнський з’їзд Рад викликав мене на Україну і

обрав народним секретарем праці, а далі торгівлі й промисловості. Провів

I Всеукраїнську конференцію селянських депутатів у січні 1918 р. в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ