.

Бродій А.І.- керівник уряду Карпатської України у 1938 році (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
220 1073
Скачать документ

Реферат на тему:

Бродій А.І.- керівник уряду Карпатської України у 1938 році

(1895 – 1946) (керував урядом: жовтень 1938 р.)

 

Народився у 1895 р. у с. Кив’яждь, нині с. Кам’янське Іршавського
району на Закарпатті, в сім’ї заможного селянина, колишнього
заробітчанина-емігранта, який перебував у США. Після закінчення
Ужгородської учительської семінарії в 1914 р. працював учителем у
с. Великий Бичків, нині смт Рахівського р-ну Закарпатської обл. У роки
Першої світової війни воював на фронтах, був поранений, а після
закінчення війни і проголошення Угорської Народної Республіки в
листопаді 1918 р. сприяв утвердженню угорської влади в Закарпатті. Автор
низки п’єс та сатиричних творів.

Після входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки в
1919 р. влився в громадсько-політичне життя і незабаром визнаний лідером
автономістського політичного руху та русофільського
національно-культурного напряму в краї. У 1920 р. став одним із
засновників партії Підкарпатський землеробський союз. У 1923 р. вона
перейменована в Автономно-землеробський союз (АЗС) і протягом
міжвоєнного періоду була однією з найбільш активних та впливових
політичних партій в Закарпатті. Після смерті голови АЗС І. Куртяка у
1933 р. А. Бродій очолив партію і був її незмінним головою до
1944 р. Він же був і редактором партійної газети «Русский вестник»
(1923–39).

На відміну від більшості політичних партій в Закарпатті, АЗС був
практично незалежним від численних чеських і словацьких організацій. Уся
його діяльність була опозиційною до центрального уряду ЧСР. Він виник як
селянсько-землеробська партія з досить реальною господарською програмою
(негайне проведення земельної реформи на користь безземельних й
малоземельних селян, уведення справедливої податкової системи та вільної
торгівлі, будівництво сільських доріг, розвиток ремесел і тваринництва в
Закарпатті тощо). З часом на передній план в діяльності АЗС висунулися
політичні завдання, головним з яких було здобуття автономії для
Закарпаття в рамках всіх історико-етнічних територій, де проживали
«підкарпатські русини». У своїй статті «Ми, автономісти, будуємо нову
вільну автономну Підкарпатську Русь», опублікованій в 1935 р., А. Бродій
писав: «Коротко скажу, чого ми, автономісти, хочемо і за що боремось:
Підкарпатська Русь в її етнографічних кордонах від Попраду до Тиси, як
вказано в Сен-Жерменському мирному договорі і Конституції Чехословацької
Республіки… Повинні ми знати те, що жити і утриматись у великій сім’ї
на-

родів вдасться нам тільки так, якщо в нашому краї, на своїй рідній землі
володіти і господарювати будемо ми самі. За це ми боремось до цього дня.
Сьогодні влада на нашій землі знаходиться не в наших руках, і ми бачимо
і відчуваємо те, що наслідки нашої праці ми зберегти для себе не можемо.
Тому ми боремось за автономію. Кожний знає, вже і відчуває, що так, як
до цих пір було, далі бути не може ні поБожому, ні по-людському, ні
по-природньому праву».

Очолювана А. Бродієм партія зростала у кількісному відношенні,
насамперед за рахунок сільського населення. Наприкінці 30-х рр. АЗС
нараховував від 5 до 7 тис. членів. Партія активно використовувала у
своїх цілях русофільське товариство ім. О. Духновича. А. Бродій був
членом президії цього впливового культурно-освітнього товариства.
Керівництво АЗС тісно співпрацювало також з високими чинами уніатської
єпархії. Греко-католицький єпископ О. Стойка допомагав матеріально і був
посередником у фінансуванні АЗС.

А. Бродій користувався авторитетом навіть серед частини виключно
українського населення гірських районів. Синевирський священик Ф. Горват
в листі до власника «руської» друкарні в Ужгороді Ю. Фельдешія захоплено
писав про виступ А. Бродія у своєму рідному селі: «Наш народ, будучи
довольно насищен пустими обіцянками, а притом воодушевлений річчю
депутата пана Андрея Бродія у нашом селе, до того взволновался, что на
днях заявили публічно на собранію соц. дем. посланця Ф. Ревая: «Ми уже
жадних чеських партій не требуємо, ай будеме ся держати
автономно-земледельческого союза».

Особливу активність А. Бродій і його партія проявляли перед виборами.
Практично під час усіх виборів АЗС був у першій трійці партій за
кількістю одержаних голосів. Під час виборів до чехословацького
парламенту в 1924 р. АЗС мав понад 21 тис. голосів (8,4 % від усіх
виборців), у 1925 р. – близько 28 тис. (11,6 %), у 1929 р. – 48,5 тис.
голосів (18,2 %), у 1935 р. – 45 тис. голосів (13,9 %).

А. Бродій представляв партію в чехословацькому парламенті з 1933 до
1938 р. і був чи не найактивнішим депутатом від Закарпаття. Його
численні й різкі виступи в парламенті з критикою чехословацької влади і
на захист прав та інтересів Підкарпатської Русі та його населення
викликали захоплення у прибічників в рідному краї і незадоволення в
урядових і політичних колах ЧСР. З особливою наполегливістю й рішучістю
він вимагав, зокрема, надання Закарпаттю автономних прав. У виступі в
чехословацькому парламенті 4 червня 1934 р. депутат А. Бродій нагадав,
що до цього часу ЧСР не виконала умови договору, згідно з яким
Закарпаття було приєднано до республіки: «Ведь правительство за прошлых
15 лет оказалось неспособным вырешить проблемы работы, хлеба, вырешить
проблемы поднятия края. Хочет ли правительство спасти эту часть
республики, то, во-первых, оно должно установить границы Подкарпатской
Руси, должна застановиться денационализацией на восточной Словакии, где
200.000 русских душ не может жити национальной жизнью… Одновременно
должен быть предложен проект парламенту к приготовлению осуществления
автономии… Господа, нам автономия дело святое, дело национальное,
комедию делать с нашим святым делом мы никогда не допустим. Требуем
осуществления наших прав и переведения их в жизнь. Требуем передачи
власти в нашей земле в наши руки, и мы возьмемся серьезно с полной
ответственностью за постройку нашего автономного края в пользу нашего
народа и в пользу нашего государства». 30 листопада того ж року,
реагуючи на заяву Е. Бенеша про те, що закарпатці ще «не дозріли» до
автономного управління, А. Бродій з парламентської трибуни заявив: «Если
дозрела была Подкарпатская Русь присоединиться к республике, так дозрела
для того, чтобы имела свои права. Это только отговорка, что
карпаторусский народ незрелый».

У травні 1938 р. АЗС виступив ініціатором створення в Закарпатті блоку
політичних партій русофільського напряму для спільної боротьби за
досягнення автономії, який очолив А. Бродій. Він же був ініціатором
досягнення компромісу з лідерами партій українського напряму і створення
на початку жовтня 1938 р. за їх участю Національної Ради Підкарпатської
Русі. Вона й довела боротьбу закарпатців за автономію до переможного
кінця. Призначення 11 жовтня 1938 р. А. Бродія прем’єр-міністром першого
автономного уряду Підкарпатської Русі було закономірним і не стало
несподіванкою як для закарпатців, так і для чехословацьких політиків.

Разом з тим русофільські переконання і проугорська орієнтація А. Бродія,
який ще до призначення прем’єром вів таємні переговори з угорським
урядом про приєднання краю до Угорщини шляхом плебісциту, чітко
виявилися в його практичній діяльності на посаді голови автономного
уряду. Це викликало, з одного боку, незадоволення представників
українського напряму в краї, а з іншого – рішучі дії офіційної Праги,
яка вдалася до його арешту 26 жовтня 1938 р. за «державну зраду». Одразу
після арешту А. Бродій розпочав голодування на знак протесту проти
утримання його у в’язниці. 11 лютого 1939 р. його звільнили і після
зустрічі з президентом ЧСР Е. Гахою направили на лікування в Татри,
звідки він втік до Угорщини.

Після окупації у березні 1939 р. всього Закарпаття Угорщиною А. Бродій
вернувся до Ужгорода. У травні його разом з деякими іншими діячами АЗС
ввели (без виборів) до нижньої палати угорського парламенту, де до
1944 р. він очолював групу закарпатських депутатів, вимагаючи автономних
прав для свого краю. «Я законослухняний громадянин Угорщини, але я –
русин», – заявляв він в угорському парламенті. Свої автономістські ідеї
пропагував в газетах «Русская правда» (1939–40) і «Русское слово»
(1940–44), що видавались ним в Закарпатті. Але за період Другої світової
війни він істотно змінив своє ставлення до Угорщини: від захоплення
до розчарування. Під час Словацького національного повстання восени
1944 р. А. Бродій безуспішно намагався встановити контакти з радянськими
спецслужбами. Коли радянські війська почали визволення Закарпаття,
відмовився емігрувати до США, хоча на депутатів парламенту Угорщини
чекав літак.

25 листопада 1945 р. А. Бродій був заарештований в Ужгороді органами
НКВС. У травні 1946 р. засуджений до смертної кари за колабораціонізм з
гортіївським режимом. За неперевіреними даними, розстріляний 11 червня
(за іншими джерелами – 7 грудня) 1946 р. Похований в Ужгороді. На
підставі ст. I Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних
репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р. реабілітований за відсутністю
складу злочину.

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020