.

Охорона надр (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
418 2978
Скачать документ

Курсова робота на тему:

Охорона надр

План

TOC \o “1-3” \h \z \u HYPERLINK \l “_Toc131150291” Вступ PAGEREF
_Toc131150291 \h 2

HYPERLINK \l “_Toc131150292” 1 Надра як об’єкт правової охорони
PAGEREF _Toc131150292 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc131150293” 2. Поняття і зміст правової охорони
надр. PAGEREF _Toc131150293 \h 7

HYPERLINK \l “_Toc131150294” 3. Відповідальність за порушення охорони
надр PAGEREF _Toc131150294 \h 15

HYPERLINK \l “_Toc131150295” Висновок PAGEREF _Toc131150295 \h 21

HYPERLINK \l “_Toc131150296” Список використаної літератури.
PAGEREF _Toc131150296 \h 23

Вступ

Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та
дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного
вивчення та освоєння.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом
України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Кодексом
України про надра та іншими актами законодавства України, що видаються
відповідно до них. Основним кодифікованим джерелом законодавства про
надра є Кодекс України про надра, завданням якого є регулювання гірничих
відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання
надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб
суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні
надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а
також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ,
організацій та громадян.

Особливістю правового режиму надр є те, що надра є виключною власністю
народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює
право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду
Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження
щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися
відповідним органам державної виконавчої влади. Угоди або дії, які в
прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на
надра, є недійсними (ст.4 Кодексу про надра).

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і
охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони
навколишнього природного середовища України, Державний комітет України
по геології і використанню надр, Державний комітет України по нагляду за
охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи,
місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях
відповідно до законодавства України.

1 Надра як об’єкт правової охорони

Гірничі правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між
суб’єктами з приводу геологічного вивчення, використання і охорони надр.

Суб’єктами гірничих правовідносин є Верховна Рада України, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів, через які
народ України реалізує своє виключне право власності на надра, органи
державної влади, яким законодавством України надані повноваження щодо
розпорядження надрами, органи, що здійснюють державне управління у
галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, а також
користувачі надрами. Користувачами надр можуть бути підприємства,
установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні
особи та громадяни.

Громадяни та їх об’єднання сприяють місцевим Радам народних депутатів і
спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні
заходів щодо раціонального використання та охорони надр.

В залежності від об’єкту регулювання гірничі відносини можна поділити
на:

гірничі відносини з приводу геологічного вивчення надр;

гірничі відносини з приводу використання надр;

гірничі відносини з приводу охорони надр.

Кодекс України про надра дає примірний перелік юридичних фактів, які
породжують гірничі правовідносини, тобто можуть бути підставами їх
виникнення, зміни і припинення. Зокрема, в процесі реалізації Радами
всіх рівнів, Кабінетом Міністрів, та іншими органами повноважень в
галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, які
передбачені Кодексом про надра, ними приймаються рішення, які є
підставами виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин.

Суб’єкти і об’єкти, правов власності на надра і право користування ними
.

Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною
власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або
дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу
України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності
на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і
місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження
надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам
державної виконавчої влади.

Суб’єктом права виключної власності на надра є народ України. Закон
України “Про власність” (ст.9) серед інших об’єктів права виключної
власності народу України передбачає і надра. Надра – це частина земної
кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається
до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до статті 5 Кодексу про надра, в Україні створюється
державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин.
Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і
ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального
шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в
надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які
за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового
використання.

Техногенні родовища корисних копалин – це місця, де накопичилися відходи
видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких
оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути
також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні
продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами,
оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних
копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин – резерв
цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною
державного фонду надр. Корисні копалини за своїм значенням поділяються
на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Як вже зазначалося, надра надаються тільки у користування. Відповідно до
статті 13 Кодексу про надра, користувачами надр можуть бути
підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні
юридичні особи та громадяни. Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки
родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного
зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення
шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове,
культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні
заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади
та ін.);

задоволення інших потреб.2. Поняття і зміст правової охорони надр.

В Україні відносини у галузі охорони надр регулюються Законом “Про
охорону навколишнього природного середовища”, а також розробленим
відповідно до нього Кодексом про надра. Стаття 56 Кодексу про надра
встановлює основні вимоги в галузі охорони надр. Основними вимогами в
галузі охорони надр є:

забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

додержання встановленого законодавством порядку надання надр у
користування і недопущення самовільного користування надрами;

раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних
у них компонентів;

недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами,
на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин,
що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та
інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову
цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання
корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку
використання цих площ для інших цілей;

запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та
інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів
виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону
навколишнього природного середовища.

У разі порушення вимог в галузі охорони надр користування надрами може
бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено спеціально
уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому
законодавством України.

Забудова площ залягання корисних копалин відбувається в порядку,
передбаченому статтею 58 Кодексу про надра. Забороняється проектування і
будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів
без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають
забудові.

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення,
палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу
наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому
законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду.

У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних
відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних,
археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і
культури, користувачі надр зобов’язані зупинити роботи на відповідній
ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи (ст.59
Кодексу про надра).

Права та обов’язки користувачів надр

Користувачі надр мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення,
комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з
умовами спеціального дозволу (ліцензії);

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не
передбачено Законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії);

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію
наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов’язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне
використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного
середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні
надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному
виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами,
встановлені Законодавством України.

Захист прав користувачів надр

Права користувачів надр охороняються Законом і можуть бути обмежені лише
у випадках, передбачених Законодавством України. Збитки, завдані
порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному
обсязі відповідно до Законодавчих актів України.

Припинення права користування надрами

Право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у
користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно
впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього
природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано,
порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування
ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив
до користування надрами;

7) вилучення у встановленому Законодавством порядку наданої у
користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється
органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених
пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, – у судовому
порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною
ділянкою вирішується у встановленому земельним Законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення
права користування надрами.

Правова охорона надр передбачає систему правових заходів і норм,
спрямованих на забезпечення геологічного вивчення надр, їх раціонального
використання та надійний захист.

Вимоги щодо геологічного вивчення надр викладені в ст. 38 Кодексу
України про надра.

Згідно з чинним законодавством про надра основними вимогами в галузі їх
охорони є такі:

А). забезпечення належного правового регулювання охорони надр;

Б). додержання встановленого порядку надання надр у користування;

В). раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і
наявних у них компонентів;

Г). Недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням
надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і
свердловин, що експортуються чи законсервовані, а також підземних
споруд;

Д). охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж
та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність
родовищ або ускладнюють їх розробку;

Е). запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання
корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку
використання цих площ для інших цілей;

Є). Запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу
та інших речовин і матеріалів, сховані шкідливих речовин в відходів
виробництва, скидання стічних вод;

Ж). Додержання інших вимог передбачених законодавством про охорону
навколишнього природного середовища.

Зазначені вимоги є складовою частиною компетенції вищих і місцевих
органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих
відносин України належать:

1). Законодавче регулювання гірничих відносин;

2). Визначення основних напрямків державної політики в галузі
геологічного вивчення, використання і охорони надр;

3). Визначення повноважень органів виконавчої влади, місцевих Рад
народних депутатів щодо використання та охорони надр.

До відання Кабінету Міністрів України належать:

1). Реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;

2). Здійснення державного контролю за геологічним вивченням,
використанням та охороною надр;

3). Визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в
галузі використання і охорони надр, координація діяльності;

4). Забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у
зазначеній

5). Визначення порядку використання надр та їх охорони;

6). Вирішення інших витань.

Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують,
також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні
і сільські Ради народних депутатів.

Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління:
Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з
питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за
охороною праці.

Користувачі надр мають право:

здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу
розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами
спеціального дозволу (ліцензії);

розпоряджатися видобутими корисними копалинами;

здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію
наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.

Користувачі надр зобов’язані6

використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне
використання та охорону надр;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені
законодавством України.

В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або
припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог.

Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та
природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного
геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те
державними органами.

Також одним із заходів охорони надр є заборона проектування і
будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів
без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають
забудові.

Існує (загальне) спеціальне Положення про порядок забудови площ
залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р.

Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та
культурне значення. Це рідкісні геологічні відложення, мінеральні
утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у
встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного
фонду України.

Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх
користування.

Вона справляється у вигляді:

1). Платежів за користування надрами;

2). Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок
державного бюджету;

3). Збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

4). акцизного збору.

Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

12 вересня 1997р. він затвердив “Базові нормативи плати за користування
надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за
користування надрами для добування корисних копалин”.

Оплата за користування надрами може сплачуватися у вигляді грошових
платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної
сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання
робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Від плати за користування надрами звільняються:

А). землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому
порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб
або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих
їм у власність або користування земельних ділянках;

Б). користувачі надр – при організації геологічних об’єктів
природно-заповідного фонду;

В). користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах
гірничого відводу, наданого їм для видобутку корисних копалин.

3. Відповідальність за порушення охорони надр

Основні вимоги в галузі охорони надр

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

– забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

– додержання встановленого Законодавством порядку надання надр у
користування і недопущення самовільного користування надрами;

– раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і
наявних у них компонентів;

– недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язанихз користуванням
надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і
свердловин, що експлуатуються чи Законсервовані, а також підземних
споруд;

– охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та
інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову
цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

– запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання
корисних копалин і додержання встановленого Законодавством порядку
використання цих площ для інших цілей;

– запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та
інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів
виробництва, скиданні стічних вод;

– додержання інших вимог, передбачених Законодавствомпро охорону
навколишнього природного середовища.

Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування
надрами

У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування
надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або
припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України, державного гірничого нагляду, державного
геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те
державними органами в порядку, встановленому Законодавством України.

Забудова площ залягання корисних копалин

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових
комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення
ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних
копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх
залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,
допускаютьсяу виняткових випадках лише за погодженням з відповідними
територіальними геологічними підприємствами та органами державного
гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б
забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок
забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення
встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забудова площ залягання
корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх
залягання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних
копалин, допускаютьсяза погодженням з відповідними місцевими Радами
народних депутатів.

Завдання державного контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному
вивченню надр, їх використанням та охороною

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню
надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання
всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та
громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших
обов’язків щодо охорони надр, встановлених Законодавством України

ргани, які здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт по
геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний
контроль) здійснюється Державним комітетом України по геології і
використанню надр та його органами на місцях. Державний нагляд за
веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та
охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини
(державний гірничийнагляд) здійснюється Державним комітетом України по
нагляду за охороною праці та його органами на місцях. Державний контроль
за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють
місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади намісцях,
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його
органи на місцях.

Повноваження органів державного геологічного контролю щодо здійснення
контролю за геологічним вивченням надр

Органи державного геологічного контролю перевіряють:

1) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

2) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по
геологічному вивченню надр;

3) обгрунтованість застосування методик і технологій, якість,
комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр;

4) повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і
спільно залягаючих корисних копалин;

5) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по
геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на
використання надр та виконання передбачених ними умов;

6) виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних
копалин;

7) дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин
технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки
родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків
порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому
вивченні надр. Органи державного геологічного контролю в межахсвоєї
компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного
вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право:

1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що
проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити
псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до
значних збитків;

2) зупиняти діяльністьпідприємствіорганізацій,що займаються геологічним
вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням
умов, передбачених цими дозволами;

3) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення
недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр. Органам
державного геологічного контролю відповіднодо Законодавства України може
бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і
норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного
геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення Законодавства про надра

Порушення Законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну,
адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно
з Законодавством України. Відповідальність за порушення Законодавства
про надра несуть особи, винні у:

– самовільному користуванні надрами;

– порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному
вивченню надр;

– вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до
наднормативних втрат запасів корисних копалин;

– наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх
видобуванні;

– пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або
суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

– порушенні встановленого порядку забудови площзалягання корисних
копалин;

– невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і
навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт,
пов’язаних з користуванням надрами;

– знищенні або пошкодженні геологічних об’єктів, що становлять особливу
наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також
маркшейдерських і геодезичних знаків;

– незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а
також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому
геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

– невиконанні вимог щодо приведення гірничихвиробокі свердловин, які
ліквідовано або Законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а
також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на
час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за
інші порушення Законодавства про надра.

Припинення самовільного користування надрами та забудови площ залягання
корисних копалин

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних
копалин з порушенням установленого порядку припиняються без
відшкодування понесених витрат.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень Законодавства про
надра

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані
відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Законодавства про
надра, в розмірах і порядку, встановлених Законодавством України.

Висновок

Охороні надр значною мірою сприяє державний облік родовищ і проявив
корисних копалин та державний баланс їх запасів.

Державний кадастр родовищ містить відомості про кожне родовище, включене
дол. Державного фонду, щодо кількості та якості цих запасів, а також
відомості про кожний прояв корисних копалин.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин та державний баланс
запасів корисних копалин ведуться комітетом України з питань геології та
використання надр.

Відповідно говорячи, усі копалини корисні, підлягають експертизі ьа
оцінюються Державною Комісією України по запасах корисних копалин у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Охорона надр передбачається і в основних вимогах щодо розробок родовищ
корисних копалин.

При цьому повинні забезпечуватися:

1). Недопущення наднормативних утрат і погіршення якості корисних
копалин;

2). Недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ
корисних копалин у результаті проведення гірничих робіт;

3). Складування, збереження та облік корисних копалин;

4). Інші вимоги, що сприяють охороні надр.

Також велику роль в охороні надр належить державному контролю і нагляду
в гірничій справі, які спрямовані на забезпечення додержання всіма
державними органами, підприємствами, установами, організаціями та
громадянами встановлено порядок користування надрами, виконання інших
обов’язків щодо охорони надр, установлених законодавством України.

Державний контроль за геологічним вивченням надр здійснюється кабінетом
України з питань геології та використання надр і його органами на
місцях.

Державний нагляд за охороною надр здійснюється Комітетом України по
нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

Державний контроль у межах своєї компетенції здійснюється місцевими
радами народних депутатів, органами виконавчої влади на місцях
Міністерством екології та природних ресурсів України і його органами на
місцях.

Повноваження органів державного геологічного контролю та органів
державного гірничого нагляду щодо здійснення контролю і нагляду
закріплені відповідно в статтях 62 і 63 Кодексу України про надра.

Відповідні питання по гірничому нагляду, регулюється Положенням,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995р.

Список використаної літератури.

Андрєйцев В.І. Екологічне право. К., Вентурі, 1996р.;

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” №
1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями;

Земельний кодекс України;

Кодекс України Про надра;

Малишко М.І. Основи екологічного правознавства.-К., 1997р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020