UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні поняття про психотерапію у дітей (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2283
Скачало288
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні поняття про психотерапію у дітей

 

    Психотерапія знаходиться на стику напрямів медицини: фізіології,

психіатрії, психопатології, неврології тощо, психології, соціології та

ряду гуманітарних наук, причому останнього часу відбувається експансія

психотерапії у позаклінічне середовище (реадаптація та реабілітація

після перебування в лікувальному закладі, кабінети

соціально-психологічної допомоги).

 

Психотерапія – це процес психологічної взаємодії лікаря з пацієнтом,

цілями якого є:

 

1.Нормалізація психічних, емоційно-афективних і вегетативних розладів

невротичного регістру, а також порушених відносин особи, зміна

установок, звичок, поглядів, світоглядів, позбавлення від патологічної

залежності від чогось;

 

2.Мобілізація ресурсів особи та адаптаційних можливостей (психологічних

і фізіологічних) у людини [Простомолотов В.Ф., 1997].

 

Важливо усвідомлювати, що психологічна допомога має стратегічні цілі:

відновлення втраченого відчуття особистої цінності, відмову від

закритих, захисних стратегій самоусвідомлення, затвердження власної

індивідуальності через конструктивну поведінку та спілкування [Соколова

О.Т., 1989].

 

З точки зору Д.І. Шустова (1996) в процесі психотерапії найважливішим є

корекція взаємовідносин особи хворого та оточуючого середовища.

Індивідуум повинен змінюватись перед тим, як зміниться форма його

поведінки.

 

Виділяють певні етапи психотерапії, направлення, рівні взаємодії:

 

1.Установлення психотерапевтичного контакту;

 

2.Сповідь хворого (розповідь про себе);

 

3.Психотерапія з використанням пізнавально-поведінкових механізмів

психологічного захисту – раціональна, когнітивна, поведінкова,

патогенетична, психоаналіз, функціональне тренування;

 

4.Психотерапія з використанням психофізіологічного захисту зміненої

свідомості (гіпноз, гіпнокатарсис, навіювання, аутотренінг, медитація);

 

5.Емоційне стимулювання (хобі-психотерапія, творче самовираження).

 

Клініко-психотерапевтичний висновок будується за певною схемою:

 

1.Скарги, що турбують пацієнта чи батьків в момент бесіди з лікарем;

 

2.Скарги, що на момент бесіди відсутні, але більш менш регулярно або

періодично, виникають протягом дня, тижня або місяця;

 

3.Скарги, що виникають лише у відповідь на специфічні зовнішні фактори;

 

4.Вивчення загальної картини хвороби (симптомів) пацієнта, його

відношення до них (его-дистониий, его-синтонний розлад).

 

Є різні точки зору на організацію психосоматичної допомоги хворим.

Згідно з однією – лікування психосоматичних захворювань у дітей повинні

проводити педіатр разом з психіатром, психотерапевтом. Згідно з другою –

терапевт, який працює в кардіологічному (або гастроентерологічному,

неврологічному та ін.) відділенні, повинен мати підготовку в сфері

медичної психології та психіатрії. Першу концепцію відстоюють лікарі,

які працюють з дітьми, другу – дорослі терапевти.

 

Багато дослідників наголошує на тому, що дуже важливим є в комплексному

лікуванні психосоматичних захворювань є використання

особисто-орієнтованої [Якимович В.Б., 1991] і симптоматичної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ