UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоя Батьківщина (твір)
АвторPetya
РозділТвори шкільні
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15546
Скачало2781
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Твір

 

Моя Батьківщина

 

Вирішив якось Господь наділити всіх дітей світу землями. Усіх наділив,

усім відплатив по заслугах. І вже хотів був Господь йти відпочивати від

праці, як раптом на зустріч йому піднявся юнак – високий, широкоплечий,

гарний, але дуже змучений. Руки закуті в ланцюги, ноги поранені, зотліла

сорочка ледь тримається на плечах.

 

Хто ти? – запитав Всевишній.

 

Я – полонений, - відповів юнак, - дивом вирвався з ненависного полону і

немає в мене батьківщини, де б я міг прихилити голову.

 

Що ж робити? – затурбувався Господь. – Чим зарадити твоєму горю? Я всі

землі роздав, нічого не залишилося.

 

Зітхнув юнак тяжко і вже збирався йти, але Господь підняв десницю і

зупинив його:

 

Є в мене окрайчик землі, для себе приберігав. Віддаю свою землю тобі і

твоєму народові. Бери, бережи її, цінуй і охороняй від ворогів, люби її

всім серцем і вкладай душу, працюй самовіддано і віддасться тобі

сторицею, тому що це Божа земля...

 

Цю легенду розповідав мені в дитинстві дідусь. Ще тоді вона мені

полюбилась, а зараз я глибоко замислилась над її змістом. Задумалась, чи

може для людини бути щось таке, що б замінило їй Батьківщину, щось

дорожче і цінніше. Напевно, нічого. Адже тільки тут небо – найясніше,

сонце – найяскравіше, мамина посмішка – най лагідніша, батьків погляд –

найдобріший; тільки тут дихається на повні груди. Тут, на Україні,

вийшовши на околицю села, окинувши поглядом безмежні простори,

усвідомлюєш, як чудово, що ми народилися в цім краю, що ми – українці.

Одразу охоплює несказанна гордість за нашу націю, бо ми – нащадки

мужнього і незламного народу, котрий до останньої краплини крові

боровся і відстоював свої права.

 

Чимало води витекло в сивому Славутичі, чимало сумних подій знала

наша земля, про які дотепер мовчать високі козацькі могили і кам’яні

скіфські баби в степу.

 

Століттями гартувалася сталь характеру справжніх українців.

Стогнала земля під копитами орд кочівників-завойовників, знищували все

на своєму шляху дикі монголо-татарські орди, не жаліючи ні дітей, ні

жінок, спустошуючи душі людей, загашуючи останній вогник надії в їхніх

серцях. Нехай, Україна лежала в руїнах, палала у вогні, але воскресала

знову і знову, як чарівний птах Фенікс.

 

Наш народ не скорився, не зламався. Запорозьке козацтво гриміло на

весь світ своїми тріумфальними походами, відвойовуючи для свого краю

свободу, адже не хотіли поступатися своїм принципам – принципам вільної

та незалежної людини. Без ліку звитяжців полягли задля високої мети.

 

Як не згадати, скількох талановитих і сміливих людей

виховала-викохала Україна! Крізь віки, лихоліття, війни, революції

розпізнаємо їх – вірних дочок і синів українського народу, сильні й

мужні натури, натхненні постаті, що в складних трагічних обставинах,

переборюючи спустошливі навали, царський деспотизм, панське невігластво,

темряву, віддавали своє обдарування, свої сили і саме життя на вівтар

Вітчизни, на славу рідної України.

 

Чарівна, діяльна, вольова Роксолана, що ні на мить не забувала свого

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ