Реферат на тему:
Облік та звітність у комерційних банках України
Плата за кредит. Порядок визначення, нарахування та сплати відсотків
В сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентне
(безоплатно). Сума плати за користування коштами залежить від середньої
суми кредиторської заборгованості й розміру процентної ставки на день
отримання кредиту. Величина процентної ставки залежить від таких
факторів:
* облікової ставки НБУ;
* відсоткових ставок за депозитними операціями;
* характеру наданого забезпечення кредиту;
* рівня кредитного ризику;
* попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;
* строку користування позикою;
* об’єкта кредитування тощо.
Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням і того, що
сума отриманих відсотків за позичковими коштами повинна покривати сплату
відсотків за залученими коштами; повністю покрити операційні витрати,
пов’язані з обслуговуванням кредитних операцій, і забезпечити певну суму
прибутку для банку. При кредитуванні в іноземній валюті враховуються
процентні ставки, які діють на міжнародних ринках позичкових капіталів.
Рівень процентів, порядок нарахування та сплати обумовлюються в
кредитній угоді.
Банківський контроль та кредитні санкції
Санкції за порушення кредитної дисципліни регламентуються Положенням НБУ
«Про кредитування» та статтею 38 Закону України «Про банки і банківську
діяльність».
Банк, забезпечу постійний контроль за дотриманням
позичальниками умов кредитної угоди: цільовим використанням кредиту,
своєчасністю і повнотою погашення позик тощо.
В разі порушення умови цільового використання кредиту банк може
застосовувати до клієнта штрафні санкції:
якщо кредит виданий за рахунок власних кредитних ресурсів
комерційного банку – до 25% від суми кредиту;
якщо кредит виданий за рахунок залучених ресурсів – не менше
25% від суми кредиту.
При несвоєчасності погашення позики банк стягує, крім передбачених
відсотків, штраф не менше 0,5% від суми прострочки за кожен її день.
Санкції можуть застосовуватися і до комерційних банків у разі порушення
кредитної дисципліни, наприклад, при несвоєчасності надання позики
позичальником може стягуватися пеня в розмірі 0,5% за кожен день
відстрочки.
Цінні папери у портфелі банку і їх облік
Портфель цінних паперів – це сукупність придбаних (отриманих) банком
сторонніх цінних паперів, право володіти, користуватися та
розпоряджатися якими належить банкові.
Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»
загальний балансовий портфель ЦП комерційного банку може включати такі
ЦП, що емітовані резидентами та нерезидентами України і допущені до
обігу на фондовому ринку України:
1. Акції дочірніх та асоційованих компаній.
2. Частки участі в господарських товариствах, що оформлені ЦП
(крім акціонерних товариств).
Привілейовані акції акціонерних товариств закритого та відкритого
типу.
Прості акції акціонерних товариств закритого та відкритого типу.
Облігації дочірніх та асоційованих компаній.
Облігації підприємств (суб’єктів господарської діяльності).
Ощадні сертифікати.
Облігації внутрішньої державної позики.
Цінні папери, що рефінансуються НБУ.
Векселі суб’єктів підприємницької діяльності.
Власні прості й привілейовані акції.
Деривативи ЦП (ф’ючерси, форварди, опціони тощо) обліковуються поза
балансом і тому не включаються до складу балансового портфеля ЦП КБ.
Балансовий портфель ЦП КБ поділяється на портфель ЦП на продаж та
портфель ЦП на інвестиції. Основні класифікаційні ознаки для віднесення
ЦП до того чи іншого портфеля подані на рис.
При здійсненні портфельних інвестицій ЦП обліковують за групами. Група
цінних паперів – це ЦП однієї емісії одного емітента в одному портфелі
банку (портфелі на продаж, або портфелі на інвестиції). Група може
складатись з одного чи більшої кількості ЦП.
Ознаки поділу портфеля ЦП КБ
При класифікації груп ЦП здатність банку повинна виступати основним
фактором, тобто при наявності в банківській установі наміру щодо ЦП, але
відсутності реальної здатності до здійснення такого наміру, цінний папір
повинен класифікуватись виходячи із здатності банку.
При зміні внутрішніх чи зовнішніх умов господарювання банк може змінити
свій намір щодо групи цінних паперів та перевести їх із портфеля на
інвестиції до портфеля на продаж. До переліку таких умов відносяться:
* наявність факторів значного погіршення стану кредитоспроможності
емітента;
* зміна режиму оподаткування, торговельного, процентного або
дивідендного доходу;
* значна структурна реорганізація банку (придбання іншого банку, злиття
з іншим банком чи виділення самостійного банку);
* застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або
обмеження максимальної суми інвестицій комерційних банків у певні види
цінних паперів;
* значне збільшення нормативних значень коефіцієнтів платоспроможності і
достатності капіталу, що спричиняє необхідність скорочення суми активів
банку;
* значне збільшення значень коефіцієнтів ризику, що використовуються
щодо видів цінних паперів при розрахунку суми активів, зважених на
ризик.
При первісному віднесенні цінних паперів до портфелів банку за
категоріями банки не повинні відносити папери до портфеля на інвестиції,
якщо вони передбачають продати їх унаслідок:
* зміни рівня ринкових ставок;
* зміни рівня ліквідності банку (наприклад: відтоку депозитів,
збільшення попиту на кредитному ринку, скорочення суми високоліквідних
активів тощо);
* зміни наявності й ступеня дохідності альтернативних інвестиційних
проектів;
* зміни строків і джерел фінансування активних операцій;
* зміни валютного ризику.
КБ не повинні проводити навмисну недостовірну класифікацію балансового
портфеля ЦП, тобто відносити ті чи інші групи цінних паперів до
невідповідних портфелів, оскільки це робить недостовірною звітність
банку. КБ зобов’язані у момент придбання групи ЦП, а після цього –
принаймні раз у квартал проводити вивчення та переоцінку своєї здатності
продавати чи утримувати групи ЦП (портфель ЦП на продаж підлягає
щомісячній перекваліфікації).
Розрізняють два види переведення ЦП:
* вільне переведення – це переведення групи ЦП з одного портфеля до
іншого, що не вимагається від банку нормативними актами банківської
діяльності, а здійснюється на підставі добровільного рішення керівництва
комерційного банку. Існує тільки один варіант вільного переведення – з
портфеля на продаж до портфеля на інвестиції до того, як мине
календарний рік із моменту придбання цінного папера. При прийнятті
рішення про продаж групи цінних паперів, що знаходяться в портфелі на
інвестиції, цінні папери продаються безпосередньо з такого портфеля
впродовж місяця, а після закінчення цього строку виступають об’єктами
примусового переведення;
* примусове переведення – це переведення групи ЦП з одного портфеля до
іншого, що вимагається від банку нормативними актами банківської
діяльності. Існує два можливі варіанти примусового переведення – з
портфеля на продаж до портфеля на інвестиції, якщо впродовж одного
календарного року цінний папір не було продано, та переведення з
портфеля, на інвестиції до портфеля на продаж, якщо впродовж одного
календарного місяця з моменту прийняття рішення про продаж цінного
папера його не було продано безпосередньо з портфеля на інвестиції.
Допускаються лише такі варіанти переведення цінних паперів:
Із портфеля на продаж до портфеля на інвестиції:
* якщо керівництво банку змінило своє ставлення щодо напряму
використання цінного папера і документально підтвердило це рішенням
відповідного органу (вільне переведення);
* якщо банк не зміг реалізувати цінний папір упродовж одного
календарного року з моменту його віднесення до портфеля на продаж, крім
тих цінних паперів, що повинні бути реалізовані банком як застава
списаного безнадійного кредиту (примусове переведення).
Із портфеля на інвестиції до портфеля на продаж:
* якщо керівництво банку змінило своє рішення щодо напряму використання
цінного папера і документально підтвердило це рішенням відповідного
органу, при умові, що впродовж календарного місяця з моменту прийняття
зазначеного вище рішення банк не зміг реалізувати цінний папір
безпосередньо з портфеля на інвестиції (примусове переведення). Ця
вимога поширюються також на вкладання капіталу в асоційовані та дочірні
підприємства.
При вільному та примусовому переведенні група цінних паперів може
розбиватись на дві окремі групи на власний розсуд комерційного банку.
Групи цінних паперів у портфелі банку обліковуються за ринковою ціною,
що:
а) склалась на активному ринку (його котирування);
б) визначена розрахунковим шляхом на основі використання вимог
Положення «Про порядок розрахунку резерву та відшкодування
збитків комерційних банків від операцій з цінними паперами».
Під активним ринком цінних паперів розуміють ринок, на якому існує
можливість у будь-який час продати визначений цінний папір за ціною, що
переважає на ньому під час виставлення цього цінного папера на продаж.
Активність ринку щодо цінних паперів визначається виходячи з таких
факторів:
* на ринку діють банки, брокерські контори або інші установи, що
забезпечують постійне котирування цін на продаж та на купівлю цього
цінного папера;
* різниця між цінами на купівлю та продаж, що пропонуються цими банками,
брокерськими конторами або іншими установами, збігається із звичайною
ціною на місцевому ринку цінних паперів;
* випущено значний обсяг цінних паперів, тому виставлені на ринок партії
цінних паперів значно не вплинуть на його ціну;
* частина випуску, що знаходиться у банку-продавця цінного папера,
досить обмежена, тому його виставлення повністю на продаж не зможе
істотно вплинути на поточну ринкову вартість цінного папера.
Фонди банку, їх види, порядок формування та використання
Фонди банку:
* статутний (капітал);
* резервний;
* страховий;
* інші фонди.
Статутний фонд (капітал) – кошти, що внесені акціонерами (пайовиками,
засновниками) банку шляхом придбання його акцій. При обчисленні
нормативів до суми статутного фонду (капіталу) не включається несплачена
частка зареєстрованого статутного фонду (капіталу) та не включається
сплачена, але не зареєстрована сума статутного фонду (капіталу).
Розрізняють сплачений зареєстрований та несплачений зареєстрований
статутний фонд (капітал).
Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір
статутного капіталу в сумі, яка еквівалентна 1-му млн. екю (євро).
Статутний фонд (капітал) комерційного банку формується за рахунок коштів
акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.
Забороняється використовувати для формування статутного фонду (капіталу)
бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Розмір
статутного фонду (капіталу) визначається засновниками (акціонерами)
банку, але не може бути меншим від розміру, встановленого НБУ.
Резервний фонд комерційного банку утворюється за рахунок відрахувань від
прибутку і використовується для покриття втрат від операційної
діяльності, поповнення статутного фонду (капіталу) і виплат дивідендів
при умові, що поточного прибутку виявляється для цього недостатньо.
Наявність резервного фонду забезпечує стабільність роботи комерційного
банку, зміцнення його фінансової та матеріально-технічної бази, що, у
свою чергу, сприяє підвищенню гарантій виконання банком своїх
зобов’язань перед кредиторами та суттєво зменшує імовірність банкрутства
банківської установи.
Джерела, порядок утворення і використання резервного фонду визначаються,
як правило, у статутах комерційних банків.. Основним джерелом утворення
резервного фонду банку є відрахування з прибутку, величина якого
визначається загальними зборами акціонерів банку і фіксується у його
статуті. Якщо резервний фонд буде частково або повністю витрачений на
покриття непередбачених витрат і збитків, то відрахування до нього
відновлюються і проводяться до досягнення встановленого розміру.
Джерелом формування резервного фонду може також бути засновницький
прибуток, який отримують засновники банку у вигляді різниці між сумою,
одержаною від реалізації акцій, і реальною вартістю активів.
Страховий фонд, що створюється за рахунок розподіленого прибутку, також
є цільовим резервом грошових коштів, що призначаються для фінансування
витрат щодо усунення наслідків стихійного лиха й неочікуваних для банку
обставин. Він утворюється за рахунок відрахувань від прибутку за
затвердженими нормативами. Кошти фонду використовуються для:
* фінансування витрат щодо ліквідації руйнівних наслідків стихійного
лиха І при відбудові знищених при цьому основних засобів,
* надання матеріальної допомоги працівникам банку у разі втрати ними
працездатності та Інших непередбачених обставин,
* збільшення статутного фонду (капіталу) за рішенням ради банку
Комерційні банки утворюють також інші фонди, які призначаються для
розширення матеріально-технічного забезпечення діяльності банкир,
вирішення соціальних питань. Порядок і розміри формування цих фондів
визначаються загальними зборами акціонерів (учасників). Фонди і загальні
резерви банку створюються згідно з установчими документами.
Звітність банків про касові обороти
Комерційні банки, які здійснюють касове обслуговування підприємств,
організацій, установ і населення, операційні відділи регіональних
управлінь НБУ, операційне управління НБУ складають місячні та щоденні
звіти про касові обороти за формами, встановленими Правлінням НБУ.
Звіт про касові обороти за місяць складається за такою номенклатурою
показників, кожному з яких присвоєно відповідний символ (форму 748):
Таблиця
Звіт банку про касові обороти
Показники звіту Символи
1 2
НАДХОДЖЕННЯ
Надходження торговельної виручки споживчої кооперації Надходження
торговельної виручки усіх торговельних підприємств (крім споживчої
кооперації)
Надходження торговельної виручки неторговельних підприємств від продажу
товарів
Надходження виручки від усіх видів транспорту Надходження квартирної
плати і комунальних платежів Надходження виручки видовищних підприємств
Надходження виручки підприємств побутового обслуговування
Надходження податків та зборів
Надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств
01
02
03
05
08
09
11
12
13
Надходження на рахунки фізичних осіб суб’єктів
підприємницької діяльності
Надходження на рахунки за вкладами громадян
Надходження від підприємств зв’язку
Надходження на рахунки орендарів та фермерських господарств
Повернення заробітної плати
Надходження від продажу іноземної валюти
Надходження від продажу акцій та інших цінних паперів
Інші надходження
Разом за надходженнями (символи 01 – 32)
Залишок оборотної каси в установах НБУ на початок звітного
періоду
Залишок операційної каси у комерційних банках на початок
звітного періоду
Надходження прошей в оборотну касу від Інших установ банків
Надходження грошей в операційну касу комерційних банків з
оборотної каси установ НБУ, з кас Інших комерційних банків
(купівля готівки)
Перерахування з резервних фондів до оборотної каси
Надходження готівки в операційну касу установи комерційного банку від
його безбалансових структурних підрозділів і до безбалансових структур з
операційної каси
Баланс (підсумок символів 01 – 39)
В И ДАТ КИ
Видачі на оплату праці, грошові виплати та заохочення
Видачі на Інші виплати, що не входять до фонду оплати праці
Видачі на стипендії
Видачі на виплати за відрядженнями
Видачі на закупівлю сільськогосподарських продуктів
Видачі на оплату пращ з рахунків колективних
сільськогосподарських підприємств
Видачі на інші потреби з рахунків колективних
сільськогосподарських підприємств
Видачі на виплату пенсій, допомог і страхових відшкодувань
Видачі з рахунків фізичних осіб суб’єктів підприємницької
діяльності
Видачі на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи
Видачі позик індивідуальним позичальникам і грошей на операції в
ломбардах
Видачі з рахунків за вкладами громадян
Видачі грошей за придбання іноземної валюти
14
16
17
19
28
30
31
32
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
46
47
48
50
51
53
54
55
Видачі з рахунків орендарів та фермерських господарств
Видачі підкріплень підприємствам зв’язку
Видачі на викуп акцій та Інших цінних паперів
Видачі на Інші цілі
Разом за видатками (символи 40-61)
Пересилання готівки з операційної каси установи комерційного банку до
його безбалансових структур і з його структурних підрозділів до
операційної каси
Залишок оборотної каси в установах НБУ на кінець звітного періоду
Залишок операційної каси в комерційних банках на кінець
звітного періоду
Пересилання грошей з оборотної каси іншим установам банків
Пересилання грошей комерційними банками до оборотної каси
установ НБУ, до кас інших комерційних банків (продаж готівки)
Перерахування з оборотної каси до резервних фондів
Баланс (підсумок символів 40 – 73 = підсумку символів 1 – 39)
ЗАБАЛАНСОВІ ПОКАЗНИКИ
Надходження на оплату за товари розрахунковими чеками і
безготівковими перерахуваннями
Надходження торговельної виручки поштою
Надходження членських внесків громадських організацій
безготівковими перерахуваннями з заробітної плати робітників і
службовців
Безготівкові перерахування на рахунки громадян за вкладами в установах
банків:
а) заробітної плати та інших видів оплати праці робітників та
службовців
б) грошових доходів колгоспників
в) доходів громадян за здану сільгосппродукцію і продуктів її
переробки
г) пенсій та допомог
д) інших сум
Сума торговельної виручки попереднього місяця, що проведена за балансом
банку першого робочого дня поточного місяця
Надходження на оплату за цінні папери розрахунковими чеками і
безготівковими перерахуваннями
58
59
60
61
66
69
70
71
72
73
74
75
83
84
85
86
87
88
89
94
Надходження на оплату за послуги нетоварного характеру
розрахунковими чеками і безготівковими перерахуваннями
Видачі на оплату праці (заробітну плату) у поточному місяці за строками,
що припадають на наступний місяць
Надходження членських внесків громадських організацій
безготівковими перерахуваннями із заробітків працівників
колективних сільськогосподарських підприємств
Надходження квартирної плати і комунальних платежів
безготівковими перерахуваннями із зарплати робітників і
службовців 95
96
98
99
Звіт про касові обороти за кожний день (форма 747) складається за такою
ж номенклатурою показників (символів), крім позабалансових показників
(символів).
В банку звіти складаються бухгалтерськими працівниками. Для складання
звіту про касові обороти, що проходять через каси установи банку,
працівниками бухгалтерії ведеться відомість обліку касових оборотів за
номенклатурою щоденного та місячного звіту.
За операціями філій, агентств, кас, обмінних пунктів в
установах банку ведеться окрема відомість обліку касових оборотів. На
підставі звітних касових відомостей і документів, що надаються цими
підрозділами установи банку, записи в окремій відомості роблять на день
одержання звітності від філій, агентств, кас, обмінних пунктів.
Відповідальність за правильність обліку касових оборотів за відповідними
показниками (символами) несе головний бухгалтер установи банку.
Звіти про касові обороти установа, банку надсилає електронною поштою до
регіональних управлінь НБУ, копії – дирекціям (управлінням) банкір.
Працівники регіональних управлінь НБУ перевіряють у звітах наявність
необхідних даних та підсумків, їх взаємозв’язок і збалансованість. За
всіма символами приходу і видатку робиться логічна перевірка: показники
порівнюються з даними попереднього місяця за аналогічний період минулого
року. Якщо за окремими показниками звіту мають місце значні відхилення,
то вони уточняються в оперативному порядку з установою банку. Після
цього працівники регіональних управлінь НБУ складають зведені звіти про
касові обороти банків регіону, які електронною поштою надсилаються
Національному банку України.
Працівники установу банків, які займаються прогнозуванням касових
оборотів, зобов’язані один раз на місяць перевіряти за документами
правильність розподілу касових надходжень та видач за символами звіту
про касові обороти відповідно до вказівок про зміст символів, викладених
у методичних вказівках НБУ щодо порядку складання статистичної звітності
про касові обороти банків України, а також правильність ведення обліку
для заповнення даних за балансом. При необхідності вони повинні вжити
заходів щодо виправлення помилок в обліку та звітах і недопущення їх у
подальшому шляхом інструктування операційних І працівників і повторної
перевірки обліку касових оборотів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
