.

Середньозважена і гранична вартості капіталу. Оцінка акціонерного капіталу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
511 6176
Скачать документ

Реферат на тему:

Середньозважена і гранична вартості капіталу. Оцінка акціонерного
капіталу

Капітал корпорації формується з внутрішніх і зовнішніх грошових фондів.

Внутрішні фонди створюються за рахунок грошових потоків від операційної
діяльності, а також продажу частини активів. Чистий грошовий потік (net
cash flow) дорівнює сумі чистого прибутку і амортизації. Частина цих
грошей (за вирахуванням сплачених

грошима дивідендів) є джерелом інвестицій в необоротні та оборотні
активи. Зовнішні грошові фонди залучаються шляхом емісії нових акцій
(збільшення власного капіталу), а також у вигляді різних форм позик
(емісія облігацій, кредити банків). Основна роль у фінансовому розвитку
корпорації належить внутрішнім джерелам. Проте зміцнення фінансового
становища корпорації, підвищення її можливостей щодо самофінансування
розширює також можливості фінансування за рахунок зовнішніх грошових
фондів. Порівняно з невеликими і середніми корпораціями, які мають
обмежені можливості щодо додаткового зовнішнього фінансування, великі є
активними учасниками первинного фінансового ринку, на якому отримують
додатковий власний і позиковий капітал.

Обираючи шляхи додаткового зовнішнього фінансування, слід брати до уваги
як фінансові, так і організаційно-управлінські чинники.

Фінансові чинники, що впливають на вибір джерел фінансування:

• різна ціна капіталу, що залучається з різних джерел;

• додаткові витрати, пов’язані з емісією корпоративних цінних паперів;

• межа зростання частки позикового капіталу, зумовлена ризиком втрати
платоспроможності;

• несприятлива кон’юнктура фондового ринку для розміщення цінних паперів
у певному періоді.

Організаційно-управлінські чинники:

• розпорошення права власності при появі нових акціонерів;

• загроза переходу контролю за компанією до іншої.

У вкладанні капіталу в корпоративні цінні папери беруть участь дві
сторони: інвестор і емітент. Інвестор розраховує необхідну ставку
прибутку, який має принести вкладений капітал, і відповідно скільки
варто заплатити за певний цінний папір, тобто яка розрахункова
(теоретична) вартість (ціна) цього паперу PV. Розрахункові ціни, що
визначаються за допомогою різних моделей, зокрема САРМ та АРМ — це, як
вже зазначалося, внутрішні ціни. У конкретний час вони можуть
відрізнятися від реальних ринкових цін. У цей час інвестор і виявляє
“недооцінені” акції (ринкова їх ціна нижча за розрахункову), які
необхідно купувати, і “переоцінені” акції (ринкова ціна яких вища за
розрахункову), які потрібно продавати.

Важливим для компанії є поняття середньозваженої вартості капіталу
(Weighted Averege Cost of Capital — WACC). Це вартість капіталу фірми
загалом, що визначає загальну необхідну норму прибутку фірми. Оскільки
корпорації зазвичай залучають капітал у різних формах, що мають різну
вартість, середньозважена вартість розраховується за формулою

де da, Jnp a, d6 — питома вага відповідно акціонерного капіталу,
привілейованих акцій і боргових зобов’язань у загальній сумі капіталу;

Ка, Кпра, Кб — вартість відповідно акціонерного капіталу, привілейованих
акцій та боргових зобов’язань.

Вартість акціонерного капіталу, який складається з простих акцій та
нерозподіленого прибутку, залежатиме від того, чи буде компанія
здійснювати додаткову емісію акцій. У разі фінансування за рахунок
випуску нових акцій до вартості капіталу від раніше розміщених простих
акцій (або вартості нерозподіленого прибутку, адже вони однакові)
потрібно додати витрати на випуск і розміщення нових акцій. Те саме слід
зробити, якщо випускаються нові привілейовані акції або облігації. До
речі, ці витрати суттєві. За даними американських досліджень, у разі
емісій простих акцій на суму понад 50 млн дол. витрати становлять
приблизно 4 % суми емісії, а в разі невеликих (менше 1 млн дол.) емісій
— приблизно 21 %. Отже, для невеликих компаній додатковий випуск цінних
паперів може бути надто дорогим джерелом фінансування і це, звичайно,
слід ураховувати при плануванні структури капіталу.

Визначаючи вартість боргових зобов’язань (облігації, банківські
кредити), необхідно зважати на податкову економію, оскільки виплата
відсотків належить до витрат на виробництво і не обкладається податком
на прибуток (на відміну від дивідендів, що виплачуються з чистого
прибутку).

Наприклад, якщо процентна ставка за банківський кредит дорівнює 20 %, а
податок на прибуток — 30%, то вартість капіталу, що включається до
розрахунку WACC, Кб = 20 % • (1 – 0,3) = 14 %.

Для розрахунку питомої ваги кожного виду капіталу можна скористатися
балансовою (книжковою) вартістю, тобто даними пасиву балансу, але для
більш точного розрахунку за базу слід брати ринкову вартість акцій та
облігацій.

Показник WACC найчастіше застосовують як дисконтну ставку у процесі
оцінки доцільності реалізації інвестиційних проектів (при складанні
бюджету капіталовкладень). За даними американських досліджень, 93 %
компаній розраховують і використовують WACC для оцінки доцільності
капіталовкладень.

Складаючи бюджет капіталовкладень, використовують також показник
граничної вартості капіталу (ГВК). Це середньозважена вартість кожної
грошової одиниці додаткового нового капіталу, який отримує фірма.
Гранична вартість капіталу може зростати в разі необхідності залучення
певної суми додаткового фінансування за рахунок зовнішніх джерел.

Сучасні підходи до оцінки акціонерного капіталу

Існують різні види вартості активів, майна, бізнесу загалом, які можуть
бути визначені у процесі оцінювання і використовуються відповідно до
потреби.

Ринкова вартість — найвірогідніша ціна, за яку об’єкт може бути проданий
на відкритому конкурентному ринку; вона може визначатися для будь-якого
виду активів окремо і для бізнесу загалом. Стосовно цінних паперів
ринкова вартість називається курсом цінних паперів.

Номінальною є встановлена вартість, зазначена на цінному папері або
сертифікаті цінних паперів.

Емісійною називається вартість, за якою здійснюється первинне розміщення
цінних паперів (якщо вони розміщуються за ціною вище номінальної
вартості або якщо акції не мають номінальної вартості).

Книжкова (балансова) вартість — це вартість активів корпорації,
відображена в її бухгалтерському балансі. Визначається книжкова
вартість:

• власного капіталу, яка дорівнює сумі першого розділу пасиву балансу
(або сумі чистих активів компанії);

• акції, яка дорівнює результату від ділення книжкової вартості власного
капіталу на кількість акцій корпорації, що перебувають в обігу.

Ліквідаційною називається вартість, за якою об’єкт оцінки може бути
реалізований на відкритому ринку в обумовлений термін. Визначається для
активів, утримання яких призводить до заподіяння AT збитків, або для
активів, які потрібно реалізувати для виплати боргів кредиторам. Уразі
визнання AT банкрутом може бути розрахована так звана ліквідаційна
вартість акції — сума активів, що залишилася для розподілу між
акціонерами після розрахунків з кредиторами, поділена на кількість
акцій, що перебувають в обігу.

Відновною є вартість відтворення об’єкта в ринкових умовах на дату
оцінки, який за ознаками може бути адекватною функціональною заміною
об’єкта оцінки (без урахування зносу). Визначається для майнових
активів, що належать до основних засобів.

Дійсна вартість — це відновна вартість за вирахуванням зносу.

Утилізаційною називають вартість матеріальних активів, які підлягають
утилізації, досягли граничного стану внаслідок повного зносу або
надзвичайної події і втратили свою первісну корисність або не мають
ринку збуту.

Внутрішня (теоретична або розрахункова) вартість — це теперішня вартість
майбутніх грошових потоків. Визначається методом капіталізації
очікуваних доходів від цінних паперів, інших активів, фірми загалом.

Розрахункова вартість з урахуванням ризику — це теперішня вартість
майбутніх грошових потоків від цінних паперів, що розрахована із
застосуванням ставки капіталізації у вигляді необхідної ставки доходу,
визначеної за моделями САРМ або APT.

Нині в Україні приватизація продовжується переважно шляхом продажу
пакетів акцій корпоратизованих підприємств, що належать державі,
приватним інвесторам; крім того, багато AT оголошують додаткові емісії
акцій з метою залучення капіталу; багато AT перебувають у скрутному
фінансовому становищі та змушені розробляти і виконувати програми
санаційних заходів; концентруються права власності за рахунок
скуповування акцій у дрібних акціонерів. Усі зазначені процеси
потребують оцінки вартості корпоративних цінних паперів, вартості
акціонерного капіталу або/і компанії загалом.

Окремі види активів компанії, а також фірма загалом можуть бути оцінені
за різними методиками залежно від мети, для якої здійснюється оцінка —
для купівлі, продажу, обміну, оренди, ліквідації, реорганізації,
фінансової санації, злиття, приватизації, реприватизації тощо.

Світовий досвід свідчить, що здебільшого фірми застосовують підхід, який
базується на визначенні теперішньої вартості майбутніх грошових потоків
об’єкта оцінки, або так званий метод дохідності.

Стосовно акцій корпорації це означає визначення їх внутрішньої
(теоретичної або розрахункової) вартості методом капіталізації
очікуваних доходів без ризику або з ризиком, якщо дисконтна ставка
розрахована за моделями САРМ або АРМ.

Для оцінки вартості компанії за методом дохідності виконують такі
процедури:

• аналізують фінансово-господарську діяльність компанії за попередні
роки;

• прогнозують її грошові потоки;

• вибирають дисконтну ставку (коефіцієнт капіталізації);

• дисконтують спрогнозовані грошові потоки за вибраною ставкою; у
результаті отримують вартість акціонерного капіталу.

Для оцінки вартості діючої фірми іноді можна застосовувати спрощений
варіант, а саме: спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий
прибуток + амортизація) і визначити середньозважену вартість капіталу
(WACC). Оскільки передбачається, що фірма може функціонувати
невизначений термін, то її вартість обчислюють за формулою теперішньої
вартості довічної ренти; як дисконтну ставку беруть WACC. Такий
розрахунок може знадобитися для розв’язання різних завдань, наприклад
при виборі варіанта — продати фірму за запропонованою ціною чи
реконструювати її.

За певних застережень метод дохідності може бути прийнятним і для умов
України. По-перше, у разі його застосування може виникнути суттєва
суперечність щодо оцінки вартості компанії між продавцем і покупцем.
Зокрема, прогнозуючи грошовий потік, менеджери компанії часто
намагаються передбачити найкращий варіант розвитку подій, а інвестор,
навпаки, урахувати вплив усіх чинників ризику і вибрати найгірший з
можливих варіантів. Отже, визначена фінансовим менеджером вартість
акціонерного капіталу може знач-но відрізнятися від оцінок інвесторів.

По-друге, результат оцінки значною мірою залежить від вибраної
дисконтної ставки. Взагалі це має бути ціна капіталу корпорації, тобто
процентна ставка, яка сплачується за залучення капіталу на ринку. Проте
в умовах нерозвиненого і нестабільного фінансового ринку дохідність
ринку корпоративних цінних паперів значно коливається і змінюється
внаслідок низької ліквідності акцій більшості ВАТ, незначних обсягів
акцій, що продаються; такі умови спонукають до використання експертної
оцінки в кожному конкретному випадку.

Фонд державного майна України для розрахунку початкової ціни пакетів
акцій ВАТ, що підлягають продажу за гроші на комерційних конкурсах,
пропонує керуватися такими основними критеріями:

• прибутковістю роботи підприємств та її динамікою;

• балансовими показниками вартості основних та оборотних засобів,
кредиторської заборгованості;

• котируванням акцій ВАТ на біржовому та позабіржовому ринках;

• властивостями пакета акцій, що пропонуються до продажу на комерційному
конкурсі;

• станом фінансового ринку України, що впливає на розмір дисконтних
ставок, які використовуються для розрахунку.

Для розрахунку початкової ціни пакетів акцій ВАТ пропонується
використовувати алгоритми таких методів:

• дохідності;

• акумулювання активів (майновий метод);

• індексування номінальної вартості акцій;

• аналогів продажу (котирування).

Один з варіантів визначення вартості власного капіталу як вартості
діючого підприємства запроваджено Методикою оцінки державних
корпоративних прав. Згідно з цією методикою вартість власного капіталу
(ВВК) як вартість діючого підприємства визначається за формулою

де ЧПр — чистий прибуток (прибуток за мінусом податку на прибуток) за
звітний рік; Ам — сума нарахованої за звітний період амортизації, тис.
грн.; Kкап — коефіцієнт капіталізації; Дз — залишок довгострокових
зобов’язань (за даними третього розділу пасиву балансу на кінець
звітного періоду), тис. грн.

Коефіцієнт капіталізації (Kкап) за цією методикою визначається залежно
від коефіцієнта рентабельності (Kрент) АТ, із збільшенням Kрент він
знижується. Значення Kкап для різних Kрент (у діапазоні від нуля до
одиниці) встановлені зазначеною методикою. Наприклад, при Kрент = 0 …
0,1 маємо Kкап = 0,7; при Kрент = 0,11 … 0,2 маємо Kкап = 0,5, при
Kрент > 1 маємо Kкап = 0,08.

Коефіцієнт рентабельності АТ за розглядуваною методикою визначають так:

де Пр — прибуток звітного періоду; Вв — витрати на виробництво
продукції.

Передбачено, що ця методика застосовується тільки для моніторингу
ефективності управління державними корпоративними правами. Як бачимо,
вона базується лише на аналізі звітних даних і не передбачає
прогнозування майбутніх грошових потоків.

Ринковий підхід (метод аналогів) базується на визначенні ринкової
вартості об’єкта. Він дає змогу визначити вартість акцій конкретної
корпорації виходячи з курсів акцій компаній-аналогів.

Початковий етап оцінки — трансформація та нормалізація фінансової
звітності оцінюваної компанії за період, який дає змогу виявити
закономірності та тенденції в її розвитку. Мета цих процедур — звести до
мінімуму вплив усіх випадкових чинників для коректнішого порівняння з
компаніями-аналогами. Вони суттєво відрізняються за корпоративною
стратегією, обліковою і дивідендною політикою та багатьма іншими
показниками, які впливають на вартість підприємств. Використовуючи
найважливіші характеристики, необхідно відібрати відносно невелику
кількість компаній-аналогів. Як правило, для порівняння використовують
інформацію про компанії-аналоги щодо національного ринку.

Стосовно кожної з компаній-аналогів аналізується фінансова звітність.
Фінансовий аналіз охоплює аналіз структури капіталу, ліквідності,
порівняння балансових звітів, аналіз доходів.

На наступному етапі визначають, які з мультиплікаторів можна
застосовувати для оцінюваної компанії. Найчастіше використовують такі:

• вартість компанії / валові доходи;

• вартість компанії / прибуток до оподаткування;

• вартість компанії / чистий прибуток;

• вартість компанії / грошовий потік;

• вартість компанії / балансова вартість.

У кожному конкретному випадку визначають найефективніший мультиплікатор.

На завершальному етапі показник оцінюваної компанії множать на
мультиплікатор компанії-аналога. Якщо застосовують кілька
мультиплікаторів, то на підставі експертної оцінки визначають питому
вагу кожного і роблять остаточний висновок. Перевагою цього підходу є
застосування інформації, яка ґрунтується на реальних ринкових угодах.
Проте цей підхід має і зворотний бік: до уваги береться тільки минула
інформація. Для потенційного інвестора частіше більш важливо передбачати
майбутні доходи, які можна отримати в результаті володіння оцінюваними
активами, тому застосовувати ринковий підхід в разі оцінки інвестиційних
проектів недоцільно.

Цей підхід дає змогу оцінити вартість акціонерного капіталу практично
всіх компаній, які мають аналоги, зокрема вартість цінних паперів, що не
обертаються на фондовому ринку.

Найбільший недолік ринкового підходу полягає в тому, що на практиці не
існує абсолютно однакових компаній. У цьому зв’язку отримані у такий
спосіб оцінки мають кілька значень, тобто існує так званий інтервал
вартості. Крім того, оскільки нині на українському фондовому ринку в
обігу перебувають акції лише небагатьох компаній, можливості порівняння
з компаніями-аналогами дуже обмежені.

Отже, доходимо висновку, що застосування ринкового підходу в разі оцінки
вартості акціонерного капіталу компаній можливе в таких випадках:

• за наявності повної інформації про фінансово-господарську діяльність
оцінюваної компанії;

• у разі активного обігу акцій компанії-аналогів на фондовому ринку;

• при наявності інформації про корпоративну політику оцінюваної компанії
та перспективи її розвитку.

За умов сучасного фондового ринку України ринковий підхід доцільно
застосовувати для визначення ринкової вартості інформаційно закритих
компаній, які перебувають на початковому етапі акціонування і аналоги
яких активно працюють на фондовому ринку .

Список використаної літератури

Сахарова О. Зловживання в акціонерних товариствах: спроби класифікації
// Економіка, фінанси, право. — 1999. — № 7. — С. 34-36.

Сірош М. В. Перспективи підвищення ефективності корпоративного сектора
економіки та корпоративного управління // Про приватизацію: Держ.
інформ. бюл. — 2000. — № 2. — С 73-75.

Сірош М. В., Аблялімов Р. Є. Вплив учасників ринку цінних паперів на
корпоративне управління // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. —
1999.—№4. —С 29-32.

Стецъко М. В., Юрій І. С Фінанси акціонерних товариств: проблеми і
перспективи // Фінанси України. — 2000. — № 4. — С. 54-58.

Суржик В. Г. Акціонування й управління акціонерним капіталом // Фінанси
України. — 1999. — № 1. — С 82-85.

Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С Фінанси зарубіжних
корпорацій: Навч. посіб. — К.: Либідь, 1993.

Тарнавский В. Путь на вершину // Рынок капитала. — 2000.—№ 1-2.— С.
18-22.

Тарнавский В. Тихий переворот в корпоративном управлении // Рынок
капитала. — 2000. — № 19-20. —С. 15-19.

Тарнавский В. Управляющие становятся акционерами // Рынок капитала. —
1999. — № 22. — С. 29-30.

Терещенко О. О. Фінансові джерела санації підприємств // Фінанси
України. — 1999. — № 9. — С 52-63.

Третяк О. І. Конвертовані облігації та невикористані можливості //
Фінанси України. — 1999. — № 6. — С. 42–46.

Тюрина А. В. Инвестиции в инновации: мировой опыт и российские ре-алии
// Финансы и кредит. — 2000. — № 6. — С. 15.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020