UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКарантині шкідливі організми Лісостепу (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3802
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Карантині шкідливі організми Лісостепу

 

Каліфорнійська щитівка — Quadraspidiotus perniciosus Comst.

 

Систематика: Homoptera, Coccinea, Aspidiotinae, Diaspidiotus.

 

Рослини-господарі. Вид-поліфаг, пошкоджує близько 270 видів рослин із 84

ботанічних родин, зокрема: яблуню, грушу, абрикос, персик, вишню, сливу,

мигдаль, черешню, глід, айву, троянду, бузок, липу, акацію, вербу,

тополю, хміль, грецький горіх, кизил тощо.

 

В Україні поширена у лісостеповій зоні на загальній площі до 12965 га,

зокрема в Черкаській (5145,5 га), Чернівецькій (4082,7 га), Одеській

(1939,7 га), Тернопільській (628,0 га), Кіровоградській (581,5 га), в

Полтавській близько 230 га, в Івано-Франківській 172 га, у Вінницькій

140 га областях. Виявлені й локалізовані вогнища у Львівській(7га) та

Київській (36,4га) областях (табл. 11.1). Шкодочинність даного організму

зумовлена високою плодючістю (від 50 до 400 личинок), великою кількістю

поколінь (до 4 і більше), широким спектром п видів рослин, що зазнають

пошкодження, високою екологічною пластичністю виду, здатністю переносити

коливання температури та вологості (від мінус 40-50?С до плюс 45?С та до

30–90 %).

 

Щитівка пошкоджує всі наземні органи дерева. На корі (на початку червня)

та на плодах (в середині червня) через 24 години після присмоктування

личинок з’являються червоні плями. Личинки і заселяють скелетні гілки,

стовбур і верхівки пагонів, викликають розтріскування та відмирання

кори, передчасне опадання листків, зменшення приростків, викривлення та

засихання пагонів в результаті чого, здрібнюється та деформуються плоди.

Якщо не застосовувати винищувальних заходів, то товщина суцільного шару

щитків шкідника іноді може становити до 3 мм, як наслідок, дерево може

повністю загинути.

 

Біологія: зимує личинка першого віку під чорним щитком, кількість

поколінь 1-4, шкідник народжує до 150-400 личинок.

 

Морфологія. Щиток самки — 1,5-2,0 мм, круглий, сірувато-коричневий або

чорний, дві личинкові шкірки розташовані в центрі; тіло — лимонно-жовте,

широкоовальне, звужене до пігідія, збоку передньогрудей є кругла

склеротизована пляма. Щиток самця — сірувато-коричневий, видовжений до

1,0 мм.

 

Способи перенесення та розповсюдження: із садивним та щепним матеріалом.

“Бродяжки” переповзають із дерева на дерево через гілки, крона яких

змикається; переносяться з одягом, взуттям людей; знаряддями праці.

Фітосанітарні заходи спрямовані на недопущення завезення шкідника з

вогнищ поширення. З цією метою забороняється перевезення садивного та

прищепного матеріалу плодових культур, плодів, а також рослин, що

пошкоджуються щитівкою, з територій уражених щитівкою. При надходженні

імпортного садивного та прищепного матеріалу проводять карантинний

огляд. Карантинне обстеження насаджень проводять тричі: навесні у період

цвітіння дерев; влітку на початку у середині липня; восени у вересні.

 

Виноградна філоксера -Viteus vitifoliae Fitch.

 

Систематика: Homoptera, Aphidinae, Phylloxeridae.

 

Рослина-господар. Монофаг — виноградна лоза. Поширена у лісостеповій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ