UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбґрунтування спеціалізації ведення сільськогосподарського виробництва (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1288
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Обґрунтування спеціалізації ведення сільськогосподарського виробництва

 

Концептуальні положення щодо сталого розвитку агроекосистем повинні

базуватись на системному підході при аналізі взаємодії природних,

антропогенних, інформаційних та енергетичних чинників. Результати

експериментальних досліджень служать теоретичною основою для створення

діючих моделей сталих агроекосистем. Так, органічні системи удобрення

(СУ), засновані на використанні високих доз гною (20–24 т/га), слід

моделювати окремо. Такими є інтенсивні зернопросапні або кормові

сівозміни біля ферм, а також виробничі системи з розвиненою

тваринницькою галуззю. Їм притаманні високі еколого–енергетична

ефективність і коефіцієнт рециркуляції біогенних елементів, розширене

відтворення гумусного стану ґрунту, а також продуктивність посівів на

рівні кращих варіантів СУ. При рослинницькій спеціалізації з

досліджуваних СУ заслуговує на увагу застосування на добриво соломи й,

особливо, всієї побічної продукції врожаю. Однак, вони відрізняються

низьким коефіцієнтом рециркуляції, стабілізують, але не забезпечують

повного відтворення гумусного стану ґрунту, мають відносно невисокий

рівень продуктивності та енергетичної ефективності, що призводить до

необхідності застосування мінеральних добрив.

 

Залежно від спеціалізації господарської діяльності та ресурсних

можливостей можуть використовуватися різні органо–мінеральні СУ. Вони

здебільшого характеризуються відносно невисокою рециркуляцією біогенів,

як правило, забезпечують відтворення еколого–енергетичного стану ґрунту,

мають високі показники продуктивності й енергетичної ефективності.

Однак, для запобігання непродуктивних втрат вуглецю й азоту такі

комбінації органічних і мінеральних добрив у виробничих системах повинні

формуватися з урахуванням співвідношення С:N, особливо при внесенні

високих доз органіки і NPK під просапні культури. Результати цих

теоретичних положень використовувалися при розробці перспективних

сценаріїв або моделей розвитку конкретних сільськогосподарських

підприємств.

 

Основою існування агроекосистем є взаємодія речовини та енергії.

Мікробіологічні процеси (МБК) забезпечують циклічну динаміку біогеохімії

ґрунтоутворення, основним результатом якої є біологічна акумуляція та

консервація елементів живлення в кореневмісному шарі ґрунту, що і

зумовлює поступовий розвиток його родючості. В сучасних агроекосистемах

енергія потенціальної родючості доповнюється антропогенною енергією, яка

спрямована на активізацію МКБ і більш повне використання сонячної

енергії. В агроекосистемах багатовидова природна рослинність замінена на

більш одноманітну культурну. При цьому відбувається відчуження

біопродукції з поля у вигляді урожаю, в результаті чого зменшується

надходження органіки, біогенних елементів та енергії, що призводить до

часткового розмикання МБК. Таким чином, відбувається диспропорція між

об’ємом синтезованої рослинної біопродукції і біомаси, яка надходить в

ґрунт. Наприклад, при загальній біомасі урожаю озимої пшениці 120–160

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ