UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОптимізація структури землекористування (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2664
Скачало442
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оптимізація структури землекористування

 

В умовах реформування сільськогосподарського виробництва, особливо в

контексті нових земельних відносин, формування господарських структур,

подрібнення землекористувань, виникла проблема трансформації сівозмін,

які були притаманні крупному товарному виробництву в колишніх колгоспах

і радгоспах. Оптимізація цього фактора, стосовно умов обмеженого

ресурсного забезпечення, відіграє важливу роль у підвищенні ефективності

виробничих систем.

 

Дослідження, проведені у господарстві ім. Петровського Миргородського

району Полтавської області (рис. 17.3), свідчать про доцільність

трансформації традиційних 10–12–пільних сівозмін у короткоротаційні.

Орні землі займають площу 2486 га. Ґрунти переважно чорноземи типові

малогумусні середньосуглинкові. Середньозважений вміст гумусу складає

3,6% (при оптимумі для цих ґрунтів 4,0–4,5%), азоту сполук, що легко

гідролізуються — 21,7 мг/кг ґрунту. Біля 50% ґрунтів мають підвищену й

високу забезпеченість рухомим фосфором і обмінним калієм та 50% —

середню й низьку. Спеціалізація в галузі рослинництва — зерно–бурякова,

у тваринництві — молочна з розвиненим свинарством.

 

За проектом землевпорядкування у господарстві планувалося освоєння

10–пільної зернопросапної і кормової сівозмін. У процесі реформування

землекористування кормова сівозміна, що складалася з численних

дрібноконтурних ділянок, ліквідована, а її землі перейшли в

розпорядження сільської ради, або приєднані до польової сівозміни. На

прикладі 10–пільної зернопросапної сівозміни проведено дослідження

варіантів можливої оптимізації розміщення культур на даному земельному

масиві з метою ресурсо– та енергозбереження.

 

У польовій сівозміні було запроектоване наступне типове чергування

культур: 1 — багаторічні трави, 2 — озима пшениця, 3 — цукровий буряк, 4

— горох, 5 — озима пшениця, 6 — соняшник, 7 — зайнятий пар, 8 — озима

пшениця, 9 — кукурудза на зерно, 10 — ячмінь з підсівом багаторічних

трав. У цілому ця 10–пільна сівозміна є науково–обґрунтованою з усіх

точок зору. Але для нових економічних умов, а також стосовно результатів

наших досліджень, більш ефективним варіантом є організація двох сівозмін

(рис. 17.3):

 

інтенсивної зернопросапної і зернотрав’янопросапної (табл. 17.1). Така

структура землекористування дає можливість у зернопросапній сівозміні

запровадити найбільш екологічно й енергетично вигідну органічну систему

удобрення з внесенням високих доз гною, а в зернотрав’янопросапній —

органо–мінеральну систему удобрення, засновану на поєднанні побічної

продукції та середніх доз NPK. Така організація землекористування має

певні переваги. Так, при збереженні кращих попередників є можливість

більш оперативно маневрувати площами посіву польових культур в

залежності від потреб ринку, ресурсних можливостей, кліматичних умов. У

таблиці 17.1 наведений варіант із максимальним насиченням соняшником (на

0,5 поля більше ніж в 10–пільній сівозміні). При необхідності завжди є

можливість збільшити питому вагу будь–якої просапної або зернової

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ