UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4294
Скачало286
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості ведення сільського господарства на забруднених

радіонуклідами територях лісостепу

 

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року в найбільшій

мірі радіонуклідному забрудненню, як відомо, була піддана зона Полісся.

Але так званий „південний слід”, що сформувався після 30 квітня за рухом

радіоактивної хмари від Чорнобиля до північних берегів Африки, призвів

також до суттєвого забруднення Лісостепу і Степу України. Нерідко

випадання частинок радіоактивного пилу спричиняли дощі, внаслідок чого в

цих зонах виникли осередки досить сильного забруднення.

 

“Південний слід” порівняно з “північним” і “західним”, у котрих

переважає конденсаційна компонента радіоактивних випадань,

характеризується підвищеним (до 50%) вмістом паливних частинок. За таких

умов у перші післяаварійні роки радіонукліди, включені у важкорозчинну

матрицю паливних частинок, були мало доступні для кореневого засвоєння

рослинами. Але з часом при тривалому контакті з повітрям, водою,

мікрофлорою відбувається деструкція паливних частинок і вилуговування

радіонуклідів у ґрунтовий розчин. При цьому розміри засвоєння рослинами

головного радіоактивного забруднювача навколишнього середовища

–довгоживучого ізотопу цезію 137Сs можуть стабілізуватись на певному

рівні і навіть зменшуватись внаслідок його фіксації ґрунтом („старіння

радіонукліду”). Але накопичення довгоживучого ізотопу стронцію 90Sr,

котрий фіксується слабкіше і знаходиться у легкорозчинному, більш

доступному рослинам стані, навпаки, з часом може збільшуватись. Крім

того, суттєвим є те, що основна частка 90Sr у випадіннях зв’язана саме з

паливною компонентою. Все це означає, що на “чистих”, порівняно з

Поліссям, територіях Лісостепу можна очікувати певних „сюрпризів” у

вигляді поступового збільшення відносної частки міграції по харчових

ланцюжках, а відповідно і накопичення в рослинах, тваринах, продукції

рослинництва і тваринництва, нарешті, в організмі людини 90Sr у

порівнянні з 137Сs. Загальновідомо ж, що радіохімічна токсичність 90Sr

при попаданні всередину організму в багато разів перевищує цей показник

у 137Сs.

 

Крім того, незважаючи на відносно благополучну радіологічну обстановку в

регіоні Лісостепу слід відмітити, що після аварії рівні вмісту 137Сs у

ґрунтах в деяких регіонах правобережного Лісостепу підвищилися у 10–100

разів у порівнянні з доаварійним рівнем, зумовленим так званим

“глобальним” забрудненням, яке сформувалося за рахунок радіоактивних

випадань при масових випробуваннях атомної зброї. Так, ґрунти південних

районів Київської області містять від 18 до 140 кБк/м2 137Сs у

Ставищанському, від 13 до 300 кБк/м2—у Таращанському, від 12 до 40

кБк/м2—у Фастівському районах. На більшості території Черкаської області

рівні забруднення 137Сs коливаються у межах 15–50 кБк/м2, але в окремих

населених пунктах доходять до 300 кБк/м2; у Вінницькій області—до 150

кБк/м2. У інших регіонах Лісостепу рівні радіоактивного забруднення

територій, як правило, не перевищують 110 кБк/м2.

 

Головним джерелом опромінення людини іонізуючою радіацією є споживання

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ