UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1904
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх

агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності

 

У 30–70-х роках в Україні був побудований каскад Дніпровських

водосховищ, створено шість водосховищ (Київське, Канівське,

Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Запорізьке та Каховське), які мали

забезпечувати дешевою електроенергією народне господарство країни та

вирішувати питання зрошення сільськогосподарських культур в умовах

посушливих ландшафтів. При цьому під шаром води опинилося понад 600 тис.

км2 родючих заплавних земель. Значна частина вказаних територій — понад

25% загальної площі водосховищ — опинилася під малопотужною (0,3 — 2 м)

товщею води (табл. 4.24). Утворилися величезні мілководні зони, які

переважно були причиною активного розвитку водоростей і бактерій, що

призводило до погіршення якісних показників води. Серед факторів, які

впливають на формування екосистем водосховищ та їх функціонування в

сучасних умовах, ? розвиток внутрішньоводоймових процесів і потужний

антропогенний пресинг: різке зниження швидкості стокових течій (від

60–80 до 1,5–7 см/с), наростання евтрофікації та забруднення стічними

водами, нагромадження у цих випадках залишків пестицидів, сульфатів ДДТ,

генеобілороцин, синтетичних мийних засобів (детергентів), важких металів

(мідь, нікель, цинк, хром тощо), радіонуклідів (Cs134, Cz135, Ce144,

Ru106, Pu239, Pu240, Pu241,Am241) і нафтопродуктів. Депонуючим

середовищем для цих техногенних забруднень є, насамперед, донні та

прибережні відклади.

 

 

4.24. Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду

 

Так, тільки у 1999 році у водосховища Дніпра та його приток надійшло 5,9

млрд. м3 стічних шахтних і колекторно-дренажних вод, у тому числі без

очищення — 280,9 млн. м3 і недостатньо очищених — 1,5 млрд. м3. З цими

водами у водойми потрапило 356,9 тис. т сульфатів, 333,6 — хлоридів, 5,4

— азоту амонійного, 30 тис. т нітратів, 592,7 т заліза, 379,3 —

нафтопродуктів, 12,1 — міді, 32,6 — цинку, 16,4 — нікелю, 7,2 т хрому

тощо. У загальному балансі надходження азоту і фосфору у водні об’єкти

Дніпра на сільськогосподарські угіддя припадає відповідно близько 28 і

7,4%. Із стоками тваринницьких комплексів та ферм надходить 9,7% азоту,

4,9% фосфору і 10,9% калію. Крім того, у водосховища Дніпровського

каскаду протягом десятків років надходять стічні води всього південного

комплексу підприємств металургії, коксохімічної, гірничодобувної,

хімічної та інших галузей промисловості. У складі цих стічних вод —

елементи майже всієї таблиці Менделєєва, тисячі різних органічних

сполук, ціаніди, роданіди, сполуки миш’яку тощо. Великою небезпекою для

всього живого є радіонукліди забруднення після аварії на ЧАЕС, що

призвело до різкого погіршення радіоекологічної ситуації як у басейні

Дніпра, так і в екосистемах водосховищ. Рівень загальної радіоактивності

води спочатку визначався в основному вмістом J131. Проте вже протягом

кількох місяців вплив цього елемента на навколишні водні екосистеми

поступово зменшувався — від 90 до 30%, а вплив таких радіонуклідів, як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ