UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПіслязбиральна обробка вороху зернових і круп’яних (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1757
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Післязбиральна обробка вороху зернових і круп’яних

 

 

Обробка зернової маси пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи

 

2. Зберігання зерна пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи

 

3. Післязбиральна обробка зернобобових: гороху, кормових бобів, сої

 

4. Післязбиральна обробка вороху гречки, проса

 

1. Обробка зернової маси пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи

 

З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової

маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями

матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення,

сушіння, транспортування тощо. Для того щоб собівартість робіт була

якомога нижчою, необхідно, щоб:

 

тік (відкрита і закрита частини) мав площу 1-1,5 м2 на 1 т зерна, що

надійде сюди. Розрахунок здійснюють по зерну ранніх чи пізніх культур

(яких більше виробляється);

 

автоваги, до яких добрий під’їзд, були на підвищеному місці й перевірені

службою стандартизації перед початком збирання врожаю;

 

сумарна продуктивність машин ворохоочисників та первинної обробки була

вищою за денну продуктивність роботи комбайнів. На цьому обладнанні

економити не слід, оскільки найголовнішим правилом післязбиральної

обробки є негайне очищення, а як зерно вологе й сире — негайне сушіння

його.

 

Ворох зерна будь-якої культури, що надходить від комбайна — це створена

людиною екологічна система, в якій тісно взаємодіють живі організми

(насіння основної культури та бур’янів, мікрофлори тощо) з навколишнім

середовищем. Через те що зернова маса — явище неприродне, вона без

подальшого втручання людини існувати не може. Частим явищем у практиці є

самозігрівання зернової маси, яка надійшла на тік після обкошування поля

(перед роздільним збиранням). Кінець (середина) воскової стиглості

зерна, при якій починають роздільне збирання, 30 (40)% — його вологість,

що призводить до самозігрівання вже через кілька годин. Це зерно

необхідно відразу очистити і висушити або використати на кормові цілі.

 

Обмолот зерна супроводжується найменшим травмуванням, коли вологість

його становить 16-17%. При нижчій вологості зерно травмується у вигляді

мікро-, макротріщин та битого. При вологості вище 17-18% воно

травмується від вм’ятин, що призводить до зниження його як посівних, так

і продовольчих якостей.

 

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед

обробкою необхідно проаналізувати за наявністю домішок і вмістом вологи.

При збиранні врожаю навіть з одного поля на тік можуть надходити партії

зерна, різні за вологістю, домішками, що пояснюється коливанням погоди

при збиранні, чистотою поля, часом збирання протягом дня (вранці,

полудень) тощо. Дані аналізу використовують для визначення схеми

післязбиральної обробки та кількісного обліку зерна.

 

Важливу роль відіграє завідувач току. В одній особі мають бути поєднані

знання механіка, агронома та економіста. Від нього залежать результати

кількамісячної роботи великих рослинницьких колективів, це дуже

відповідальна посада.

 

Зерноочисні машини повинні бути відрегульовані так, щоб за один пропуск

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ