UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура посівних площ та орієнтовні схеми сівозмін для господарств різної спеціалізації (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1507
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структура посівних площ та орієнтовні схеми сівозмін для господарств

різної спеціалізації

 

Висока віддача кожного гектара ріллі сівозміни незалежно від типу і

виду можлива за умови оптимального насичення її відповідними

сільськогосподарськими культурами. За даними Інституту землеробства УААН

в підзоні достатнього зволоження насичення озимою пшеницею до 40% не

забезпечило збільшення валового збору зерна в сівозміні. Збільшення

площі під горохом з 10 до 20% і більше викликало істотне зниження

врожайності цієї культури і середньої врожайності зернових в сівозміні.

 

Кукурудза знижує врожайність на 9–9,5 ц/га при збільшенні її частки в

структурі до 30% (20 на зерно і 10 на силос). На врожайність ячменю

збільшення його площі від 10 до 20% не вплинуло, але врожайність озимої

пшениці знизилась на 2 ц/га внаслідок погіршення складу попередників та

високого насичення колосовими культурами. Оптимальним для підзони цей

показник лежить у межах 40%. Насичення сівозміни зерновими від 60 до 80%

за рахунок збільшення вівса від 10 до 20% забезпечило збільшення

валового збору фуражного зерна і не мало негативного впливу на

врожайність озимої пшениці та ячменю.

 

Оптимальною нормою насичення сівозміни цукровими буряками є 20%, але

вона може бути збільшена до 30% за умови ретельного контролю за

санітарним станом ґрунту. За багаторічними даними інституту землеробства

УААН та інших наукових установ, найвищу рентабельність забезпечують

сівозміни з багаторічними травами, зерновими 50–60% (озима пшениця

20–30, ячмінь, горох, кукурудза — по 10), просапними (цукрові буряки і

кукурудза — по 20%) (табл. 4.1). Така структура придатна для

багатогалузевих господарств різної форми власності.

 

 

4.1. Орієнтовна структура посівних площ для різних виробничих типів

господарств Лісостепу, %

 

Для господарств по виробництву свинини і продукції птиці доцільними є

плодозмінні сівозміни, в яких відводиться конюшині 5–10%, зерновій групі

60–75%, у тому числі озимій пшениці 20–30%, ячменю 10–20%, гороху і

кукурудзі 10–20%, вівсу до 10%, просапним 30–35%, у тому числі 15–20%для

буряків, 10–20% для кукурудзи. Спеціалізовані господарства по

виробництву молока і яловичини можуть запроваджувати плодозмінні

сівозміни з люцерною 20–30%, зерновими 30–45, у тому числі озимої

пшениці 10–20, горохом, ячменем, кукурудзою до 10% кожної культури.

 

Для підзони нестійкого і недостатнього зволоження найбільш типовим

виробничим напрямом великих колективних господарств є зерно-буряковий з

розвинутим тваринництвом. Для таких господарств можна рекомендувати

сівозміни з насиченням їх зерновими до 55–60% (у тому числі 25–30%

озимої пшениці), 15–20% цукровими буряками, 20–25% кормовими культурами

(див. табл. 1).

 

У господарствах по виробництву зерна , свинини та птиці зернову групу

слід мати в межах 65–70%, кормову — в межах 10–20% і цукрових буряків

15–20%. Більш поглиблена спеціалізація господарств по виробництву

молока, м’яса, вирощування нетелей потребує зменшення зернової групи до

45–50% і збільшення кормової до 30–40%. Кількість буряків залишається в

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ