UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФізико-хімічна характеристика та використання ґрунтів лісостепу (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2714
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фізико-хімічна характеристика та використання ґрунтів лісостепу

 

Лісостепова зона — це природна зона помірного поясу, для якої

характерне чергування лісової і степової рослинності. Ґрунти формуються

за умов несталого зволоження, за яких підзолистий процес ґрунтотворення

поєднується з дерновим. Найпоширенішими ґрунтами в зоні є чорноземи та

сірі опідзолені. Маючи високу природну родючість, вони є основним

об'єктом сільськогосподарського використання. Ґрунти інших типів

(солонцюваті, болотні і підзолисті) займають незначні площі.

 

Чорноземи — найродючіші ґрунти в Україні. Вони характеризуються

диференціацією профілю (через відсутність розподілу колоїдів, як це

спостерігається в підзолистих ґрунтах), сприятливою для розвитку рослин

слабокислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину, добрими

фізичними властивостями, високим вмістом поживних поживні речовини.

 

За вмістом гумусу чорноземні ґрунти бувають поділяють на малогумусні

(3-5%) і середньогумусні (понад 6%). У південній смузі переважають

чорноземи типові. Чим важчий гранулометричний склад ґрунту, тим вищий

вміст гумусу. Отже, характерною ознакою чорноземних ґрунтів є

нагромадження великої кількості стійких гумусових сполук. У метровому

шарі ґрунту їх міститься 400-600 т/га. Вміст валового азоту в чорноземах

становить 0,2-0,5%, Р2О5 — 0,15-0,30 і К20 — близько 2,0-2,5%. Глибокий

гумусовий горизонт із зернисто-грудкуватою структурою обумовлює

сприятливі водно-повітряні властивості чорноземних ґрунтів — добру

водопроникність, високі вологоємність і аерацію. Чорноземи мають також

високу вбирну здатність (30-40 мг·екв/100 г ґрунту).

 

Чорноземи типові мало- і середньогумусні добре насичені кальцієм і

магнієм, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН

=6,0...6,7), в карбонатних рН=6,8...7,0. У вилугованих відмінах

кислотність водної витяжки дещо вища.

 

За гранулометричним складом чорноземи поділяють на супіщані, легко-,

середньо- і важкосуглинкові. Залежно від характеру ґрунтоутворюючих

порід їх поділяють на чорноземи на лесах і на лесовидних суглинках.

Гранулометричний склад чорноземів, що залягають у північному Лісостепу,

є більш легким. За ступенем окультурення вони бувають слабко-, середньо

і добреокультурені. Такий умовний поділ за окультуренням проведено

згідно з агрохімічними аналізами, а також на основі обліку змін фізичних

і фізико-хімічних властивостей.

 

Чорноземи типові поділяють на мало- і середньогумусні. Кількість

мулистих частинок збільшується. Ці ґрунти добре оструктурені, насичені

гідроксидами кальцію і магнію. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або

слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см. Чорноземи

вилуговані є малоструктурними і за гранулометричним складом переважно

крупнопилувато-легкосуглинковими. Вони залягають на знижених елементах

рельєфу, де сильніше промиваються і вилуговуються. У зв'язку з цим

погіршуються їхні фізичні та біологічні властивості, що перешкоджає

нормальному розвитку рослин. У чорноземах вилугованих зменшується вміст

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ