UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКримські гори, рослинність Кримських гір. (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4560
Скачало999
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кримські гори, рослинність Кримських гір.

 

КРИМСЬКІ ГОРИ — гори на Пд. Кримського півострова, в Кримській обл.

Простягаються на 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від мису Фіолент поблизу

м.Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії Шир. до 50 км.

 

Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд.

і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними

зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на

Зх.Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр,

частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сх. Феодосійськими

висотами (310 м). У західних і центр, частинах Головне пасмо становить

майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі

вершини їх наз. Яйлами

 

Далі на Сх. воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі

масиви (Чатирдаг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з

яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові

форми рельєфу: на поверхні — воронки, карри, провальні улоговини та ін.,

в глибині — колодязі, шахти, печери (див. Печери кримські). Найдовшою

серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км),

найглибшою — Солдатська печера (500 м). Головне пасмо має кілька

перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін.

Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого

характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси),

подекуди — виходи вулканічних порід — лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та

ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Пн. Головне пасмо оточене

смугою передгір'я, що складається з двох куест — Внутрішнього пасма

Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських

гір (вис. до 344 м). У геол. відношенні К. г. являють собою великий

антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої)

області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих

осадочних порід мезозою — глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І

вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й

кайнозойські відклади — глини, мергелі, вапняки (див. Кримська

складчаста система).

 

Клімат К. г. змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким

посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна т-ра січня -(-1, +4°

липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах.

Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в

основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи

й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма — гірсько; лісові

бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах — гірсько-лучні

чорноземоподібні та гірські чорноземи. Схили Головного пасма вкриті

дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах — лучно-степова

рослинність, у передгір'ях — лісостепова. На Пд. березі поширені

ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець

високий, кевове дерево та ш.); місцями — вічнозелена рослинність

(суничник дрібноши> дай, чист тощо). Поширені паркові насадження з

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ