.

Використання тестового матеріалу на уроках французької мови в 5-9 класах, як один з факторів інтелектуального розвитку особистості школяра (реферат)

Язык: английский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4480
Скачать документ

Реферат на тему:

Використання тестового матеріалу на уроках французької мови в 5-9
класах, як один з факторів інтелектуального розвитку особистості школяра

ТЕСТИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

Існує багато методів вимірювання навчальних досягнень учнів. Серед них
найбільш поширеними у практиці роботи є спостереження й опитування (усне
і письмове). Безумовно, вони мають і матимуть велике значення в
управлінні навчальним процесом. Однак можливості цих традиційних методів
діагностування у забезпеченні необхідної якості вимірювання та
оцінювання навчальних досягнень учнів дуже обмежені.

Одним з високоефективних сучасних засобів якісних вимірювань навчальних
досягнень учнів є тест. Тести – найважливіші інструменти вимірювань у
психології, соціології та педагогіці.

Тестами навчальних досягнень називають системи спеціальних завдань для
виявлення ступеня засвоєння певних видів навчальної діяльності в
сукупності з деякою системою вимірювання та інтерпретування результатів
вимірювання.

Таким чином, за означенням, тест – засіб якісного вимірювання. І це –
головна його ознака. Широко поширене уявлення про тест як систему
завдань з вибором відповіді не відповідає змісту поняття тесту в
педагогічному діагностуванні. Щоб усунути розбіжність у тлумаченні цього
поняття, тест як засіб вимірювання називають стандартизованим тестом, а
систему завдань, де пропонується вибрати відповідь з наведених або дати
власну відповідь, – неформальними тестами. Цей вид дидактичних засобів
має велике значення в навчальному процесі, зокрема, для активізації
навчальної діяльності, поточного і тематичного контролю знань,
організації самостійної роботи та ін. Проте такі тести не можна
застосовувати для вимірювання в моніторингових дослідженнях.

Стандартизований (надалі – тест) тест як засіб вимірювання має
задовольняти такі умови:

а) вимірювання мають бути об’єктивними, надійними і валідними;

б) результати вимірювань мають бути правильно оброблені й
інтерпретовані. Забезпечення цих вимог передбачає певну структуру
тестів, застосування спеціальних методів їхнього формування і
стандартизації.

Стандартизований тест складається щонайменше з чотирьох складових:

• специфікацій;

• системи завдань;

• інструкції щодо проведення тестування;

• технології перевірки, обробки і аналізу результатів тестування.

За цими ознаками легко навіть зовні відрізнити стандартизований тест,
тобто тест як засіб вимірювання, від тесту як дидактичного засобу. Щоб
впевнитись у тому, що насправді маємо справу зі стандартизованим тестом,
потрібно отримати експериментальні дослідження та експертні висновки.

Технологія формування тестів та їхня стандартизація, тобто доведення
якості вимірювань за їхньою допомогою до певного рівня, – дуже складна і
матеріаломістка справа.

Існує багато типів тестових завдань, їх можна розподілити на два
основні:

— завдання закритої форми із запропонованими відповідями;

— завдання відкритої форми з вільно конструйованою відповіддю.

У стандартизованих тестах навчальних досягнень учнів найчастіше
використовують завдання закритої форми, в яких передбачається вибір
правильної відповіді з чотирьох-п’яти наведених. Серед запропонованих
відповідей правильною переважно є лише одна, а в інших (їх називають
дистракторами) моделюються типові помилки, яких припускаються учні при
виконанні відповідних завдань. Останнім часом у моніторингових
дослідженнях певне застосування знаходять тестові завдання відкритої
форми, зокрема завдання, які передбачають розв’язування певної задачі.
Кількість таких завдань, як правило, незначна порівняно із загальною
кількістю завдань.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕСТІВ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

Класифікацію тестів можна здійснити за багатьма ознаками. За
призначенням у педагогіці розрізняють такі види тестів: тести навчальних
досягнень, тести готовності до навчання, тести інтелекту, психометричні
тести, профорієнтаційні тести. Незважаючи на значну спільність різних
видів тестів у формі завдань, методиці складання тестів і обробки
результатів тестування та їхнього оцінювання, тести навчальних досягнень
мають певні відмінності.

Тести для діагностування навчальних досягнень учнів поділяють на два
види:

— тести, орієнтовані на співвідносну групу (нормативні);

— тести, орієнтовані на критерії (критеріально орієнтовані).

Тести першого виду за своєю структурою і засобами обробки аналогічні до
традиційних психодіагностичних тестів їх застосовують для порівняння
індивідуального результату з результатами достатньої вибірки, які
формують уявлення про норму. Потреби у такому порівнянні виникають
насамперед при відборі учнів з тією чи іншою метою, наприклад, при
формуванні контингенту навчальних закладів нового типу.

Тести другого виду дають змогу порівняти індивідуальні результати з
певним стандартом вимог до засвоєння навчального матеріалу, наприклад,
базовими вимогами до засвоєння предмета на певному етапі навчання. Таким
чином, уявлення про норму, точніше критерій, існує до і незалежно від
тестування. Яскравою особливістю, яка розрізнює вказані види тестів, є
та, що завдання, на яке правильно відповідають 95% учасників тестування,
до тестів першого виду не може належати (такі завдання не диференціюють
контингент!), а в тестах другого виду воно дуже бажане (це завдання
свідчить про досягнення, якщо тест кваліфікований).

Вимірювання рівня навчальної підготовки, зокрема базового рівня,
потребує критеріально орієнтованих тестів. У такому разі критерій –
досягнення відповідного рівня.

Розробка і впровадження критеріально орієнтованих тестів навчальних
досягнень становить найскладнішу частину проблеми впровадження тестових
технологій у вітчизняну школу. Вони набувають особливого значення в
умовах стандартизації освіти.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ТЕСТУВАННЯ

Застосування тестів для вимірювання та оцінювання суттєво стримується
відсутністю їх у широкого кола вчителів. Уявлення про такі тести та
ефективність їхнього використання дають публікації . У вітчизняній
літературі дуже мало інформації про тести навчальних досягнень, які
пройшли процедуру стандартизації. Тому висновки про ефективність тестів
як засобу вимірювання у національній школі робити неможливо. До речі,
висока якість вимірювання передбачає і доволі високу якість інших видів
педагогічної діяльності, зокрема управління.

Перша та головна перевага тестів порівняно з іншими засобами – їхня
здатність якісно вимірювати навчальні досягнення, тобто об’єктивно,
надійно і валі-дно. Перелічимо інші переваги тестів, до яких належать:

• технологічність процедури тестування;

• об’єктивність оцінювання;

• психологічна комфортність для значної частини учнів;

• здатність виявити не тільки те, що засвоєно, а й те, що не засвоєно.
Інакше кажучи, тести структурують навчальну діяльність учнів на складові
і дають змогу виявити, чи володіють учні цими складовими;

• можливість застосовувати комп’ютерні технології для проведення
тестування, перевірки правильності виконання завдань і обробки його
результатів;

• економія часу на забезпечення зворотного зв’язку.

Вважається, що головний недолік тестів (див., наприклад, [86; 90]) -їхня
неефективність у діагностуванні системності та глибини знань, способів
діяльності, творчості, раціональності діяльності і здатності до
самостійності. Ця точка зору не повною мірою відповідає дійсності. Можна
навести дуже багато прикладів тестів, які певною мірою діагностують ті
чи інші вказані характеристики. До недоліків тестів належить також
можливість вгадати відповідь. Не заперечуючи такої можливості, слід,
по-перше, мати на увазі, що ймовірність вгадати відповіді на значну
кількість завдань мала. А по-друге, ситуація із вгадуванням відповіді
моделює таку життєву ситуацію, як прийняття рішення в умовах неповної
визначеності, тому пошук відповіді в умовах наявності неповних знань
сприяє розвитку таких якостей, як заповзятливість та спритність.

Щоб запобігти впливу цих недоліків, останнім часом спостерігається
зростання питомої ваги у тесті завдань з вільною формою відповіді,
зокрема з написанням відповідного обґрунтування.

Безумовно, тест не є універсальним засобом вимірювання в навчанні. Для
діагностування творчих здібностей, врахування
індивідуально-психологічних особливостей особистості широко
використовуються твори, проекти, занурення в середовище. Однак у цьому
разі йдеться про інший характер вимірювання та оцінювання. І це ні в
якому разі не зменшує значущості тестів для діагностування навчальних
досягнень учнів.

ПІДГОТОВКА ДО ТЕСТУВАННЯ

Проведенню вимірювання базової математичної підготовки учнів має
передувати ретельна підготовка. Насамперед йдеться про психологічну
підготовку до проведення вимірювань, незважаючи на те, чи проводилися
вони раніше.

Учень має бути впевненим у тому, що:

— вимірювання проводяться передусім на його користь;

— вимірювання не супроводжуються покаранням за неуспіх;

— оцінку йому поставлять лише за його згодою;

— він може отримати чітке уявлення про стан своєї базової математичної
підготовки, порівняти його із середньостатистичними даними, одержаними
за вибіркою доволі великого обсягу;

— він може отримати допомогу в з’ясуванні та усуненні прогалин у його
математичній підготовці.

Формування в учнів відповідальності за підготовку до вимірювань –
важливе завдання моніторингу. Якщо ж вони проводяться регулярно
(принаймні двічі на рік), то в учнів поступово будуть сформовані навички
самоконтролю і самовдосконалення. ”

Психологічна підготовка необхідна також вчителеві. Він має бути
впевненим, що:

— за результатами вимірювання жодних адміністративних висновків щодо
його роботи не буде зроблено;

— він отримає об’єктивну інформацію про стан базової математичної
підготовки кожного учня окремо і класу в цілому;

— результати тестування матимуть конфіденційний характер і не будуть
розголошуватись.

Організаційна підготовка полягає у завчасній організації повторення і
систематизації навчального матеріалу за навчальний рік з допомогою
колективних та

індивідуальних форм роботи. Було би некоректно проводити вимірювання без
такої роботи. Важливо, щоб ця підготовка не звелася до «натаскування»
учнів на розв’язування типів завдань, вміщених у тестах. Вона має бути
значно ширшою за змістом і глибшою за рівнем.

Організаційна підготовка має містити також підготовку учнів до роботи з
тестами. Учні мають чітко уявляти правила проведення тестування. Якщо
вони роблять це вперше, то необхідно провести тренувальне тестування.
Вони повинні володіти різними методами знаходження правильної відповіді
у тестових завданнях, зокрема, методом «відсіювання» неправильних
відповідей, методом підстановки відповіді в умову та ін. Учні мусять
правильно розподіляти час, відведений на тестування. З одного боку, вони
мають навчитися повністю його витрачати, а з іншого – розглянути за
відведений час усі завдання.

Якщо вимірювання проводиться на початку навчального року, то спочатку
застосовується первинне вимірювання залишкових знань з математики за
допомогою тестів. При цьому в кожному класі використовуються тести за
попередній клас. Аналіз результатів тестування дає змогу виявити ті
вміння, які погано сформовані (і навіть втрачені) як у цілому в класі,
так і в окремих учнів. Ця інформація допомагає спланувати роботу щодо
усунення недоліків протягом двох-трьох тижнів, використовуючи при цьому
як колективні, так й індивідуальні форми роботи. Після цього проводиться
повторне «вимірювання» рівня математичної підготовки учнів. Для цього
доцільно використати нові варіанти тестів, але рівноцінні попереднім. Це
дасть змогу широко використовувати в корегувальній роботі ті тести, які
застосовувались для первинного вимірювання, а результати вимірювання
зробити порівнянними.

Наприкінці навчального року вимірювання проводиться для підбиття
підсумків роботи у навчальному році та підготовки до підсумкового
контролю. Технологія проведення вимірювання і використання його
результатів залишається такою самою, як і на початку навчального року.

При проведенні підготовчої роботи бажано обмежуватись якісними оцінками
та самооцінками. Ні в якому разі не слід виставляти низькі оцінки. Такий
підхід сприятиме формуванню довіри учнів до тестування. Умови проведення
підготовчої роботи мають бути доброзичливими і розрахованими на
залучення учнів до самовдосконалення.

Етап підготовки до вимірювання має передбачати також методичну
підготовку вчителя до аналізу результатів вимірювання. Наявність
статистичних даних і особистий досвід вчителя дають змогу розпочати
підготовку до підбиття підсумків вимірювання й організації корегувальної
роботи.

Підготовчу роботу доцільно завершити за 1 – 2 тижні до проведення
вимірювання.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТЕСТІВ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

Технологія створення тестів навчальних досягнень складається з багатьох
етапів. Ця процедура називається стандартизацією тесту і передбачає такі
види діяльності:

— складання технічного завдання на підготовку тесту (специфікації);

— формування банку тестових завдань;

— аналіз доступності тестових завдань і відбраковування неякісних
завдань;

— аналіз дистракторів та їхнє корегування;

— формування робочого варіанта тесту;

— формування репрезентативної вибірки для експериментальної перевірки
цього варіанта;

— знаходження коефіцієнтів надійності за різними методиками і різних
видів надійності;

— експертне дослідження змістової валідності;

— розробка кількох варіантів тесту та перевірка їхньої еквівалентності;

— розробка нормативів тесту;

— створення інструктивно-методичного забезпечення тестування.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Ефективним засобом організації контролю у навчанні іноземної мови є
тестування. Тестовий контроль може забезпечити успішну реалізацію мети і
всіх функцій контролю, а також задовольнити вимоги, що висуваються до
якості контролю.

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому смислі
використання і проведення тесту, і в широкому – як сукупність етапів
планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації
результатів проведення тесту (В.О. Коккота).

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування.
Лінгводидактичним тестом називається підготовлений відповідно до певних
вимог комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою
визначення якісних показників і які дозволяють виявити в учасників
тестування рівень їх мовної і/або комунікативної компетенції та оцінити
результати тестування за заздалегідь встановленими критеріями
(В.О.Коккота). Основними показниками якості лінгводидактичного тесту є
валідність, надійність, диференційна здатність, практичність та
економічність. Валідність -характеристика тесту, яка показує, що саме
вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту
означає його придатність для визначення рівня володіння певними
іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями. Надійність – це необхідна
умова валідності тесту. Надійність тесту визначається стабільністю його
функції як інструмента вимірювання. Надійний тест дає приблизно однакові
результати при повторному застосуванні.

Диференційна здатність – характеристика тесту, яка вказує на здатність
даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з
достатнім і недостатнім рівнем володіння Іншомовними навичками і
вміннями. Практичність – характеристика тесту, яка визначає: а)
доступність та посильність інструкцій тесту і змісту тестових завдань
для розуміння тих, хто виконує тест; б) простота організації проведення
тестування в різних умовах; в) простота перевірки відповідей і
визначення результатів та оцінки.

Економічність – характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати
часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання.

Лінгводидактичні тести бувають стандартизовані і нестандартизовані.
Стандартизований тест є таким, який пройшов попереднє випробування на
великій кількості тестованих і має кількісні показники якості.
Підготовка такого тесту потребує копіткої роботи і тривалого часу.
Стандартизовані тести супроводжуються паспортом, в якому містяться
норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в
різних умовах.

Нестандартизовані тести розробляються самим учителем для своїх учнів.
Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня
сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести
застосовуються під час поточного контролю з метою забезпечення
зворотного зв’язку у навчанні іноземної мови. Нестандартизовані тести не
потребують визначення усіх кількісних показників якості. Але доцільно
виявити в такому тесті дуже важкі і занадто легкі питання і замінити їх
більш прийнятними. Для визначення важких або легких завдань користуються
такою методикою: підраховують відсоток тестованих, які виконали
завдання. Якщо лише 15% і менше тестованих правильно виконали завдання,
воно може вважатися важким. Якщо 85% тестованих справились із завданням,
воно вважається легким (І.А.Рапопорт).

Залежно від цілеспрямованості тести розподіляються на тести навчальних
досягнень, тести загального володіння іноземною мовою, діагностичні
тести, тести на виявлення здібностей до вивчення іноземної мови.

В середніх навчальних закладах для проведення поточного, рубіжного або
підсумкового контролю використовуються тести навчальних досягнень, метою
яких є визначення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні
іншомовною мовленнєвою діяльністю на певному ступені навчання. Тестами
загального володіння іноземною мовою є тести типу TOEFL. Діагностичні
тести використовуються з метою подальшого розподілу учнів по групах за
рівнем підготовки з іноземної мови. Тести на виявлення здібностей до
вивчення іноземної мови спрямовані на визначення конкретних
індивідуально-психологічних особливостей учня з метою забезпечення їх
своєчасного коригування та розвитку, що сприятиме успішності оволодіння
мовленнєвою діяльністю. Тест складається з тестових завдань, які
об’єднуються у субтести. До субтесту входять тестові завдання,
спрямовані на один конкретний об’єкт тестового контролю, наприклад,
визначення рівня володіння вимовними, граматичними або лексичними
навичками, уміннями аудіювання, читання, говоріння, письма (див. схему
6, стор 275).

Тестовим завданням є мінімальна одиниця тесту, яка передбачає певну
вербальну чи невербальну реакцію тестованого (В.О.Коккота). Кожне
тестове завдання створює для тестованого конкретну мовну або
комунікативну тестову

ситуацію. Тестова ситуація може подаватись вербальними (текст) і
невербальними, наочними (малюнки, схема, таблиця) засобами. Очікувана
відповідь тестованого може бути вербальною або невербальною (з
використанням літер або цифр, знаків +, – та ін.).

Виділяють два основних типи очікуваної відповіді: вибіркову та
конструйовану. Вибіркова відповідь передбачає вибір правильної відповіді
з кількох запропонованих неправильних варіантів – альтернатив.

Вибіркова відповідь буває множинного вибору (вибір з кількох варіантів),
альтернативного вибору (вибір із двох варіантів), перехресного вибору
(знаходження відповідних пар “стимул-реакція”).

Конструйована відповідь може формулюватись на рівні окремого слова
(напівпродукована відповідь) та окремого речення/висловлювання і тексту
(продукована відповідь).

Кожне тестове завдання складається з інструкції, зразка виконання (іноді
може бути відсутнім), матеріалу, що подається тестованому та очікуваної
відповіді, яка планується розробником тесту як еталон/ключ (див. схему
7).

Відповіді фіксуються тестованим на бланку для відповідей під час
проведення письмового тестування і записуються на плівку у процесі
усного тестування.

Нижче наводяться приклади тестових завдань, що використовуються для
визначення рівня володіння учнями навичками та вміннями іншомовного
мовлення.

1. Тестове завдання для контролю вмінь читання.

Інструкція. Вибери слово, яке відповідає на запитання в дужках. На
бланку

для відповідей поряд з номером завдання запиши літеру обраного варіанта
відповіді.

Подача матеріалу. Десять окремих речень. Наприклад:

Очікувана відповідь. Вербальна, вибіркова (множинний вибір).

2. Тестове завдання для контролю вмінь аудіювання/читання.

Інструкція. Послухай /прочитай текст і на бланку для відповідей запиши

літери, якими позначені подані малюнки, у тій послідовності, що
відповідає подіям, описаним у тексті.

Подача матеріалу. Друкований текст або фонограма, серія малюнків,
позначених літерами A,B,C,D.

Очікувана відповідь. Невербальна, вибіркова (множинний вибір).

3. Тестове завдання для контролю вмінь читання.

Інструкція. Вибери правильний варіант заповнення пропуску в реченні. На
бланку для відповідей обведи кружком літеру обраного варіанта. Подача
матеріалу. Окремі речення, наприклад:

Очікувана відповідь. Вербальна, вибіркова (множинний вибір).

4. Тестове завдання для контролю вмінь читання.

Інструкція. Вибери речення, яке відповідає змісту малюнка. На бланку для
відповідей обведи кружком літеру обраного варіанта. Подача матеріалу.
Малюнок, на якому зображено двох дівчат, що розмовляють; до малюнка –
окремі речення, наприклад:

Очікувана відповідь. Вербальна, вибіркова (альтернативний вибір). 5.
Тестове завдання для контролю вмінь читання.

Інструкція. Заповни пропуски в реченнях тексту. Варіанти відповідей

подаються після тексту. На бланку для відповідей поряд з номером
пропуску запиши відповідну літеру обраного слова.

Подача матеріалу. Текст з пропущеними словами, місце яких позначається
цифрою. Наприклад:

Очікувана відповідь. Вербальна, вибіркова (клоуз-тест).

6. Тестове завдання для контролю вмінь аудіювання/читання.

Інструкція. Прочитай/послухай текст і визнач, ким працює батько
дівчинки.

На бланку для відповідей поряд з номером завдання запиши назву цієї
професії.

Подача матеріалу. Друкований текст або фонограма.

Очікувана відповідь. Вербальна, конструйована (напівпродукована), окреме
слово.

7. Тестове завдання для контролю вмінь читання/аудіювання.

Інструкція. Прочитай/послухай текст і розфарбуй малюнок відповідно до

змісту тексту.

Подача матеріалу. Друкований текст або фонограма, схематичний малюнок.

Очікувана відповідь. Невербальна.

8. Тестове завдання для контролю вмінь читання/аудіювання.

Інструкція. Прочитай/послухай текст і сформулюй основну ідею тексту у

2-3 коротких реченнях; запиши їх у бланку для відповідей поряд з номером
завдання.

Подача матеріалу. Друкований текст або фонограма.

Очікувана відповідь. Вербальна, конструйована (продукована), текст.

9. Тестове завдання для контролю вмінь письма.

Інструкція.

Зразок виконання:

Очікувана відповідь. Вербальна, конструйована (продукована), текст. 10.
Тестове завдання для контролю вмінь аудіювання з опорою на схему.
Інструкція. Послухай розмову двох дівчат, одна з яких збирається зробити
покупки в кількох магазинах, позначених на цій схемі. На бланку для
відповідей запиши назву магазину поряд з номером, яким магазин
позначений на схемі.

Подача матеріалу. Текст-діалог у запису на фонограмі, список покупок,
схема вулиць з позначенням магазинів.

Очікувана відповідь. Вербальна, конструйована (напівпродукована), окремі
слова.

У процесі складання тесту тестові завдання відбираються і
впорядковуються в залежності від призначення цього тесту. Як правило,
комплекс тестів включає тести для визначення сформованості
комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності
(говорінні, аудіюванні, читанні, письмі). Додатково можуть включатися
тести на перевірку володіння лексичними, граматичними, орфографічними
навичками та ін. (див. схему 6 на стор. 275).

Результати, отримані під час тестування, підлягають кількісному
підрахунку, на основі якого виставляється оцінка успішності учнів в
оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Для цього кожне тестове
завдання спочатку оцінюється в балах. Бали можуть нараховуватись за
кількість правильних відповідей шляхом порівняння відповідей тестованого
з ключем (при вибіркових або конструйованих напівпродукованих
відповідях) або відповідно до певних характеристик якості мовлення за
критеріальною шкалою (при конструйованих продукованих відповідях).
Такими критеріями можуть бути, наприклад, лексична і граматична
правильність усного або писемного висловлювання, відповідність ситуації
спілкування, різноманітність застосованих мовних засобів, швидкість
мовлення та ін. За наявність кожної з подібних характеристик мовлення
тестований отримує певну кількість балів. Кількість і види
характеристик, які оцінюються, можуть варіюватися, оскільки зумовлюються
цілями тестування, етапом навчання тощо.

Отримане число балів співвідноситься зі шкалою оцінок. Наприклад, увесь
тест включає 50 завдань. Кожне завдання “важить” 2 бали. Максимальна
кількість набраних балів становитиме число 100 ( 50 х 2 = 100). Слід
зауважити, що 100-бальна рангова шкала є найбільш гнучкою. Щоб отримати
“ціну” одного завдання, можна число 100 розділити на кількість завдань і
одержати кількість балів за одне завдання.

Часто “ціна” завдання залежить від ступеня його складності. Тому більше
балів буде “важити” складніше завдання, але в сумі ці бали мають
становити число 100. Для виведення оцінки успішності виконання тесту
можна скористатися такою шкалою: 100% правильних відповідей дорівнює
оцінці “5”; 99%-80% -“4”, 79%-60% -“З”, 59%-30% – “2”, нижче 30% -“1”.
Наприклад, якщо учень за правильні відповіді набрав 87 балів, йому
виставляється оцінка “4”.

Тестування створює великі можливості для організації у навчанні
іноземної мови в середніх навчальних закладах ефективного і якісного
контролю, який, разом з іншими складниками процесу навчання, може
забезпечити успішне досягнення цілей навчання.

ТЕСТОВА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ

Складання випускних іспитів у школі, вступних екзаменів до вищих
навчальних закладів. В наш час все більше шкіл, гімназій, ліцеїв,
інститутів, університетів використовуються тестову систему контролю.

Необхідно навчитися виконувати різноманітні тестові завдання швидко і
якісно, оволодіти загальними навичками виконання тестів.

Якщо в майбутньому з’явиться можливість продовжувати навчання, працювати
за кордоном. Потрібно буде складати спеціальні тести. У Франції – це
тести центру СРЕДІF.

Тести широко застосовуються у Німеччині, Австралії, Японії.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ЧИТАННЯ Мета: зрозуміти зміст, вибрати правильні
відповіді

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ПИСЬМА Письмом контролюється рівень володіння
писемним мовленням, рівень сформованості граматичних навичок. Навчити
заповнювати анкети, заявки, формуляри, написати листа другові.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З АУДІЮВАННЯ Мета: пошук потрібної інформації

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З МОВЛЕННЯ Мета: перевірка мовленнєвих умінь реалізація
комунікативних намірів у різних ситуаціях спілкування. Уміння складати
монологічне висловлювання

DELF/DALF

DELF – диплом середнього курсу французької мови;

DALF – диплом поглибленого курсу французької мови.

Ці дипломи дають право навчатися у вузах Франції та фракомовних країн і
є еквівалентом англійського іспиту на знання мови ТОЄФЛ.

Контрольний тест

DELF1 DELF2 DALF: 3 різні дипломи)

А1 – (володіння мовою);

А2 – (висловлення думок, почуттів);

А3 – (читання і письмо);

А4 – (практика мови).

DELF2 А1 – (культура і країнознавство);

А2 – (спеціалізована мова);

Складаються у Франції, або у Екзаменаційних Центрах в Україні.

Організовані Посольство, Альянсом Франції.

Період організації: осінь, весна. Французьким Культурним Центром.

Вартість диплому – 100 франків;

Вартість контрольного тесту – 10 франків.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020