.

Україна у складі СРСР: 1917 – 1991 роки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2977
Скачать документ

Реферат на тему:

Україна у складі СРСР: 1917 – 1991 роки

І.

Великій Жовтневій соціалістичній революції належить визначне місце в
історії людства. Це – галерна подія XX сторіччя. Успіх революції що
перервала капіталістичний шлях, визначався об’єктивною неминучістю
розвитку Росії, яка відкинула західні варіанти розвитку і відкрила
простір соціалістичному шляхові. Вона була більш закономірною, аніж всі
попередні революції Європи, «Ленін виявився геніальним стратегом і
тактиком революції. Як стратег він ніколи не випускав з уваги кінцеве
завдання революції – соціалізм, як тактик зумів забезпечити реалізацію
цієї стратегії в незмірно складних політичних і економічних умовах»,
– писав канадський професор політології Олег Арин.

Днем перемоги Жовтневої революції стало 7 листопада (25 жовтня за старим
стилем) 1917 р,, коли у Петрограді відбулося збройне повстання. У той же
день Центральна Рада прийняла ІІІ-й Універсал, у якому не можна бачити
лише те, що Україна проголошувалася Народною Республікою, –
соціально-економічна програма Універсала була відповіддю української
буржуазії на революцію.

Увечері того ж жовтневого дня відкрився ІІ-й Всеросійський з’їзд Рад,
який проголосив встановлення Радянської влади, прийняв історичні декрети
про мир, про землю і створив перший Радянський уряд – Раду Народних
Комісарів на чолі з В. І. Леніним. На з’їзді від України були 126
делегатів, котрі представляли 69 місцевих Рад. Більшість з них
висловилась за перехід влади до рук Рад. Цей факт спростовує твердження
українських націоналістів про те, ніби на ІІ Всеросійському з їзді Рад
Україна не була представлена І що його рішення для неї не були
обов’язковими.

Звістка про перемогу революційних сил у Петрограді швидко сягла України.
Вона, викликала величезний підйом широких мас. Слідом за Петроградом
робітники й солдати на чолі з більшовиками заявили про перехід всієї
влади до Рад у Луганську, Макіївці, Горловці, Щербиновці, Дружківці,
Краматорську та Інших містах Донбасу, у ряді районів прифронтової
полоси. Революційний героїзм у боротьбі за владу Рад виявили трудящі
Києва, Харкова, Катеринослава та інших міст.

11-12 (24-25) грудня 1917 р. у Харкові відбувся 1-й Всеукраїнський
з’їзд Рад, який, виражаючи волю трудящих України, прийняв історичне
рішення про створення вільної, суверенної Радянської держави. «Влада на
території” Української республіки, – говорилось у постанові з їзду, –
віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських
депутатів… Україна оголошується Республікою Рад робітничих,
солдатських і селянських депутатів».

З’їзд оголосив Центральну Раду поза законом, а всі її постанови й
розпорядження -недійсними, прийняв рішення про встановлення
федеративного зв’язку Радянської України з Російською Радянською
республікою. Український народ вперше в історії знайшов народну
державність. Створення Української Радянської Республіки зустріло
загальне схвалення в Радянській Росії, В. І. Леніна.

У практиці відносин між РРФСР і УСРР вперше був втілений у життя новий
тип відносин між радянськими республіками – об єднання в соціалістичній
федерації за принципами рівноправ’я націй, братської співдружності в
інтересах спільної боротьби.

Після 1-го Всеукраїнського з’їзду Рад співвідношення сил змінилося на
користь революційних. 27 грудня 1917 р. робітники і солдати
Катеринослава піднялись на збройне повстання й встановили Радянську
владу. 14 січня 1918 р. вона була проголошена в Одесі, а 26 січня – у
Києві, після визволення міста від гайдамаків.

30 січня 1918 .о. Радянський уряд України переїхав з Харкова до Києва. А
у лютому Радянська влада запанувала майже на всій території України,
центральна Рада зазнала військової й політичної поразки.

Співробітництво і взаємодопомога братських радянських республік
допомогли відстояти у вогні громадянської війни завоювання Жовтня.
Робітники, солдати, селяни підтримали більшовиків, котрі зуміли виграти
громадянську війну, хоча білі армії в її ході спиралися на допомогу
14-тиіиоземних держав.

Переможне закінчення громадянської війни, розгром Іноземних інтервентів
створили умови для переходу до мирного соціалістичного будівництва.

II.

Інтереси соціалістичного будівництва настійно вимагали об єднання всіх
ресурсів радянських республік – і всі вони тісніше згуртовувались
навколо РРФСР.

Радянська Україна була одним з Ініціаторів створення СРСР. Делегати VII
Всеукраїнського з їзду Рад, який зібрався 10 грудня 1922 року в Харкові,
отримавши телеграму 6. І. Леніна: «Вітаю Відкриття Всеукраїнського, з
їзду Рад. Одним з важливих: питань, яке доведеться розглянути з’їзду, є
питання про об’єднання республік», одностайно підтримали ленінську ідею
створення СРСР.

30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з’їзд Рад, що відбувся у Москві, прийняв
Декларацію і Союзний договір про створення багатонаціональної держави –
Союзу Радянських Соціалістичних Республік на принципах добровільності,
повного рівноправ’я, суверенітету й співробітництва.

Створення СРСР стало одним з вирішальних факторів, які забезпечували
сприятливі умови для створення суспільства на соціалістичних засадах з
метою прискореного соціально-економічного й культурного розвитку,
зміцнення оборонного потенціалу країни в умовах капіталістичного
оточення. Величезні перспективи відкрилися перед Україною. У результаті
здійснення курсу на соціалістичну індустріалізацію, колективізацію
сільського господарства і культурну революцію, зміцнення
багатонаціональної держави на місці колишньої Російської Імперії була
створена одна з наймогутніших держав світу. У1937р. СРСР посідав по
промисловому виробництву перше місце в Європі І друге в світі після США.
(Нагадаємо, що, в 1913 р. Росія за загальним обсягом промислового
виробництва посідала 5-е місце в світі після США, Німеччини, Англії,
Франції). На цей час глибокі зміни відбулися в економічному, культурному
житті країни, соціально-класовій структурі радянського суспільства,
економічною основою якого стала суспільна власність на засоби
виробництва. Утвердився соціалістичний спосіб виробництва. Однак справі
будівництва соціалізму в СРСР багато шкоди завдало те,, що на рубежі
1928-1929 рр. Й. Сталін, його найближче оточення і ті, хто його
підтримував, здійснили відхід від ленінської концепції і ленінських
принципів будівництва соціалістичного суспільства. У країні утвердилась
командно-адміністративна система з вольовими методами керівництва,
відбулась деформація суспільства. Наслідки цього відомі, і це тема для
окремої розмови.

Трудящі Української РСР завдяки допомозі інших союзних республік
домоглись величезних успіхів у соціалістичному будівництві. Створювались
нові Фабрики й заводи, виникали й розвивались нові галузі промисловості,
здійснювався перевод народного господарства на нову технологічну основу.
На кінець другої п’ятирічки на “”нових і повністю реконструйованих
старих підприємствах випускалося чотири п’ятих всієї промислової
продукції.

Як і будь-які революційні перетворення, в гострій боротьбі проходила в
Україні колективізація сільського господарства. У 1927 р. був взятий
курс на дальший розвиток усіх форм кооперації, що відповідало потребам
радянського суспільства, інтересам робітничого класу і трудового
селянства. Передбачався поступовий перехід до колективної обробки землі.
Однак у 1929 р. керівництво партії і держави на чолі Й. Сталіним
відкидають цей курс, що приводить до виникнення труднощів, перегинів,
помилок у колгоспному будівництві і в Україні. Автор повністю
погоджується, з тією критикою цих помилок і зловживань, яка була на
сторінках друкованих органів. Разом з тим слід сказати, що завдяки
конкретній роботі зі зміцнення колгоспів, підвищення їх ефективності
було створено потужну матеріально-технічну базу колгоспного ладу.
Досить сказати, що в 1940 р. на озброєнні колгоспів, радгоспів, МТС було
близько 100 тисяч тракторів, більше 33тїїсяч-комбайнів, майже 35 тисяч
ватажних автомашин.

У ході здійснення культурної революції необхідно було ліквідувати
неписьменність, яка складала в Україні високий відсоток, особливо у
сільській місцевості. На кінець другої п’ятирічки неписьменність в
Україні практично була ліквідована, у вузах навчалось більше 100 тисяч
студентів, відкривались нові школи, клуби, бібліотеки, працювало більше
200 науково-дослідницьких установ.

Наприкінці сорокових років Українська РС° у складі Радянського Союзу за
своїми економічним, технічним, науковим потенціалами вважалася однією з
найбільш розвинутих країн Європи. У цей час 92% всієї промислової
продукції України вироблялось на нових і реконструйованих підприємствах.
Виробництво електроенергії збільшилось у 24 ризи, а випуск машин – у 42
рази у порівнянні з 19І7 раком. З виробництва металу і машин Україна
перевершила такі розвинені держави як Франція і Італія, з виплавки
чавуну – всі країни Європи, за винятком Німеччини.

Є над чим поміркувати, чи не так?

Міфи націонал-демократів про те, що Радянська Росія «грабувала» Україну,
не витримують ніякої критики. Цих величезних успіхів Українська РСР
досягла у складі Союзу РСР завдяки героїчній праці народу республіки,
йдучи шляхом Жовтня й соціалізму.

ІІІ.

Сила єдності братських народів не раз виявлялась на крути* поворотах
історії. З особливою переконливістю це показала Велика Вітчизняна війна.

З боку фашистської Німеччини та її союзників війна мала несправедливий,
загарбницький характер, з боку Радянського Союзу вона була оборонною,
антифашистською, найбільш справедливою зі всіх воєн, які знала історія.
Ця війна була серйозним екзаменом на життєздатність соціалістичного
ладу, на міцність багатонаціональної держави. На їх захист піднялись
усі. Вперше у бій пішло й покоління, народжене Жовтнем і виховане
радянським ладом.

Український народ пам’ятає страхіття цієї жахливої війни, жорстокий
окупаційний фашистський режим. Доля України вирішувалась біля стін
Москви, І на берегах Волги й Дніпра, на Курській дузі… Запеклі битви
за ^визволення України почались восени 1943 р. на Луганщині. А 8
жовтня І944 р. був визволений останній населений пункт – село Лавочне
Львівської області. 2.8 жовтня 1944 р. завершилось визволення Від
гітлерівців Закарпаття, населення якого висловилось за возз’єднання з
Радянською Україною. Цим актом, як і поверненням в лоно вітчизни
Західної України в 1939 р. і Північної Буковини в 1940 р., український
народ здійснив свою вікову мрію І про возз’єднання всіх своїх
споконвічних земель у єдиній Українській державі. Саме таку територію
успадкувала незалежна Україна, і цей Історичний факт слід пам’ятати всім
нинішнім політикам різних орієнтацій, перш за все західного регіону.

Історичний досвід переконливо показав, що тільки спільними зусиллями
народи колишнього Радянського Союзу змогли відстояти від гітлерівських
загарбників свою свободу і незалежність, право на життя. Натхненником і
організатором перемоги у Великій Вітчизняній війні була партія
комуністів.

Величезна сила радянського патріотизму і дружби народів наочно виявилась
в період відбудови зруйнованого народного господарства республіки. Рани
війни були настільки тяжкі, що, здавалось, потрібні десятки літ, щоб їх
вилікувати. Адже в руїнах лежало 714 міст, 28тисяч сіл, були знищені
тисячі промислових підприємств, близько 40% жилих будівель. На допомогу
Україні прийшла вся країна. Тільки в 1946-1948 рр. з Російської
Федерації й інших братських республік надійшло більше 45 тис, верстатів
і обладнання, десятки тисяч тонн металу і т. д. З 6.2 тис. крупних
підприємств, побудованих, відбудованих і введених в дію в ці роки на
території Європейської частини СРСР, 4,1 тис. були зведені у нашій
республіці. Разом з відновленням економічного потенціалу України зростав
добробут народних мас. Так, уже в грудні І947 р. була відмінена карткова
система, проведена грошова реформа. У дальшому І РИЧІ проводилось
зниження цін на товари масового вжитку. Здійснений був перехід
робітників і службовців на робітничий тиждень з вихідним днем, що
відповідало умовам мирного часу, і т.д.

IV.

Проблеми неухильного розвитку економіки України, підвищення життєвого
рівня народу вирішувались у всіх післявоєнних п’ятирічках.

Уже в 1984 р. промисловість республіки випускала продукції в 16 разів
більше порівняно з 1940 р. Промисловість Української РСР нараховувала
більш як 150 галузей. Всебічний розвиток одержали створені за роки
Радянської влади авіаційна, суднобудівна, автомобільна, тракторна,
радіотехнічна, приладобудівна, космонавтики та ін. До речі, Українська
РСР запустила у космос 400 супутників.

Вживались заходи, спрямовані на дальший розвиток сільськогосподарського
виробництва. В одинадцятій п’ятирічці поряд з задоволенням запитів
населення на хлібобулочні вироби, крупи, яйця і цукор, поліпшувалось
постачання молоком, м’ясом і плодоовочевою продукцією. Далі вся увага
була направлена на те, щоб збільшити вживання населенням м’яса,
рослинного масла, основних видів овочів і фруктів.

Завдяки постійній турботі держави поліпшувались соціально-економічні
умови трудящих. Лише за роки десятої (1976-1980) п’ятирічки реальні
доходи на душу населення збільшились в Україні на 15%. Заробітна плата
робітників і службовців зросла на 75%. Роздрібний, товарооборот
державної і кооперативної торгівлі зріс проти 1940 р. в 11 разів. Люди
бачили перспективу і впевнено дивились у завтрашній день. Конституцією
УРСР гарантувалось право на труд з його оплатою, на відпочинок, на
безплатні освіту і медичне обслуговування, матеріальне забезпечення по
старості, право на житло, на користування досягненнями культури і т. д.

Високого рівня розвитку досягли наука, культура і мистецтво, духовне
зростання людей. Хіба не про авторитет української художньої літератури
свідчать такі факти: твори українських письменників виходили 40 мовами
народів СРСР; тільки в 1981 р. торговельні фірми 110 країн світу
закупили більше 4 млн. примірників книг, виданих в Україні. Громадяни з
114 країн світу навчались у вузах республіки. Щороку театри України
показували більше 46 тис. спектаклів, на яких побували мільйони
глядачів. Багато досягнень науки і культури стали відомі й визнані в
усьому світі. Зростав культурний обмін із зарубіжними країнами.

Україна, її продуктивні сили тисячами виробничих зв’язків були поєднані
з усіма республіками країни, усі разом вони складали дійсно єдину живу
економічну тканину союзної держави, єдиний народногосподарський комплекс
СРСР.

Націонал-демократи перекреслюють усі ці досягнення у своїх кон’юнктурних
політичних цілях, відкидаючи все те, що було зроблено радянськими
поколіннями українського народу, бубонять про якесь «відродження»…

Україна за своїм економічним, технічним і науковим потенціалом мала
найбільш сприятливі можливості для переходу до ринкових відносин без
потрясінь. Однак цього не було зроблено.

Нинішньому поколінню українців, керівникам держави треба обміркувати все
це і зробити правильні висновки з уроків історії, з цих фактів. Зокрема
з такого, від якого відвернутись неможливо: чому Україна опинилась на 95
місці серед країн світу – в усіх відношеннях? І не незалежність є виною
цього, а руйнування суспільно-політичного ладу, встановленого після
перемоги Великого Жовтня, всього того, що було досягнуто у
післяжовтневий період.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020