UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВуглець (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7000
Скачало462
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Вуглець

 

План

 

1. Поширення в природі.

 

2. Фізичні й хімічні властивості.

 

3. Народногосподарське значення.

 

4. Карбон в організмі.

 

ПОШИРЕННЯ В ПРИРОДІ

 

Карбон (лат. Carboneum, C) — хімічний елемент IV групи періодичної

системи Менделєєва. Відомі два стабільні ізотопи І2С (98,892 %) і ІЗС

(1,108 %).

 

Вуглець відомий із глибокої давнини. Деревне вугілля служило для

відновлення металів із руд, алмаз — як дорогоцінний камінь. Значно

пізніше почав застосовуватися графіт для виготовлення тиглів та олівців.

 

У 1778 p. K. Шеєле, нагріваючи графіт із селітрою, виявив, що при цьому,

як і при нагріванні вугілля із селітрою, виділяється вуглекислий газ.

Хімічний склад алмаза був встановлений у результаті дослідів А. Лавуазьє

(1772) із вивчення горіння алмаза на повітрі й у результаті досліджень

С. Теннанта (1797), який довів, що однакові кількості алмаза й вугілля

дають при окисненні рівні кількості вуглекислого газу. Карбон як

хімічний елемент був визнаний тільки в 1789 р. А. Лавуазьє. Латинську

назву carboneim Карбон отримав від carbo — вугілля.

 

Середній вміст Карбону в земній корі складає 2,3 • 10-2 % за масою.

Карбон накопичується у верхній частині земної кори (біосфері): у живій

речовині 18 % Карбону, у деревині — 50 %, у кам'яному вугіллі — 80 %, у

нафті — 85 % в антрациті — 96 %. Значна частина Карбону літосфери

зосереджена у вапняках і доломітах.

 

Число власних мінералів Карбону — 112, винятково велике число органічних

сполук Карбону — вуглеводні й їхні похідні.

 

З накопиченням Карбону в земній корі пов'язані нагромадження і багатьох

інших елементів, що сорбуються органічною речовиною й осаджуються у

вигляді нерозчинних карбонатів і т. ін.

 

У порівнянні із середнім умістом Карбону в земній корі, людство у

винятково великих кількостях видобуває Карбон із надр (вугілля, нафта,

природний газ), тому що ці копалини — основні сучасні джерела енергії.

 

Карбон широко розповсюджений також у космосі; на Сонці він займає

четверте місце після Гідрогену, Гелію й Кисню.

 

ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

 

Відомі чотири кристалічні модифікації вуглецю: графіт, алмаз, карбін і

лонсдейліт.

 

Графіт — сіро-чорна, непрозора, жирна на дотик, дуже м'яка маса з

металевим блиском.

 

Алмаз — дуже тверда кристалічна речовина. Кристали мають кубічну

гра-нецентровану решітку (А = 3,560Е). Помітне перетворення алмаза на

графіт спостерігається при температурах понад 1 400 °С у вакуумі або в

інертній атмосфері. При атмосферному тиску й температурі близько 3 700

°С графіт випаровується.

 

Рідкий вуглець можна отримати при тиску вищому за 103 МПа, і

температурах вищих за 3 700 °С. Для твердого вуглецю (кокс, сажа,

деревне вугілля) характерним є також стан із неупорядкованою структурою

— «аморфний» вуглець, який не являє собою самостійної модифікації; в

основі його будови лежить структура дрібнокристалічного графіту.

Нагрівання деяких різновидів «аморфного» вуглецю вище за 1 500—1 600 °С

без доступу повітря викликає їхнє перетворення на графіт. Фізичні

властивості «аморфного» вуглецю дуже сильно залежать від дисперсності

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ