UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФразеологізми: стилістичний та семантичний аспект (контрольна робота)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось12172
Скачало2018
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота

 

Фразеологізми: стилістичний та семантичний аспект

 

Зміст

 

1. Фразеологізми: стилістичний аспект

 

2. Фразеологізми: семантичний аспект

 

1. Фразеологізми: стилістичний аспект

 

Фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони

містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги.

 

Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови.

Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних

структурно - функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного

з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш

яскраве експресивне чи емоційне забарвлення .

 

Наприклад, про бідну людину – голий як бубон;

 

посваритися - розбити глек;

 

бути неуважним - ловити гав.

 

„У лексем домінанта, як правило, належить до нейтрального стилю, а у

фразеологізмів вона звичайно виходить за межі нейтрального стилю й тяжіє

до стилістично забарвлених функціональних різновидів" [8; 48].

 

Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходять у живому

мовленні народу як в усній, так і в письмовій формі, адже справжнє життя

слова здійснюється тільки в мовленні.

 

Більшість фразем виражають радість і страждання сміх і сльози,

любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі... (основні риси,

прийманні людині).

 

Проте не всі фраземи містять у собі заряд експресії та емоційної

наснаги. У системі фразеологічних засобів кожної мови розрізняють за їх

стилістичною приналежністю дві виразно окреслені групи одиниць. Так,

Л.Г.Скрипник до першої групи відносить фразеологізми,

“образно-експресивні за своєю природою, а саме:

 

- ідіоми (включаючи і приказки);

 

- прислів'я;

 

- фігуральні висловлення;

 

- різного роду крилаті слова тощо” [45; 136]

 

Друга група фразеологізмів включає до свого складу ^стійкі номінативні

словосполуки, термінологічні вирази:

 

- суспільно-виробничі;

 

- професійно-виробничі;

 

- науково-технічні;

 

- офіційно-ділові формули висловлювання.[45; 136]

 

Наприклад, атомна енергія, важка вода, сонячна система, біла гарячка,

чорна віспа, сільське господарство, матеріально-технічна база, майстер

спорту, турнірна таблиця тощо.

 

Ця друга група, різна за характером і силою спаяності складових

компонентів фразеологізмів, як правило, є нейтральною в емоційно -

експресивному плані. Однак, кожен із фразеологізмів даної групи належить

до якогось одного або декількох структурно — функціональних стилів, до

того ж потенційно окремі з фразеологізмів цієї групи мають здатність до

переміщення в інші стильові різновиди, що звичайно викликає зміну

фразового оточення і появу певного емоційно-експресивного заряду. Таким

чином, як перша, так і друга група фразеологізмів є об'єктом вивчення

стилістики як наукової дисципліни.

 

У дослідженнях стилістичного аспекту фразеологічного складу української

мови прийнято вживати терміни: „стійка сполука", „фразеологічна

словосполука", „стійка сполука слів", „фразеологічний зворот",

„фразеологізм", „френологічна одиниця" та ін., які міцно увійшли і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ