UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорії навчання: Е.Еріксона, Л.Занкова, теорія соціального научіння. (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4958
Скачало604
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теорії навчання: Е.Еріксона, Л.Занкова, теорія соціального научіння.

 

Епігенетична теорія розвитку особистості Е. Еріксона

 

Е. Еріксон, виходячи з структури особистості згідно 3. Фройду, розробив

психоісторичну теорію розвитку особистості з врахуванням конкретного

культурного середовища. На його думку, кожній стадії відповідає

очікування даного суспільства, яке індивід може виправдовувати чи не

виправдовувати і відповідно цьому прийматись, чи не прийматись ним. Він

увів поняття «групової ідентичності» та «егоідентичності». «Групова

ідентичність» формується як результат включення дитини в певну соціальну

групу, а «егоідентичність» як відчуття цілісного власного «Я», його

стійкості.

 

Він виділяє вісім стадій життєвого шляху особистості: немовляти (оральна

стадія), ранній вік (анальна стадія), вік гри (фаллічна стадія),

шкільний вік (латентна стадія), підлітковий вік (латентна стадія),

молодість, зрілість і старість.

 

До кожної стадії життєвого циклу суспільство пред'являє певне завдання,

розв'язання якого залежить як від рівня розвитку індивіда, так і від

духовної зрілості суспільства і зводиться до встановлення динамічного

співвідношення між двома крайніми полюсами.

 

Розвиток особистості є результатом боротьби двох крайніх можливостей,

яка на новій стадії розділяється новим завданням. Поворотні пункти при

переході від однієї форми егоідентичності до другої Е. Еріксон називає

кризами ідентичності.

 

Так, найбільш глибокою життєвою кризою характеризується п'ята стадія

розвитку особистості, до якої призводять три лінії розвитку: бурхливий

фізичний ріст та статеве дозрівання, стурбованість сприйняттям себе

очима інших та пошук професійного покликання.

 

Е. Еріксон вважав, що послідовність стадій є результатом біологічного

дозрівання, але зміст розвитку визначається тим, чого чекає від людини

суспільство, до якого вона належить. Кожна людина, вважав Е. Еріксон,

може пройти ці стадії, до якої б культури вона не належала, все залежить

від тривалості життя.

 

Специфічна реакція посмішки па обличчя матері є свідченням того, що

соціальна ситуація психічного розвитку немовляти вже сформувалася. Л.С.

Виготський назвав її ситуацією "МИ". За словами Л.С. Виготського,

немовля подібне до дорослого паралітика, який каже: "Ми поїли”, "Ми

погуляли" тощо. Йдеться про нерозривну єдність дитини і дорослого.

Немовля нічого не може без дорослого, його життя і діяльність ніби

вплетені у життя й діяльність дорослого, який піклується про нього.

Загалом — це ситуація потреби у комфорті, і центральним елементом цього

комфорту є дорослий. Як зауважив Д. Б. Ельконін, пустушката погойдування

— своєрідні ерзаци, замінники присутності дорослого, що подають

немовляті сигнал: "Усе спокійно!", "Усе гаразд!", "Я— тут".

 

Соціальна ситуація нерозривної єдності немовляти й дорослого приховує у

собі протиріччя: дитина відчуває максимальну потребу в дорослому і

водночас не володіє специфічними засобами впливу на нього. Зняття

зазначеного протиріччя призводить до зникнення соціальної ситуації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ