UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПогляди на дитину, її виховання та навчання у філософській спадщині Київської Русі й у психолого-педагогічних початках ХV-XVIII ст.. (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1182
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Погляди на дитину, її виховання та навчання у філософській спадщині

Київської Русі й у психолого-педагогічних початках ХV-XVIII ст..

 

У Русі-Україні великого значення надавали розвитку дитини і, зокрема,

її моральному вихованню. Свідченням цьому служать чимало джерел, серед

яких і “Повчання Володимира Мономаха своїм дітям” (1117). У Русі-Україні

зверталась увага на те, у якому віці розпочинати вчити дітей грамоті,

рахунку тощо. Це питання було актуальним і в школі Галицько-Волинської

держави. Тут виникали проблеми, чи можна віддавати дитину до навчання із

семи років, чи розпочинати його у більш старшому віці. У згадках про

життя Іконописця Петра відзначалось, що, коли йому було сім років, його

“віддали батьки книзі книзі учитись”, при цьому зазначалось, що хлопчик

спочатку вчився погано, і лише згодом випередив дещо старших школярів.

 

Гуманістична ідея про те, що спадковість дитини не є визначальної для її

навчання, виховання і розвитку, були притаманна українським освітянам.

Так, ще у кінці XV-го початку XVI ст. на Україні діяло багато шкіл, у

яких навчалися хлопчики та дівчатка всіх верств населення, незалежно від

заможності батьків. Ця ж гуманістична ідея знайшла своє відображення і у

праці “Порядок дітей”, написаній К. Острозьким (1526-1608) та

викладачами його навчального закладу, а також у “Статуті Львівських

братських шкіл” (1586). У “Статуті” було записано що до навчальних

закладів приймаються діти та юнаки, як із заможних, так і незалежних

родин. Від вчителів вимагалося однакове ставлення до всіх дітей.

 

Особливості формування особистості у дошкільному віці; самосвідомість та

“Я-концепція” дошкільника.

 

Уже в дошкільному віці починає реально формуватися особистість дитини,

причому цей тісно пов’язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із

формуванням інтересів та етапів поведінки, що, відповідають

детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу

розвитку взаємними взаємовідносинами між дорослими.

 

Важливе значення у формуванні моральних почуттів мають дитячі уявлення

про позитивні еталони, що дозволяють передбачити емоційні наслідки

власної поведінки, завчасно переживати задоволення від її схвалення як

“хорошої” або ж невдоволеним від її оцінки як “поганої”. Таке емоційне

передбачення грає вирішальну роль у формуванні моральної поведінки

дошкільника. Орієнтація поведінки дошкільника на дорослого зумовлює

розвиток її довільності. Оскільки тепер потрібно відштовхуватися як

!!!!!! при бажанні зробити щось безпосередньо (“як хочеться”) чи діяти

відповідно до вимог дорослого.

 

Дошкільник робить перші кроки у самопізнанні, розвитку самосвідомості.

Об’єктами самопізнання є окремі частини тіла, дії, мовні акти, вчинки,

переживання та особистісні якості.

 

Самооцінка дитиною власних учинків, умінь та інших якостей формується на

основі оціночних суджень дорослих. З віком зростає об’єктивність дитячих

самооцінок.

 

Характерною є схильність дитиною до самоутвердження спочатку в очах

дорослих, потім однолітків, а згодом і у власних очах.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ