UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАмілоїдоз нирок. (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3587
Скачало375
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Амілоїдоз нирок.

 

Визначення. Амілоїдоз (Е 85) - це ураження нирок внаслідок

відкладання своєрідної субстанції – амілоїду – спочатку в проміжній

тканині пірамід, далі – біля базальної мембрани клубочків та у самій

мембрані (Б.М. Ковалів, 1995). Останнє спричинює порушення функції нирок

та розвиток ХНН.

 

Етіологія, патогенез. Первинний амілоїдоз зумовлений надмірним

утворенням “легких” ланцюгів імуноглобулінів. Оскільки при цьому в

сечі часто виявляють білок Бенс–Джонса, а в кістковому мозку –

збільшену кількість плазматичних клітин, такий амілоїдоз вважають

наслідком плазмоклітинної дискразії. При вторинному амілоїдозі

амілоїдогеном є білки сироватки типу ?2-глобулінів. Амілоїдогенами

можуть бути і деякі гормони – поліпептиди (кальцитонін, інсулін),

крім них, до складу амілоїду входить ще білок Р, який нагадує за

будовою С1-фракцію комплементу. Для спадкового амілоїдозу

характерним є генетичний дефект синтезу фібрилярних білків тіла.

 

Існують різні теорії амілоїдогенезу :

 

диспротеїнозу: амілоїд – продукт порушеного обміну білків, коли їх

грубодисперсні фракції та аномальні форми (парапротеїни) утворюють

амілоїд. Він депонується під ендотелієм та аргірофільною оболонкою

судин.

 

імунологчна теорія: в основі амілоїдогенезу лежить імунна реакція

антиген-антитіло з преципітацією білкового комплексу в місцях

утворення антитіл (РЕС) за умови їх пригніченого синтезу та

надміру антигену.

 

теорія клітинної місцевої секреції: амілоїд – це секрет

мезенхімальних клітин, в яких порушена білково–синтетична функція.

 

Серед не бактеріальних запалень найчастішими “амілоїдогенами” є

ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартириїт, псоріатичний

артрит, синдром Шегрена, Бехчета, Рейтера, юнацький ревматоїдний

артрит. Серед бактеріальних – бронхоектатична хвороба, остеомієліт,

туберкульоз

 

Амілоїдогени – пухлини: хвороба Ходжкіна, рак нирки, медулярний рак

щитовидної залози.

 

Такого єдиного захворювання, як амілоїдоз не існує. Це збірне

поняття при якому ми маємо справу з амілоїдозами, для яких

характерні: диспротеїнемія, реактивна, непластична чи генетична

трансформація клітин ретикулоендотеліальної системи (РЕС); єдина

субмікроскопічна структура первинної субстанції захворювання –

амілоїд – як основа захворювання.

 

Морфологічний субстрат АН. Ультрамікроскопічно амілоїд – це фібрили,

покручені у вигляді шарів, переплетених згідно з просторовою

конфігурацією бета (?). Такі депозити нерозчинні у воді, важко

піддаються впливу протеїназ, що сприяє утворенню стійких,

незворотніх відкладень. Останні стискають клітини, погіршуючи їх

кровопостачання.

 

Морфологічно описані 5 стадій відкладання амілоїду.

 

дискретна – амілоїд мезангіальної та субендотеліальної зон в

окремих петлях.

 

амілоїд у 50% петель усіх клубочків.

 

дифузне глобальне відкладання.

 

дифузне відкладання амілоїду в 70% петель.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ