Реферат на тему:
Вроджені вади серця у дорослих.
Із вроджених вад серця у дорослих найчастіше всього зустрічаються
наступні: дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП); стеноз гирла аорти;
дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП); відкрита артеріальна протока;
стеноз легеневої артерії; аномалія Ейнштейна.
Дефект міжпередсердної перетинки (відкрите овальне вікно).
Розрізняють первинний і вторинний ДМПП. Первинний дефект у нижній
частині перетинки. Вторинний – локалізація у овальному вікні.
Якщо відсутня легенева гіпертензія ДМПП переноситься добре. Але тривале
скидання крові із лівого передсердя у праве призводить до зростання
тиску у легеневій артерії.
Більшість хворих з ДМПП скаржаться на задишку при фізичному
навантаженні, підвищену втому, часті респіраторні захворювання, перебої
в роботі серця.
Пальпаторно – відчувається поштовх правого шлуночка (зліва від нижнього
краю грудини).
Перкуторно – межі серця розширені вправо, можливо і вверх.
Аускультативно – розщеплений ІІ-го тону над легеневою артерією, який не
залежить від фаз дихання. Тут же прослуховується систолічний шум
(відносний стеноз гирла легеневої артерії), рідше – діастолічний шум
внаслідок відносного стенозу правого атріовентрикулярного отвору.
При проведені проби Вальсальви у хворих з ДМПП відсутні зміни з боку ЧСС
і зростання АТ (в нормі ЧСС зростає і знижується АТ).
На ЕКГ реєструється неповна блокада правої ніжки пучка Гісса,
гіпертрофія правого шлуночка.
Рентгенологічно виявляється гіпертрофія правих відділів серця.
Двохмірна ЕхоКГ дає можливість візуалізувати ДМПП.
Радіонуклідна вентрикулографія дозволяє встановити напрямок току крові
через дефект.
Вважається, що хірургічне лікування слід проводити навіть при
безсиптомному ДМПП, якщо скид артеріальної крові більший 50% легеневого
кровоплину.
Дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП).
Частота ДМШП зменшується з віком, як наслідок спонтанного закриття.
Дефекти значно частіше виявляються у фіброзній ніж у м’язевій частині
міжшлуночкової перетинки.
Клінічна картина. Клінічна картина даної вади залежить від величини
дефекту. При невеликому дефекті скид крові невеликий, скарг, як правило,
немає. Однак по лівому краю грудини в такому випадку можна відчути
систолічне тремтіння, а аускультативно – інтенсивний систолічний шум (
ІІІ-ІV міжребір’ї ).
При середній величині дефекту перетинки хворі скаржаться на задишку при
фізичному навантаженні, підвищену втому, часті респіраторні
(«простудні») захворювання, серцебиття.
Перкуторно – розширення меж серця вліво і вправо. Верхівковий поштовх
підсилений.
Аускультативно: акцентований і розщеплений ІІ тон над легеневою
артерією, виражений пансистолічний шум у ІV міжребір’ї по лівому краю
грудини.
При декомпенсації систолічний шум стає слабшим, збільшуються розміри
печінки, з’являються набряки на ногах.
На ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, а потім приєднується
гіпертрофія правого шлуночка.
Рентгенологічно – підсилення пульсації легеневої артерії, збільшення
лівих відділів серця.
ЕхоКГ у двохмірному режимі дозволяє візуалізувати дефект у багатьох
випадках.
При зондуванні правих відділів серця виявляється різниця в насиченні
крові киснем між правим передсердям і правим шлуночком ( більше 5% ).
Лікування. Хірургічне лікування ДМШП показане тоді, коли величина скиду
крові перевищує 30 % легеневого кровоплину.
Відкрита артеріальна протока.
Відкрита артеріальна протока з’єднує аорту і легеневу артерію, внаслідок
чого кров скидається в останню і збільшується легеневий кровоплин.
Хворі скаржаться на серцебиття, відчуття пульсації, головокружіння.
Перкуторно – межі серця розширені вліво.
Аускультативно – ІІ тон серця послаблений над аортою. Над легеневою
артерією і під лівою ключицею прослуховується систолодіастолічний шум.
При зростанні легеневої гіпертензії інтенсивність шуму зменшується, хоч
загальний стан хворого погіршується.
Пульс високий і швидкий. Зростає систолічний і пульсовий АТ, а
діастолічний АТ – знижується.
На ЕКГ – реєструються ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.
Рентгенологічно – збільшення лівого шлуночка і висхідної аорти,
гіперволемія малого кола кровоплину.
Візуалізація артеріального протоку можлива при ЕхоКГ у двомірному
режимі, а кольорове доплерівське дослідження дозволяє візуалізувати
кровоплин у відкритому аортальному протоці.
Лікування. Хірургічне лікування показане усім хворим з даною вадою.
Існують дані про закриття даної протоки на фоні прийому індометацину.
Стеноз гирла легеневої артерії.
При незначному стенозі симптомів немає і вада не прогресує. При
вираженому стенозі хворі скаржаться на задишку при фізичному навантажені
(ортопеде не буває, так як тиск у легеневій артерії в межах норми).
Ознаки правошлуночкової недостатності (біль у правому підребер’ї,
збільшення печінки, набряки, асцит) розвиваються після 40-50 років.
Пальпаторно може відчуватися пульсація правого шлуночка серця в
епігастральній ділянці.
Аускультативно – розчеплення ІІ тону над легеневою артерією і
систолічний шум.
На ЕКГ – неповна блокада правої ніжки пучка Гіса, гіпертрофія правого
шлуночка і правого передсердя.
При рентгенологічному дослідженні спостерігається постстенотичне
розширення легеневої артерії, гіпертрофія правих відділів серця, а
легеневий малюнок нормальний.
ЕхоКГ дозволяє оцінити ступінь стенозу і стан правого шлуночка. З
допомогою допплерівського дослідження можна вирахувати градієнти тиску
на рівні клапану легеневої артерії.
Лікування. При вираженому стенозі показане хірургічне лікування. У
деяких хворих можливе проведення балонної дилатації стенозу.
Коарктація аорти.
Ознаки коарктації аорти можуть вперше проявитися у підлітковому і
дорослому віці.
Хворі скаржаться на біль голови, шум у вухах, відчуття пульсації в
голові і шиї, головокружіння. Можуть виникати судоми ніг, почуття їх
похолодіння, носові кровотечі. У випадках розвитку серцевої
недостатності з’являються задишка, серцебиття, кровохаркання.
Клінічна картина: пульсація сонних артерій, розширення судин на бокових
поверхнях грудної клітки (розширені колатералі). Звертає на себе увагу
відставання у розвитку нижньої половини тіла; шкіра ніг бліда, холодна
на дотик.
Межі серця розширені вліво і вниз. Аускультативно – акцент ІІ тону над
аортою, систолічний шум по лівому краю грудини у ІІ-IV міжребір’ях. Шум
проводиться на спину у міжлопаткову ділянку. АТ підвищений на руках і
нормальний на ногах.
ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка.
ФКГ – ромбовидної форми систолічний шум у першій половині систоли.
Рентгенологічно у бокових проекціях можна відмітити звуження аорти. При
рентгенографії грудної клітки можна виявити узори ребер (нижнього їх
краю). Серце має типову конфігурацію – підкреслена талія серця із
заокруженою верхівкою.
ЕхоКГ – можна виявити звуження аорти.
Лікування – оперативне. Після оперативного лікування величина АТ легше
коригується медикаментозними засобами.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
