Реферат на тему:
Атеросклероз
Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується системним
ураженням стінок судин з відкладанням у них ліпідів і солей,
розростанням сполучної тканини і звуженням судин.
Фактори ризику: До них слід віднести:
І – немодифіковані:
а). вік чоловіка > 45, жінки > 55;
б). чоловіча стать;
в). генетична обумовленість, або спадковість.
ІІ – модифіковані:
1. Постійне нервово-психічне напруження.
2. Порушення ліпідного обміну.
3. Підвищення АТ.
4. Куріння тютюну.
5. Підвищену масу тіла.
6. Переїдання, особливо вживання їжі, що містить багато жирів тваринного
походження і вуглеводів.
7. Недостатню фізичну активність.
8. Порушення вуглевого обміну, наприклад при цукровому діабеті.
9. Порушення білкового обміну.
Класифікація атеросклерозу за О.И. М’ясниковим, 1960:
І. За локалізацією:
Атеросклероз вінцевих артерій.
Атеросклероз мозкових артерій.
Атеросклероз аорти та її гілок.
Атеросклероз ниркових артерій.
Атеросклероз периферичних артерій.
ІІ. За стадією розвитку атеросклерозу виділяють два періоди:
І. Початковий доклінічний, що характеризується функціональними змінами
судин, підвищенням рівня ліпідів і ?-ліпопротеїдів.
2. Період клінічних проявів, що має 3 стадії:
2.1. ішемічну (наприклад, стосовно вінцевих артерій – це напади
стенокардії);
2.2. тромбонекротичну (наприклад, інфаркт міокарду);
2.3. фіброзну (постінфарктний кардіосклероз).
Паталогоанатомічно у великих артеріях еластичного типу виділяють 4
стадії морфогенезу атеросклерозу:
І стадія – ліпоідоз (відкладання ліпідів і ліпідно-білкових комплексів
в інтиму судин);
ІІ стадія – ліпосклероз – реактивне розростання сполучної тканини;
Ш стадія атеросклерозу – іде розпад бляшок, утворення виразок і тромбів;
ІУ стадія атеросклерозу: в бляшки відкладаються солі особливо Са.
Ішемічна хвороба серця по визначенню комітета ВООЗ є острим, або скритим
хронічним ураженням серцевого м’язу, внаслідок його зменшеного, або
припиненого раптово кровопостачання.
Стенокардія – це приступ короткочасного і минущого загрудинного болю,
який викликаний фізичними, емоційними навантаженнями або іншими
чинниками і супроводжується тимчасовою невідповідністю метаболічних
потреб міокарда можливостям коронарного кровообігу.
Класифікація стенокардії (ВООЗ, 1979; ВКНЦ, 1983):
І. Стенокардія напруги:
що вперше виникла;
стабільна (із зазначенням функціонального класу: І,ІІ,Ш,ІУ);
прогресуюча.
Спонтанна (особлива, варіантна, Принцметала).
Функціональні класи хворих стабільною стенокардією в залежності від
здатності переносити фізичне навантаження (канадська класифікація
функціональних класів):
І. Функціональний клас (ФК-І) – хворий добре переносить звичайне для
нього фізичне навантаженння. Приступи стенокардії виникають при
навантаженнях великої інтенсивності;
ІІ. Функціональний клас (ФК-ІІ) – приступи стенокардії у хворих
виникають при ходьбі на рівному місці на відстані більш ніж 500 м., при
підйомі на 2 поверхи і вище;
Ш. Функціональний клас (ФК-Ш) – приступи стенокардії виникають при
ходьбі у звичайному темпі на рівному місці на відстані 100-500 м., при
сходженні на І-й поверх;
ІУ. Функціональний клас (ФК-ІУ) – приступи стенокардії виникають при
незначних фізичних навантаженнях, ходьбі по рівній місцевості на
відстані менш як 100 м., а також у спокої. Стенокардія спокою вважається
стенокардією напруги з дуже низьким порогом навантаження, що провокує
напад.
Інфаркт міокарду (ІМ) – найважливіша форма ішемічної хвороби серця, яка
зумовлена розвитком одного або кількох вогнищ ішемічного некрозу в
серцевому м’язі, внаслідок тромбозу коронарної артерії з розвитком
абсолютної недостатності коронарного кровотоку.
Класифікація інфаркту міокарда
І. За глибиною ураження:
Великовогнищевий (трансмуральний).
Дрібновогнищевий.
ІІ. Морфологічні стадії ІМ:
а) найгостріша, або стадія ушкодження;
б) гостра стадія;
в) підгостра стадія (рубцювання);
г) стадія рубця.
Атипові форми ІМ (по клінічному протіканню) – абдомінальний, або
гастралгічний, астматичний, цереброваскулярний, аритмічний,
безсимптомний перебіг.
Кардіогенний шок – клінічний синдром, який характеризується гіпотонією
та різким погіршеням кровопостачання (гіпоперфузією) органів і тканин.
Виникає у 7-8% хворих на гострий інфаркт міокарда.
Класифікація кардіогенного шоку за ступенем важкості (О.С. Сметньов,
1971)
Ознаки І ступінь ІІ ступінь ІІІ ступінь
1. Артеріальний тиск, мм.рт.ст. 90/60 – 60/40 80/50 – 40/20 нижче 50/10
2. Пульсовий тиск, мм.рт.ст 40 – 25 30 – 15 нижче 15
3. Пульс за 1 хв. 100 – 110 110 – 120 більше 120
4. Тривалість шоку, годин 1 – 5 5 – 12 більше доби
5. Діурез, мл/год. більше 20 5 – 10 анурія
6. Гостра серцева недостатність відсутня набряк легень у 20% випадків
набряк легень у 75% випадків
7. Реакція на медикаментозну терапію швидка, стійка сповільнена,
нестійка практично відсутня
8. Смертність,% 7 12 до 90
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
