UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕпізоотична обстановка, діагностика, лікування та профілактика паразитарних хвороб тварин (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4818
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Епізоотична обстановка, діагностика, лікування та профілактика

паразитарних хвороб тварин

 

Останні 15 років в Україні існує епізоотична ситуація контрольована. В

минуле відійшли гострі інфекції. У зонах Лісостепу і Полісся виникають

спалахи хвороб, збудники яких розмножуються в організмі різних видів

тварин де довго зберігаються, інколи розмножуються й поза організмом

тварин. Особливих турбот тваринництву завдають так звані факторні

хвороби, які мають комплексну етіологію — умовно патогенні

мікроорганізми і абіотичні та біотичні фактори (умови утримання тощо).

 

В основу ефективної системи профілактичних та оздоровчих заходів слід

покласти: постійний моніторинг епізоотичної ситуації у кожному

господарстві, регіоні; рання і достовірна діагностика хвороб; своєчасне

проведення необхідних ветеринарно-санітарних та

організаційно-господарських заходів з профілактики та ліквідації

інфекційних захворювань. При плануванні та проведенні протиепізоотичних

заходів фахівці ветмедицини і власники тварин особливу увагу повинні

приділяти контрольованості епізоотичниих процесів, здійснюючи моніторинг

етіологічних чинників хвороб та профілактичні заходи.

 

Серед інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та птиці найбільше

епізоотологічне значення мають туберкульоз, хламідіоз, сказ, лейкоз,

шлунково-кишкові та інші хвороби.

 

Туберкульоз — зооантропонозна, переважно хронічна інфекційна хвороба

сільськогосподарських, дрібних домашніх і диких тварин та людини.

Першими її ознаками є утворення в лімфатичних вузлах, в різних органах і

тканинах типових бугорків (туберкул), здатних до розпаду.

 

Збудник туберкульозу — мікобактерія паличковидної форми, яка в організмі

тварини може змінюватись на коковидні, ниткоподібні та інші форми: вона

нерухома, спор і капсул не утворює. В природі існують різні види

мікобактерій, котрі для певного виду тварин поділяються на патогенні,

умовно патогенні та не патогенні. Мікобактерії, що викликають

захворювання на туберкульоз у людей, (людський тип) та можуть бути

патогенними і для великої рогатої худоби, свиней, котів, собак, морських

свинок та деяких інших тварин. Мікобактерії бичачого типу спричиняють

захворювання як великої рогатої худоби, так і у свиней, кіз, овець,

коней, котів, бобрів, борсуків, нутрій, кролів, морських свинок, інших

тварин, а також людей. Мікобактерії пташиного типу викликають

туберкульоз у курей, індиків, цесарок, рідше у водоплавних птахів. Вони

є патогенними для свиней і кролів, а в деяких випадках обумовлюють

патологоанатомічні зміни туберкульозного характеру в органах і тканинах

інших видів тварин та людини.

 

Хвороботворні мікобактерії мають у своїй оболонці жировосковидні

фракції, які обумовлюють високу їх стійкість до дії різних хімічних та

фізичних чинників. Вони стійкі до висихання, холоду та більшості

дезинфікуючих речовин. У річковій воді можуть жити до 5 місяців, у

ґрунті — до 3, у фекаліях — до 2 років, у маслі і сирі — до 10 місяців,

у тваринницьких приміщеннях понад 2 років. При нагріванні до 55°С

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ