UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРідкісні захворювання тонкої кишки (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1356
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Рідкісні захворювання тонкої кишки

 

І. Глютенова ентеропатія (целіакія, цаліакія-спру, нетропічна спру).

 

Визначання. Глютенова ентеропатія-генетично детерміноване чи набуте

захворювання тонкої кишки,яке характеризується гіперрегенераторною

атрофією її слизової оболонки і недостатністю ферментів, що розщеплюють

білок злакових-гліадин (одну з фракцій глютена-білка клейковини пшениці,

жита, ячменю) з вторинним токсичним імунним пошкодженням кишки (А.В.

Фролькіс, 1982).

 

Етіологія. Глютенова ентеропатія може бути вродженою і, рідко, набутою.

Вроджена форма відноситься до захворювань,що наслідуються по

аутосомно-домінантному типу, і зв'язана з певними НLА-генами (НLA-І38 і

НLА-DR). У таких хворих має місце успадкований дефіцит

ферментів,відповідальних за перетравлення глютена,зокрема

гліадинамідази,яка продукується ентероцитами і розщеплює гліадин білка

клейковини злакових (жита, пшениці, ячменю, вівса). Набута глютенова

ентеропатія може виникати після тривалої антибіо-тикотерапії,

голодування, хронічного отруєння ртуттю, при захворюваннях, що

супроводжуються підвищеною проникливістю кишкової стінки.

 

Патогенез. На сьогоднішній день існує дві теорії патогенезу глютенової

енте-ропатії.

 

Згідно ензимної теорії, нерозщеплений гліадин, внаслідок відсутності

гліадинамідази, накопичуючись в порожнині тонкої кишки,токсично впливає

на клітини епітелію і крипт (зменщуючи розміри ентероцитів). Крім

того,взв'язку з наявністю в глютені значної кількості глютаміну, до

розвитку захворювання призводить дефіцит, N-глютамілпептидази,

дипептидаз. При цьому підвищується проникливість кишкової стінки для

макромолекул глютену, гліадину.

 

Нерозщеплений глютен взаємодіє з імуноцитами слизової оболонки тонкої

кишки, призводить до їх сенсибілізації,зокрема сенсибілізації і

зростанню числа Т-лімфоцитів і плазматичних клітин. В результаті в крові

появляються антитіла до гліадину і інших фракцій глютену,знижується

синтез IgА і зростає рівень IgM в кишковому вмісті,що підтверджує імунну

теорію патогенезу захворювання.

 

Класифікація . Згідно МКХ Х дане захворювання відноситься до рубрики:

 

К 90.0 – Целіакія (глютенчутлива ентеропатія)

 

К 90.4 – Інші глютенчутливі захворювання:

 

гіпогамаглобулінемічна спру

 

герпетиформний дерматит Дюрінга

 

К 90.8 – Спруподібні захворювання:

 

Некласифікована спру

 

Колагенова спру

 

Соєва ентеропатія

 

Класифікація (О.К. Курочкіна, 1984, А.В. Фролькіс, С.В. Горанская,

1982):

 

І. За клінічним перебігом виділяють слідуючі форми:

 

1. Типову.

 

2. Латентну.

 

3. Атипову (з геморагічним синдромом, остеомаляцією, міопатією,

поліартралгіями, ендокринними порушеннями, вираженою затримкою фізичного

розвитку).

 

4.Торпідну (рефракторна до лікування).

 

5.3 недостатністю IgA .

 

ІІ.Залежність появи симптомів від віку:

 

1. В дитячому віці.

 

2. В дорослих.

 

3. В похилому віці.

 

ІІІ. За довжиною ураження тонкої кишки:

 

І. Тотальне ураження тонкого кишківника.

 

2. Локалізація в окремому відрізку тонкої кишки.

 

ІV. В залежності від патогістологічої характеристики тонкої кишки:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ