UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХвороба (синдром) Шегрена. (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3493
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Хвороба (синдром) Шегрена.

 

Визначення. Хвороба Шегрена – первинний синдром Шегрена – системне

аутоімунне захворювання, що характеризується лімфоплазмоклітинною

інфільтрацією епітеліальних залоз з найбільш частим ураженням слинних і

сльозних залоз. Виходячи з патогенетичних механізмів розвитку

захворювання H.M.Moutsopoulos i T.Kordossis (1995) визначили синдром

Шегрена як аутоімунний епітеліоліт.

 

Окрім первинного синдрому Шегрена, виділяють вторинний синдром Шегрена,

що розвивається на фоні дифузних захворювань сполучної тканини,

системних васкулітів, саркоїдозу, аутоімунних хвоорб печінки, тиреоїдиту

Хашимото, ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту.

 

В 1933 році шведський офтальмолог H.S.Sjogren детально описав

симптомокомплекс, що включає судий кератокон(юнктивіт і ксеростомію у

хворого на поліартрит. З того часу це захворювання носит його ім(я.

 

Етіологія. Причина хворобиШегрена невідома. Обговорбється участь

вірусної інфекції, передусім вірусу Епштейн-Барра, цитомегуловірусу,

вірусу непатиту В. Як провокуючийчинник розглядаються психоемоційний

стрес.

 

Патогенез. Патогенетичні механізми хвороби Шегрена остаточно невідомі.

Важлива роль відводить генетичним факторам. Серед пацієнтів із хворобою

Шегрена відзначена більша частота носійства антигенів гістосумісності

HLA D8, DRW 3, Ia-715, Ia-35, що не характерно для вторинного синдрому

Шегрена.

 

Схематично патогенез захворювання можна представити наступним чином:

вірус (як можливий етіологічний фактор) занурюється в епітеліальні

клітини вивідних протоків екзокринних залоз, пошкоджуючи їх. Ушкоджені

епітеліальні клітини набувають незвичні для них властивості

імунокомпетентних клітин, що дозволяє їм виконувати роль

антигенпрезентуючих клітин і запускати імунопатологічний процес.

Пошкождені клітини викликають хемотаксис лімфоцитів у вогнище, які

продукують прозапальні цитокіни, формують цитотоксичні клітини,

активують В-лімфоцити і їх трансформацію на плазматичні клітини з

продукцією величезної кількості аутоантитіл, формування циркулюючих

імунних комплексів. Все це зумовлює вторинне пошкодження клітин

епітелію, призводить до уражень судин. Тому синдром Шегрена і визначають

як “аутоімунний епітеліоліт”.

 

Класифікація.

 

Таблиця 5.30.

 

Робоча класифікація синдрому Шегрена розроблена Інститутом ревматології

РАМН.

 

Варіант перебігу Стадія розвитку Ступінь активності

 

Підгострий

 

Хронічний Початкова

 

Розгорнута

 

Пізня Мінімальна (І)

 

Помірна (ІІ)

 

Висока (ІІІ)

 

 

 

Виділяють 2 варіанти перебігу хвороби Шегрена:

 

Підгострий перебіг притаманний для більшості хворих (60-70%) з дебютом

захворювання, як правило, у віці до 30 років. Характерно втягнення в

патологічний процес не тільки ексзокринних залоз, але й інших органів.

Інакше цю форму нгазивають системною. Початком захворювання завжди є

паротит. Для цього варіанту характерна висока лабораторна активність

упрдовж усього періоду захворювання і розвиток системних уражень у перші

роки хвороби.

 

Хронічний варіант захворювання зустрічається у 30-40% хворих, у яких

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ