UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2695
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок

 

На початку XX ст. широкого розвитку набуло гідроенергетичне

будівництво на малих річках. Для використання місцевої енергії почали

споруджувати млини і малі ГЕС. У 1912-1913 рр. на річках басейнів Дніпра

та Дністра було відповідно 5044 і 1563 гідравлічні установки. У 1923 р.

вже зареєстровано лише 3707 енергетичних установок загальною потужністю

43,9 тис. к.с.

 

У післявоєнний період електрифікація сільського господарства

ґрунтувалася в основному на збільшенні потужностей і поліпшенні

техніко-економічних показників малих ГЕС. На початку 1950-х років

кількість малих ГЕС становила 956 із загальною потужністю 30 тис. кВт.

Однак у зв'язку з розвитком централізованого електропостачання

будівництво малих ГЕС було припинено. Вплив природних і тимчасових

факторів в умовах безгосподарного ставлення до цих станцій призвів до

деградації цілого напрямку в енергетиці. В даний час на території

України збереглося 150 малих ГЕС.

 

Мала енергетика України у зв'язку з її незначною питомою вагою (до 0,2%)

у загальному енергобалансі не може суттєво впливати на умови

енергозабезпечення республіки. Однак експлуатація малих ГЕС дає

можливість виробляти близько 250 млн. кВт·год, що еквівалентно щорічній

економії до 75 тис. т органічного палива. На думку спеціалістів, крім

джерела дешевої електроенергії для місцевих потреб, малі ГЕС можуть

відіграти значну екологічну роль у збереженні та відродженні річок.

 

Стічні води

 

Хіба може ріка мати чисту воду, коли в окремих промислових районах

(Донбас, Приазов'я, Придніпров'я) в неї скидаються промислові,

сільськогосподарські та комунальні стоки, використані шахтно-рудничні

високомінералізовані води в таких об'ємах, що у кілька разів перевищують

річковий стік?

 

Основними забруднювачами водних джерел є Дніпропетровський металургійний

комбінат ім. Дзержинського, який за рік скидає 190 млн. м3 забруднених

стічних вод, металургійні комбінати “Криворіжсталь”, “Запоріжсталь”,

Маріупольський ім. Ілліча та ін. Як наслідок погіршується якість води в

Інгульці, Кальчику, Кальміусі. Нижче скидів стічних вод Авдіївського

коксохімзаводу, Єнакіївського металургійного та коксохімічного заводів в

річках Кривий Торець і Булавин перевищено допустимі норми основних

забруднюючих речовин у десятки разів.

 

Значними забруднювачами малих річок є також підприємства місцевої

промисловості, які в основному не мають очисних споруд. Так, малі річки

Полісся та Середнього Придніпров'я періодично забруднюються стоками

цукрових заводів і переробних підприємств харчової промисловості.

Наприклад, у 1988 р. цукрові заводи лише Вінницької області скинули у

водні об'єкти 640 тис. м3 стоків без будь-якої очистки. До таких

забруднень у річках Донбасу додаються шахтні води, а в Дніпропетровській

і Запорізькій областях – стоки металургійних комбінатів та інших

промислових виробництв.

 

Інтенсивне будівництво тваринницьких комплексів і птахоферм

супроводжується нагромадженням значної кількості стічних вод,

знезараження та утилізація яких ускладнюються наявністю великих

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ