UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГідромеліорація. Осушення. Зрошення (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6504
Скачало718
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гідромеліорація. Осушення. Зрошення

 

До гідромеліорації належать осушувальні і зрошувальні меліорації. В

деяких випадках вони доповнюють одна одну. Гідромеліорація суттєво

змінює елементи водного балансу, особливо випаровування та річковий

стік.

 

Осушення. Сучасні осушувальні меліорації являють собою заходи зі

зволоження і зрошення земель. Оцінка впливу осушення на водний баланс та

режим річок має сторічну історію (від початку великомасштабного осушення

на Поліссі) і донині зберігає своє актуальне значення.

 

Важливим фактором сучасного стану річок України, а часто-густо і їх

фактичної загибелі, є меліоративні роботи. Вони проводяться по всій

території України і наслідки їх видно в усіх регіонах.

 

Осушувальні роботи на території України почали проводити ще в

дореволюційний час. Перші канали були прокладені на Поліссі та в окремих

районах Прикарпаття і Закарпаття. Наприклад, Замисловицький канал, який

давав змогу осушити до 10 тис. га боліт, споруджувався в період роботи

Західної експедиції по осушенню боліт Полісся (1873-1898 рр.). Проте у

наступні роки (1899-1908 рр.) меліоративні роботи проводились у

незначних розмірах. Тільки з 1909 р. осушенню боліт та заболочених

земель почали приділяти більше уваги; роботи здійснювали земства та

комісії із землеустрою (в басейнах Трубіжу, Супою, Оржиці). Всього перед

революцією налічувалося 454 тис. га земель з осушувальною мережею. Але

використовували їх без належного контролю і догляду, тому вони знову

заболочувались.

 

Загальна площа боліт, заболочених і перезволожених земель на Україні

становить 6,57 млн. га, з них осушено 3,1 млн. га (1988 р.). Переважна

частина земельно-болотного фонду (61%) зосереджена в поліських областях

(Волинська, Житомирська, Рівненська, Львівська, Чернігівська області).

На лісостепову групу (Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська,

Тернопільська, Хмельницька і Черкаська області) припадає близько 19%

цього фонду. Значні площі заболочених земель в Івано-Франківській,

Закарпатській та Чернівецькій областях.

 

Найбільшими системами, які відповідають сучасному науково-технічному

рівню і забезпечують двостороннє (осушення-зволоження) регулювання

водного режиму на меліоративних землях, є Ірпінська (8,2 тис. га),

Трубізька (37,6), Верхньоприп'ятська (25,1), Латорицька (12,7),

Георгіївська (54), Кортеліська (3,6), Желдецька (14,7) та Замисловицька

система (16,1 тис. га).

 

З проведенням широкомасштабних меліоративних робіт малі річки зазнали

сильного швидкоплинного впливу, що зумовило реконструкцію сталої

природної системи. Так, на Поліссі, особливо в прип'ятській його

частині, де ці процеси проходили найбільш концентровано, найвиразніше

проявилися “несподівані” наслідки забруднень і меліорації. Тому,

аналізуючи негативні зміни, що відбуваються в результаті проведення

меліоративних робіт на українських річках, пропонуючи рекомендації щодо

їх охорони, ми спираємося саме на зону Прип'ятського Полісся як еталонну

ділянку, оскільки все те, що сталося тут, тією чи іншою мірою спіткало й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ