UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок України(реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3178
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих

річок України

 

Головне джерело живлення річок – атмосферні опади. Рівнинні річки

живляться в основному (50-80%) талими сніговими водами, гірські –

дощовими. Підземне живлення для річок більшої території республіки

становить 10-20% і тільки для окремих з них – до 50%.

 

В Україні в середньому за рік випадає 377 км3 атмосферних опадів (або

625 мм). Проте їх кількість у різних частинах республіки неоднакова, що

зумовлено географічним положенням місцевості, неоднорідністю рельєфу та

іншими факторами. Найбільше опадів за рік випадає в Карпатах (900-1200

мм і навіть понад 2000 мм в окремих районах), найменше – на узбережжі

Чорного та Азовського морів (близько 350-500 мм). Середньорічна

кількість опадів на Поліссі дорівнює 650-700 мм, у Лісостепу – від 550

до 650 мм. У Криму із збільшенням висоти місцевості над рівнем моря

річні суми опадів зростають від 450 мм у степовій зоні до 1000 мм і

більше у горах. У Гірському Криму та на Південному узбережжі Криму

переважають зимові опади, а на решті території України – літні.

 

Але лише невелика частка атмосферних опадів (всього 52,4 км3, або 86,8

мм) трансформується у річковий стік. Решта вологи витрачається на

випаровування і транспірацію рослинами. На рівнинній території

випаровування зменшується у напрямі з північного заходу на південний

схід від 500-570 до 400-450 мм.

 

Розглядаючи співвідношення між опадами і випаровуванням, неважко

помітити, що найбільша різниця між ними в Карпатах та гірській частині

Криму, а найменша – в південних низовинних районах морського узбережжя.

Тому і стік річок найбільший у Карпатах та Гірському Криму, а найменший

– на півдні республіки.

 

Оцінюючи водні ресурси, що несуть українські річки, не можна не брати до

уваги і обставини, які ускладнюють їх використання. Це, по-перше, значні

коливання річкового стоку у часі. У маловодні посушливі роки об'єм

річкового стоку значно менший, ніж у середні за водністю. Так, річковий

стік, що формується в межах республіки у дуже маловодні роки, становить

усього 29,7 км3 і майже у 2 рази менший від середньої багаторічної

величини. Нерівномірно розподіляються водні ресурси і за сезонами року,

не відповідаючи, як правило, потребам водокористування.

 

По-друге, це нерівномірний розподіл річкового стоку по території,

внаслідок чого водозабезпеченість окремих адміністративних областей

неоднакова. Найбільшу кількість води у річках мають західні області:

Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська. Загальний

середньорічний стік 31 тис. річок, що стікають з Карпатських гір,

становить 18,6 км3, або 35% стоку, який формується на території України.

Близько 43% його припадає на Закарпаття.

 

За показниками водозабезпеченості території прикарпатські області є

унікальним районом. Питома водність на 1 км2 тут досягає 330 тис. м3,

тим часом як в цілому по Україні – всього 86,8 тис. м3. Питома водність

на одну людину в західних областях становить 2,9 тис. м3, тоді як у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ