Реферат на тему:
Особливості оперативно-тактичної характеристики злочинів, передбачених
ст.363 КК України
Останнім часом в Україні спостерігається стрімке зростання злочинів,
пов’язаних із втручанням у роботу автоматизованих систем. Як правило,
втручання це здійснюється з метою вчинення інших, більш тяжких злочинів:
розкрадання майна, його вимагання під погрозою знищення чи спотворення
інформації, що обробляється чи зберігається в автоматизованих системах,
ознайомлення з такою інформацією, її викрадення, знищення тощо. Подібні
зловживання в Україні мають тенденцію до зростання, але через свою
специфічність і особливість вони є мало вивченими і вимагають від
співробітників правоохоронних органів особливої уваги і саме тому
комп’ютерна безпека на сьогодні є пріоритетним напрямком їхньої
діяльності.
Одним із напрямків роботи підрозділів ОВС щодо розкриття злочинів у
сфері інформаційних технологій є розкриття злочинів, пов’язаних з
порушенням правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних
систем. Сьогодні практика по даній категорії злочинів майже відсутня і
потребує більш доцільного вивчення. Розглянемо статтю 363 КК України
конкретніше – порушення правил експлуатації автоматизованих
електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж особою,
яка відповідає за їх експлуатацію, якщо це спричинило викрадення,
перекручення чи знищення комп’ютерної інформації, засобів її захисту,
або незаконне копіювання комп’ютерної інформації, або істотне порушення
роботи таких машин, їх систем чи комп’ютерних мереж.
Об’єктом даного злочину є встановлений порядок експлуатації АЕОМ, їх
систем чи комп’ютерних мереж.
Об’єктивна сторона злочину полягає в порушенні правил експлуатації АЕОМ
їх систем чи комп’ютерних мереж, яке може бути здійснене як шляхом
певних дій, так і шляхом бездіяльності, за умови настання в результаті
такого порушення передбачених цією статтею наслідків.
Під правилами експлуатації АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж слід
розуміти будь-які правила, які регламентують користування цими машинами,
їх системами чи мережами, проведення робіт з їх використанням, захисту
таких машин, їх систем та мереж або інформації, яка в них знаходиться
тощо.
Порушення правил експлуатації АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж
вважається злочинним лише в разі, коли його наслідком було: 1)
викрадення; 2) перекручення або знищення комп’ютерної інформації,
засобів її захисту; 3) незаконне копіювання комп’ютерної інформації; 4)
істотне порушення роботи АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж.
Ці наслідки можуть виникнути як безпосередньо в результаті дій самого
порушника правил, так і в результаті протиправних дій інших осіб, які
стали можливими через допущене порушення.
Склад злочину є матеріальним, тобто злочин вважається закінченим з
моменту настання наслідків, передбачених у статті.
Даний склад має спеціальний суб’єкт злочину. Це особа, яка відповідає за
експлуатацію АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж. Такою особою є
користувач зазначених машин, систем чи мереж, а так само будь-яка інша
особа, яка відповідно до своїх трудових, службових обов’язків або на
основі відповідної угоди з власником (адміністратором) цих машин, систем
та мереж виконує роботу, пов’язану з підтриманням їх у робочому стані,
оновленням інформації, вдосконаленням АЕОМ, системи чи мережі, їх
захистом чи іншу подібну роботу і зобов’язана при її виконанні
дотримуватись встановлених правил експлуатації (і, зокрема, захисту)
АЕОМ, систем та мереж.
Що стосується суб’єктивної сторони злочину, то питання характеру форми
вини викликало суперечності у різних авторів. Так, наприклад, Мельников
М.І., Хавронюк М.І., Єна І.В., характеризують форму вини необережністю.
Голубєв В.О., навпаки, в своїх роботах наголошує, що дане діяння
характеризується умисною формою вини – тобто злочинець усвідомлює, що
порушує правила експлуатації, передбачає можливість чи неминучість
неправомірного впливу на інформацію і заподіяння істотної шкоди, чи
свідомо бажає заподіяння такої шкоди.
Але існує й третя думка. Так, Ахтирська Н.М. вважає, що суб’єктивна
сторона характеризується складною формою вини. Стосовно порушення правил
експлуатації АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж – непрямий умисел
(якщо особа ознайомлена з правилами, але не виконувала їх через
необережність чи самовпевненість) або необережність (в разі, якщо особа
не знайома з правилами чи некомпетентна). Стосовно до настання наслідків
– необережна форма вини.
Кваліфікуючою ознакою цього злочину є заподіяння ним істотної шкоди
(поняття істотної шкоди є оціночним). Питання про те, чи було конкретне
порушення роботи істотним, має вирішуватися судом у кожному конкретному
випадку з урахуванням того, наскільки серйозне значення мала спричинена
протиправним діянням зупинка чи обмеження можливостей роботи відповідних
АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж для їх власника чи законного
користувача.
Слід зазначити що на сьогодні притягнення до кримінальної
відповідальності за даною статтею в практичній діяльності практично не
використовується. Так, для порівняння, за даними статистики – з 1997 по
2003 рік ОВС України (Додаток 1) – за ст.361 КК України було
кваліфіковано 72 злочини, за ст.362 КК України – 67, а за ст.363 КК
України лише 7. І це без урахування відсотку по припинених чи закритих
кримінальних справах.
Загальними причинами такого стану справ, насамперед, є наступні:
– перш за все, стаття має певні недоопрацювання, що, в свою чергу,
спричиняє багато труднощів при кваліфікації на стадії порушення
кримінальної справи та документування;
– не існує закріплених в законодавстві загальних правил експлуатації
автоматизованих електронно-обчислювальних машин, систем та мереж;
– у багатьох випадках на підприємствах та в установах різної форми
власності корпоративно не закріплені правила експлуатації АЕОМ, а також
не розроблені в достатньому обсязі або не розроблені взагалі
функціональні обов’язки особи, яка відповідає за їх експлуатацію
(робітники не ознайомлюються з такими правилами при складанні трудової
угоди);
– недостатня чи некоректна реалізація розробка політики безпеки – тобто
у юридичної особи в структурі служби безпеки відсутні спеціалісти, які б
займалися розробкою таких правил та функціональних обов’язків, а також
контролювали виконання вже існуючих;
– власники в багатьох випадках не звертаються до ОВС з заявою про
порушення, застосовуючи до своїх робітників дисциплінарні стягнення;
– відсутність кваліфікованих співробітників в ОВС.
Оперативно-тактична характеристика протиправних проявів у сфері,
пов’язаній з порушенням правил експлуатації автоматизованих
електронно-обчислювальних машин, систем чи мереж дає можливість
констатувати, що цей напрямок в діяльності спеціальних оперативних
підрозділів ДСБЕЗ є одним з менш розроблених і викликає особливу увагу.
Він потребує більш детального вивчення та аналізу, а також високої
професійної підготовки з боку співробітників ОВС.
Література:
1. Голубев В.А. Уголовно–правовые аспекты противодействия преступности в
сфере использования электронно–вычислительных машин // Компьютерная
преступность и кибертерроризм: Сборник научных статей / Под ред.
Голубева В.А., Ахтырской Н.Н. – Запорожье: Центр исследования
компьютерной преступности, 2004. – Вып. 1. – С.183 -188.
2. Голубєв В.О. Розслідування комп’ютерних злочинів / Монографія. –
Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2003. – 296 с.
3. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування
злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ
/ Під редакцією Коляди П.В. – Головне слідче управління МВС України. –
К., 2002. – 544 с. (інтелектуальн. 82-100, комп’ют. 101-127).
4. Комп’ютерна злочинність: Навч. посібник / П.Д. Біленчук, Б.В.
Цимбалюк, В.Д. Гавловський та ін. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.
5. Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради
України 5 квітня 2001 р.). – К., Офіційний вісник України, 2001. –
С.105-106.
6. Рыжков Э.В., Маклаков Г.Ю. Особенности оперативно-розыскной
деятельности при расследовании преступлений в сфере высоких технологий
// Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі
злочинністю: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції
студентів, курсантів і слухачів. Донецьк, 12 квітня 2002 року. –
Донецьк: ДІВС, 2002. – С. 19 – 29.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
