UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетика в духовному житті України (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4457
Скачало1148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Естетика в духовному житті України

 

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. естетика посідає визначне місце в

духовному житті України.

 

Якщо певні досягнення української естетики XVII–XVIII ст. були пов'язані

з діяльністю Києво-Могилянської академії, то на межі XVIII–XIX ст.

важливу роль у теоретичному житті починають відігравати Київський,

Харківський та Львівський університети, а також українські професійні

театри, музика, живопис.

 

Серед представників Києво-Могилянської академії звертає на себе увагу

непересічна постать ГЕОРГІЯ ЩЕРБАЦЬКОГО (1725 – рік смерті невідомий).

Після закінчення Академії він викладав у її стінах філософію, поетику,

риторику. Великою популярністю користувалася написана Щербацьким п'єса

«Трагедокомедия, на-рицаемая Фотий, т. е. об отступлении западной церкви

от восточной». Побудована на виявленні конфлікту між православ'ям та

католицизмом, п'єса Г. Шербацького розробляла складний жанр

трагікомедії. Автор також намагався широко використовувати міфологічні

мотиви для розкриття конкретних реальних позицій.

 

Одним з найяскравіших представників українське^ філософії та естетики

XVIII ст. був, безперечно, Г. С. Сковорода. Його естетика

 

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ – непересічне

 

явище української духовної культури XVII–XVIII ст. Заснована у 1632 р.

майбутнім митрополитом київським Петром Могилою, вона започаткувала

розквіт наукової діяльності в Україні, стала виразником національної

свідомості українців. До визначних діячів Академії належали Інокентій

Гізель, Георгій Кониський, Амвросій Дубневич, Георгій Щербацький, Лазар

Баранович та ін.

 

органічно поєднана з етикою, де віддається перевага передусім почуттям

моралі, а саме – пошукам добра, дружби, взаєморозуміння. Сковорода

пов'язує морально-естетичний світ людини зі ступенем її «осердеченості».

«Серце», «сердечність» у поезії філософа звільняються від свого

біологічного значення і набувають значення морального, стають символом

людяності. Серед естетичних категорій, які привертають увагу філософа,

особливого значення набуває категорія «гармонія». Г. Сковорода перебував

під значним впливом ідей Платона, намагаючись наслідувати навіть форму

його філософії – діалоги.

 

Поміж робіт Сковороди особливе естетичне навантаження мають «Сад

божественных пісней» (1753–1785), «Наркісс» (1769–1771), «Разговор пяти

путников о истинном щастіи в жизни» (1773) та ін.

 

Поняття «серце'», «сердечність», «осердеченість», які глибоко вивчалися

Г. Сковородою, знайшли творче втілення у роботах П. Д. ЛОДІЯ (1764–1829)

– українського просвітителя, філософа, юриста. Він намагався

обгрунтувати ідею «научування серця», яка, на думку дослідників,

віддаляла український класицизм від європейського, а пізніше «серце»

стає центральною організуючою категорією романтизму.

 

сковорода

 

ГРИГОРІЙ САВИЧ

 

(1722–1794) –

 

народився у козацькій родині і з 12 років почав навчатися у

Києво-Могилянській академії. У її стінах з короткими перервами він

провчився до 1753 р. Важливим для Сковороди був 1770 р., який він вважав

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ