Реферат на тему:
Естетика і психологія
Дослідження проблеми взаємовідношення естетики і психології не має
таких давніх традицій, як, скажімо, проблема співвідношення естетики і
мистецтвознавства. Проте розвиток цих наук – естетики і психології – на
сучасному етапі досить чітко виокремлює ті питання, які є
загальнозначущими і водночас такими, що мають свої специфічні аспекти.
Так, психологи активно розробляють проблеми краси, ідеалу, пошуку
гармонії, тобто ті, що традиційно вважаються пріоритетом естетичної
науки. Естетики більш поглиблено досліджують проблему творчості,
виявляючи в ній естетичні аспекти. Проблема творчості в цілому і
художньої зокрема поступово стає реальною зоною перетину теоретичних
інтересів цих двох наук. Для того щоб зрозуміти це, звернімося до
визначення творчості, запропонованого дослідниками в останні роки. Можна
вважати традиційним таке тлумачення творчості: як культурно-історичне
явище, творчість має психологічний аспект – особовий і процесуальний.
Упродовж останніх десятиріч наука робила спроби хоча б частково
спростувати цю традицію: стверджувалося, що творчість може розглядатися
у двох аспектах – психологічному і філософському.
Психологія (від грец. рзуспє – душа та Іо§оз – вчення) – наука про
закономірності розвитку і функціонування психіки як специфічної форми
життєдіяльності.
Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» –
здійснення акту творчості. Філософія розглядає питання про сутність
творчості, яке по-різному ставилося у різні історичні епохи. Слід
наголосити, що зазначене ставлення до проблеми досить обмежене і не
фіксує такої важливої особливості творчості, як «по-граничність», тобто
єдність психологічного, філософського, естетичного, етичного,
мистецтвознавчого, педагогічного, навіть медичного підходів.
Особистісний характер творчості, як одна з її важливих рис, робить
вивчення «перехресних» ситуацій (морально-естетичних,
естетико-психологічних, морально-педагогічних та ін.) можливим при
опануванні категорії «творчість» в усій її повноті. Водночас ідею
«пограничності» слід трансформувати у понятійний апарат, спираючись на
який можна досліджувати специфіку художньої обдарованості, етапи
творчого процесу тощо. «Пограничність» понятійного апарату передбачає
значну теоретичну роботу щодо виявлення тих понять, які в конкретних
науках можуть трансформуватися у дослідження художньої творчості. Це
пов’язано з тим, що кожна наука має і такі поняття, що не піддаються
трансформації в суміжні науки, хоча у загальнотеоретичному плані і
формують певне світостав-лення, в якому існує як мистецтво в цілому, так
і кожний конкретний митець.
До понять, які використовуються при вивченні художньої творчості, але
несуть у собі узагальнене значення, можна віднести поняття «калокагатія»
і «катарсис», про зміст яких ішлося у попередніх розділах. До
«пограничних» понять також належать поняття «емпатія» – співпереживання,
опанування емоційним станом іншої людини, «чуття» в її переживаннях.
Емпатія розкриває такий важливий аспект творчого процесу митця, як
переживання ним тих самих емоційних станів, у яких перебуває інша
людина. Це є наслідком ототожнення митця або з іншою людиною, яка є
об’єктом художнього аналізу, або з героєм створюваного твору. Слід
ураховувати, що емпатія начебто замкнена в межах безпосереднього
емоційного досвіду і відрізняється, наприклад, від «ідентифікації»,
«відігравання ролі», що також можуть супроводжувати творчий процес і
мають широко використовуватися у дослідженні художньої творчості.
Значної теоретичної уваги заслуговує поняття «ідентифікація» –
ототожнення, яке психологи розглядають у єдності різних аспектів.
Ідентифікація – це процес поєднання суб’єктом самого себе з іншим
індивідом чи групою людей, спираючись на емоційний зв’язок. Це водночас
включення у власний внутрішній світ (прийняття як власних) певних
ціннісних норм, взірців, на які орієнтована інша людина. Ідентифікація –
це процес і наслідування, і «бачення» іншого індивіда як продовження
самого себе. У процесі ідентифікації митець «переносить» себе у
просторове і часове поле іншої людини, моделює її психологію, мотиви
вчинків.
Досліджуючи художню творчість, варто розглянути і таке нетрадиційне
поняття, як «авторитарність» – соціально-психологічна характеристика
митця, який намагається максимально підпорядкувати своєму впливові
партнера по творчості. Авторитарність породжує агресивність, переоцінку
власних можливостей, суворий контроль за діями інших. Негативні аспекти
авторитаризму чітко простежуються у колективних видах художньої
творчості, наприклад у театрі, в кіно.
До системи понять, які залучаються для дослідження художньої творчості,
слід включити і поняття «активність», «надситуативна активність»,
«пошукова активність», тобто ті поняття, що фіксують здатність суб’єкта
ставити нові цілі, руйнувати стереотипи, змінювати існуючі мистецькі,
художні ситуації, авторитети, канони.
Проблема понятійного апарату дослідження художньої творчості перебуває,
як уже зазначалося, у стані розробки. Проте, незважаючи на це, слід
ураховувати і необхідність категоризації понять як наступний етап
теоретичної роботи у з’ясуванні природи творчості.
Зв’язок естетики і психології творчо виявляється і при дослідженні інших
проблем, зокрема сприймання мистецького твору, психології творчості,
прогнозування шляхів розвитку мистецтва.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Поясніть вираз «суміжні науки».
2. З якими суміжними науками співвідноситься естетика?
3. Поясніть значення поняття «міф».
4. Що ви знаєте про слов’янську міфологію?
5. Які моральні конфлікти аналізує класична література? (На прикладі
творів О. С. Пушкіна, Т. Г. Шевченка, Ф. М. Достоєвського, І. Я. Франка,
М. М. Коцюбинського, Л. М. Толстого та ін.).
6. Які моральні проблеми порушує сучасний кінематограф?
7. Кого з відомих українських мистецтвознавців ви знаєте?
8. Чи можна ототожнювати естетику з теорією мистецтва?
9. Який вид мистецтва вас цікавить найбільше? Поясніть чому.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Поясніть, як ви розумієте поняття «філософія», «етика», «психологія»,
«мистецтвознавство». Чи збігається історія естетики з історією інших
наук?
Підготуйте доповідь про міфологічних муз – покровительок мистецтв.
І. Я. Франко «Із секретів поетичної творчості». Поясніть ваше розуміння
зв’язку естетики і психології в теорії видатного українського
письменника.
Проаналізуйте на конкретних прикладах з творів відомих українських
письменників (Т. Шевченка, П. Мирного, І. Нечуя-Левицького) використання
ними естетико-мистецтвознавчих принципів побудови твору.
За матеріалами українських газет і журналів («Культура і життя»,
«Літературна Україна», «Український театр» тощо) простежте за мистецтво-
і літературознавчими статтями українських критиків. Які риси властиві
сучасним художньо-критичним статтям? Чи допомагають вони зрозуміти і
полюбити мистецтво?
ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Диденко В. Д. Искусство и философия. – М., 1986. Кириленко Т. С. Вчинок
краси // Основи психології. – К., 1995.
Класична доба української філософії // Філософія. – К„1994.
Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1992. Кучерюк ^[. Ю. Естетика
як метатеорія мистецтва // Естетика. – К., 1997.
Лосев ґ. В. Професійна етика // Етика. – К., 1992. Рубан Л. 0.
Професійна етика митця. До постановки проблеми // Художня культура:
історія, теорія, практика. – К„1997.
Словник української міфології. – К., 1992. Творчество II Психология:
Словарь. – М., 1990. Фідер І. Іван Франко: від соціологічної до
психологічної зумовленості літератури // Слово і час. – 1993. – № 5.
Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
