UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункції мистецтва (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6174
Скачало826
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функції мистецтва

 

Однією з найважливіших граней мистецтва є процес функціонування

мистецького твору в суспільстві.

 

Проблема функцій (від лат. /ипсііо – виконання, здійснення) належить до

фундаментальних теоретичних питань естетики, її основу зумовлює

історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються

впродовж усього розвитку цивілізації у зв'язку з формуванням нових

потреб і особливостей поведінки людини.

 

Питанням функціональності естетична наука займалася ще з часів

античності, зокрема у теоретичних розробках Арістотеля цій проблемі було

приділено значну увагу. Давньогрецький філософ чітко виділив три основні

функції мистецтва:

 

У процесі подальшої розробки проблеми функціональності естетична думка

повністю підтримала ідеї Арістотеля щодо пізнавальної та виховної

функцій. Певних коригувань зазнала також інтерпретована античним

мислителем функція емоційного впливу. Аріс-тотель тлумачив її через

давньогрецьке поняття «гедонізм» (від грец. Ьесіопе – задоволення) –

чуттєва насолода, тоді як естетика XIX– XX ст. емоційно-чуттєве начало

перевела у площину естетичного.

 

Сучасна естетична наука розширила арістотелівську модель:

 

Соціальна функція. Інтерес до соціального аспекту мистецтва з боку його

практиків і теоретиків пов'язаний з XX ст. Дослідженням соціальної

природи мистецтва активно займався французький філософ і письменник Ж.

П. САРТР (1905–1980), який висунув

 

154

 

концепцію його «соціальної заангажованості». Німецький теоретик Т.

АДОРНО (1903–1969) назвав «ідеологічним» мистецтво зазначеного періоду,

а його співвітчизник В. Беньямін (1892–1940) проголосив ідею

«політизації мистецтва», сконцентрувавши увагу на двох формах суспільної

свідомості – політиці та мистецтві. Томас Манн вважав «політику ...

мистецтвом можливого, і політика насправді є сферою, близькою до

мистецтва, посідає творчо-посередницьке положення між духом і життям,

ідеєю і дійсністю, бажаним і необхідним, думкою і дією, моральністю і

владою».

 

Необхідно враховувати, що в 20–30-х роках XX ст. неодноразово виникали

ситуації, коли соціальна функція мистецтва висувалася на перше місце

саме митцями: Б. Брехтом, Д. Хартфілдом, Г. Ейслером – у Німеччині, В.

Маяковським, В. Мейерхольдом, С. Ейзенштейном – в Росії, О. Довженком,

Ф. Кричевським – в Україні. На думку художників, мистецтво повинно було

повести аудиторію на «барикади», примусити її розпочати активні дії у

вирішенні соціальних і політичних проблем. Отже, наприкінці 20-х років

митці щиро сприймали соціальну функцію мистецтва через ідею політичного

та ідеологічного виховання народу, адже жорсткі ідеологічні обмеження ще

не стали обов'язковою нормою його розвитку. У цьому сенсі показовою

виявилася ситуація, що склалася у межах колишнього Радянського Союзу, її

трагічність полягала у тому, що поступово щирі бажання митців були

перекреслені вимогами безапеляційного, сліпого підкорення

командно-адміністративній системі.

 

Особливу роль у мистецтві радянського періоду відіграла теорія

«соціального замовлення», що стала предметом гострих дискусій наприкінці

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ