UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМузика (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось29737
Скачало2061
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Музика

 

Музика (від грец. тизі^е – мистецтво муз) – вид мистецтва, художні

образи якого створюються завдяки звукам.

 

Музичний образ позбавлений смислової конкретності слова та візуальної

природи архітектурного, скульптурного, живописного, хореографічного,

театрального та кінематографічного мистецтв.

 

Музика – найбільш абстрактний вид мистецтва. Мабуть, не випадково

засновник абстракціонізму В. Кандінський (1866–1944) експериментував у

галузі музики і створив оперу під назвою «Жовтий звук».

 

Як і інші види мистецтва, музика має свою жанрово-родову специфіку.

Виділяють два її основні роди, які відповідно мають свою жанрову

структуру і репрезентують мистецтво музики в усій його повноті та

розмаїтті:

 

Основою музичної образності є інтонація і звук, а засобами виразності –

мелодія, гармонія, поліфонія, ритм, композиція тощо. На відміну від

живопису та скульптури у мистецтві музики важливе місце посідає зв'язок

між композитором і виконавцем. Безперечно, прерогатива творця належить

автору музичного твору, але на виконавця покладена не менша

відповідальність. Саме він повинен донести твір до слухача, відтворити

його емоційну силу, і, якщо це вдається зробити, виникає процес

співтворчості між композитором, виконавцем і слухачем. Можна

стверджувати, що мистецтво музики безпосередньо пов'язано з двома

давньогрецькими поняттями: «емпатією-» – співпереживанням та «сугестією»

– навіюванням.

 

Існує думка, що музика, як і муральне мистецтво (печерний живопис),

виникла у доісторичний період людської цивілізації. Зокрема, ця точка

зору належить професорові С. М. Бібчкову, який вважав, що перші музичні

інструменти були зроблені з кісток мамонта.

 

Подальший розвиток музичних інструментів, зокрема духових, пов'язують з

культурою Стародавньої Греції.

 

Епоха середньовіччя асоціюється з розквітом мистецтва трубадурів та.

менестрелів – мандрівних музикантів, творчість яких була популярною у

Західній Європі XII–XV ст.

 

XVII–XVIII ст. в історії музики можна назвати «музичним Ренесансом»,

який виявився у багатьох країнах Західної Європи і представлений іменами

А. Скарлатті (1660–1725) – Італія;

 

Ж. Б. Люллі (1632–1687) – Франція; Г. Перселла (1659– 1695) – Англія; К.

В. Глюка (1714–1787) – Австрія; Г. Ф. Генделя (1685–1759) – Німеччина.

Кожен з цих композиторів зробив вагомий внесок у розвиток музичного

мистецтва як на рівні жанрово-родовому (у цей період виникають опера і

симфонія у їх класичних взірцях), так і на рівні формотворчому,

пов'язаному з удосконаленням і розвитком мелодико-інтонаційного ладу,

специфіки композиції, гармонії, оркестровки тощо.

 

У XVII–XVIII ст. було закладено тенденцію до «музичної міфотворчості»,

адже тогочасні опери здебільшого грунтувалися на міфологічних мотивах.

Так, в основу опери Ж. Б. Люллі «Тезей» покладено однойменний

давньогрецький міф. Опера Г. Перселла «Дідона та Еней» інтерпретувала

мотиви відомої поеми Вергілія «Енеїда», а античний міф про фракійського

співака Орфея надихнув К. В. Глюка на створення опери «Орфей і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ