UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетичне виховання: історія і сучасність (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2460
Скачало660
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Естетичне виховання: історія і сучасність

 

Кінець XX ст. активізує процес естетичного виховання, що потребує

принципово іншого підходу, врахування певних моментів, без яких

неможлива повноцінна робота у цьому річищі.

 

Передусім це пов'язано зі зміною парадигми, що відбулася на рівні

свідомості сучасної молоді: суспільно-політичні катаклізми та їх

похідні, тотальна модернізація і технологізація життя.

 

Технологічна орієнтація, що відверто превалює у сучасному молодіжному

середовищі, абсолютно природна (наслідки відеореволюції, розвиток

комп'ютерної графіки, феномен «віртуальної реальності»),

 

259

 

але її гіпертрофування породжує небезпеку духовно-естетичного вакууму.

 

Означена проблема потребує чіткого дотримання принципів історизму,

врахування здобутків і прорахунків, які мали місце у процесі її

дослідження. У зв'язку з цим необхідно реконструювати логіку розвитку

зазначеної проблеми, що дасть змогу простежити складний шлях її

еволюції.

 

До питання естетичного виховання у тій чи іншій формі науковці

зверталися впродовж усієї історії розвитку цивілізації. Проаналізуємо

специфічні особливості його інтерпретації, зосередивши увагу на п'яти

основних етапах – античність, середньовіччя, Відродження, Новий час,

друга половина XIX – XX століття.

 

Античність. Паростки осмислення питання естетичного виховання можна

простежити ще у розробках античних філософів. Так, відомий афоризм

Сократа «Пізнай самого себе» можна вважати провісником ідеї естетичного

виховання взагалі і його наріжного принципу – самопізнання та

самовдосконалення зокрема.

 

Своєрідну позицію щодо цієї проблеми займав учень Сократа – Платон, який

наголошував на доцільності тільки такого мистецтва, що сприяє і «виховує

бадьорість духу у громадян».

 

Проте найцікавішою видається концепція послідовника Сократа і Платона –

Арістотеля. Не використовуючи безпосередньо відповідної термінології,

філософ водночас звертався до питання удосконалення як конкретної

особистості, так і суспільства в цілому. Введене давньогрецьким

мислителем у теоретичний ужиток поняття «мімесис» відкрило перед ним

можливість спонукати митців зображувати дійсність не тільки такою, якою

вона є насправді і якою її бачить художник, а й якою вона має бути.

 

У зв'язку з аналізом проблеми естетичного виховання цікавою видається ще

одна ідея Арістотеля. Згідно з його концепцією наука і мистецтво

належать до галузі теоретичного розуму, але філософ чітко розмежовував

об'єкти їх дослідження, наголошуючи, що історик осмислює те, що дійсно

відбувалося, а поет – що мало б відбутися. Звідси – відомий вислів

Арістотеля: «Поезія більш філософічна і серйозніша за історію: поезія

говорить про більш загальне, історія – про одиничне». На думку античного

філософа, найефективнішим засобом естетичного виховання є мистецтво –

духовна пам'ять людства. Саме ця орієнтація з урахуванням специфіки

історичного контексту простежуватиметься у наступні періоди розвитку

цивілізації.

 

260

 

Середньовіччя. Ця доба є оригінальною моделлю проблеми естетичного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ